- •Садово-паркових обєктів
- •1.1. Організація виробничих робіт
- •1.1.2. Черговість робіт
- •1.1.3. Постачання садивним і будівельними матеріалами
- •Вода (з розходом упродовж 10 днів )…….. 180 м3
- •Перегній ……… 1м3.
- •Добрива
- •1.1.4. Забезпечення будівництва робочою силою і механізмами
- •Забезпечення інструментом і пристосуваннями
- •1.1.5.Забезпечення транспортом
- •Тимчасові споруди
- •1.2. Підготовка території до посадок
- •1.2.1.Догляд за існуючим рослинним покривом
- •12.2.Очистка території
- •1.2.3. Розпланування ділянки
- •1.2.4. Вертикальне планування
- •1.2.5. Водостоки і дренажі
- •1.2.6. Влаштування водопроводу та зрошувальних систем
- •1.2.7. Укріплення схилів і берегів водойм
- •1.3. Будівництво доріжок і майданчиків
- •1.3.1. Будівництво доріжок та сходів
- •1.3.2. Будівництво майданчиків
- •1.4. Будівництво водойм і водотоків
- •1.5. Влаштування освітлення.
- •1.6. Скельні гірки
- •1.7. Сади на дахах
- •1.8. Огорожі
- •1.9. Малі архітектурні форми
- •Розділ 2. Агротехніка озеленення
- •2.1. Посадка дерев і чагарників та догляд за ними
- •2.1.1. Підбір і підготовка посадкового матеріалу
- •2.1.2. Викопка посадкового матеріалу
- •2.1.3. Приймання посадкового матеріалу
- •2.1.4. Упаковка і транспортування саджанців
- •2.1.5. Збереження посадкового матеріалу
- •2.1.6. Строки і норми посадки
- •2.1.7. Нормативи посадки
- •2.1.8. Технологія посадкових робіт
- •2.1.9. Літня посадка
- •2.1.10. Зимова посадка
- •2.1.11. Особливості посадок на промислових територіях
- •2.1.12. Підбір дерев, чагарників і ліан для озеленення садиб
- •2.2. Діагностика стану зелених насаджень і догляд за ними
- •2.3. Догляд за грунтом і кореневими системами дерев
- •2.3.1.Характер залягання коренів у грунті і догляд за ними
- •2.3.2. Періодичність росту коренів дерев і догляд за ними
- •2.3.3. Підвищення стійкості дерев у місті шляхом використання нових технічних засобів і хімічних препаратів
- •2.4. Догляд за посадками
- •2.4.1. Загальні положення
- •2.4.2. Обробка дупел і механічних пошкоджень
- •2.5. Формування дерев і чагарників
- •2.5.1. Обрізування дерев і чагарників
- •2.5.2. Формуюче обрізування
- •2.5.3. Санітарне обрізування
- •2.5.4. Омолоджувальне обрізування
- •2.5.5. Обрізування декоративних дерев
- •2.5.6. Обрізування безштамбових дерев
- •2.5.7. Щеплення
- •2.6. Догляд за живоплотами
- •2.6.1. Живоплоти без строгої форми
- •2.6.2. Живоплоти з приземкуватих кущистих чагарників і дерев
- •2.6.3. Стрижка хвойних і вічнозелених листяних чагарників
- •2.6.4. Хімічні методи догляду за живоплотами
- •2.6.5. Омолодження живоплоту
- •2.6.6. Омолоджувальне обрізування чагарників
- •2.6.7. Омолоджування чагарників посадкою “на пень”
- •2.7. Догляд за вюнкими рослинами
- •2.8. Влаштування й утримання газонів
- •Рекомендований механічний склад грунту спортивних газонів
- •Рекомендовані дози внесення мінеральних добрив при створенні спортивних газонів
- •Рекомендовані травосуміші для створення спортивного газону
- •2.9. Догляд за квітниками
- •2.10. Капітальний і поточний ремонти садово-паркових обєктів
- •2.11. Реконструкція, реставрація та консервація зелених насаджень
- •2.11.1. Реконструкція насаджень
- •2.11.2. Реставрація насаджень
- •2.12. Захист зелених насаджень від шкідників та хвороб
- •2.13. Догляд за рослинами водойм
- •Розділ 3. Oрганізація зеленого господарства
- •3.1. Перспективне планування озеленення міст
- •3.2. Основи планування господарської діяльності підприємств зеленого будівництва і господарства
- •3.3. Технологічні карти
- •Технологічна карта
- •3.4. Показники вартості озеленення міст
- •3.5. Охорона і збереження зелених насаджень
- •3.5.1. Порядок прийомки-передачі обєктів зеленого господарства
- •3.5.2. Система огляду міських насаджень
- •3.5.3. Охорона і збереження зелених насаджень
- •8.5.4. Порядок ведення будівельних робіт у зоні зелених насаджень
- •3.6. Паспорт обєкта зеленого будівництва
- •3.7. Шляхи підвищення економічної ефективності озеленення
Рекомендований механічний склад грунту спортивних газонів
Фракція, мм |
Вміст фракцій по районах, % |
||
перезволоження |
помірного зволоження |
недостатнього зволоження |
|
1 – 0.25 |
40-47 |
30-34 |
12-14 |
0.25 – 0.05 |
31-26 |
33-29 |
40-37 |
0.05 – 0.01 |
12-16 |
15-17 |
24-19 |
0.01 – 0.001 |
10-7 |
14-10 |
8-10 |
Менше 0.001 |
7-5 |
8-10 |
16-20 |
Грунти повинні мати добре виражену структуру, яка б на 80-90% складалася з частин (агрегатів) діаметром більше 1 мм. Кількість гумусу в ній рекомендують доводити до 4-8%, а кислотність – до рН = 6,6-7,0, тобто грунти мають бути нейтральними або принаймні слаболужними (рН = 7,1-7,3).
Рослинний грунт під газони готують завчасно на спеціальних площадках. Якщо використовують місцевий грунт без переміщення, то для його поліпшення постійно (частинами) вносять грунтополіпшувальні матеріали, рівномірно розподіляючи їх і перемішуючи у верхньому шарі грунту. Для перемішування використовують граблі, борони, культиватори, фрези та мотоблоки.
Внесення мінеральних добрив у грунт є необхідним заходом. Рекомендовані дози NPK наведені в табл. 2.3. Суглинисті і піщані ґрунти повинні містити не лише достатню кількість фосфору, азоту і калію, але й магнію і сірки.
Таблиця 2.3
Рекомендовані дози внесення мінеральних добрив при створенні спортивних газонів
Грунти |
Елемент живлення рослин |
||
азот |
фосфор |
калій |
|
діючої речовини, кг/100 м2 |
|||
Важкі глини |
0.9 |
- |
- |
Середній суглинок |
1.1 |
0.7 |
0.4 |
Супіщані |
1.3 |
1.2 |
0.8 |
Піщані |
1.8 |
1.2 |
1.1 |
Рослинний грунт поступово, шар за шаром, розстеляють на поверхні відповідно до висотної позначки, одночасно вирівнюючи до попередньо забитих кілків. Товщина шарів, які вкладаються, – 8-12 см. Їх розрівнюють граблями і вкатують деревяними легкими катками (80-100 кг). Кінцеве вирівнювання проводять дуже уважно в три-п’ять проходів граблями, щоб земля встигла всістися й ущільнитися. Якщо під час ходіння вкатаною ділянкою залишаються сліди, то слід продовжити вкатування.
Перед посівом верхній шар вкатаної землі завтовшки 1-2 см злегка вирівнюють граблями. Посів проводять вручну або туковими сівалками. Насіння рекомендують змішувати з баластом (1:1 або 1:2 за обємом). Як баластовий матеріал використовують зовсім сухий пісок, тирсу, торфяну кришку, просіяну через сито з отворами 4х4 мм. Легке і крупне насіння висівають окремо: перше вздовж поля, друге – впоперек.
Висіяне насіння старанно загрібають залізними граблями або легкими боронами і вкатують легким катком (50 кг). Глибина загрібання пропорційна величині насіння: дрібне висівають на глибину 0,3-0,6 см, крупне на глибину 1-1,5 см. Висіяне насіння злегка присипають тонким шаром (0.3-0.5 см) рослинної землі.
Найсприятливіший час для висівання насіння – рання весна, але це можна робити і в кінці літа – 20 серпня-5 вересня, а також після сталого пониження температури повітря до 2-3 оС під зиму, особливо для тонконога лучного. Проте найкращий строк – весняний. За умов сухої погоди посів рекомендують поливати у вечірній час упродовж трьох-чотирьох тижнів, бажано в безвітряну погоду.
Рекомендовані для посіву травосуміші наведено в табл. 2.4.
Таблиця 2.4
