Тема 5. Формування стратегії управління проектами підприємствам (2 год.)

План

1. Поняття стратегії управління проектами та її роль у економічному розвитку підприємства.

2. Послідовність процесу розробки стратегії управління проектами.

3. Оцінка результативності розробленої стратегії управління проектами підприємства.

Інформаційні джерела: 1, 2, 3, 9, 12.

1. Поняття стратегії управління проектами та її роль у економічному розвитку підприємства.

План управління проектом (Project Management Plan) – основоположний документ, що містить узгоджене всіма учасниками, документально зафіксоване уявлення про проект.

Місія – це генеральна ціль проекту, яка визначається кінцевими результатами проекту, набором задоволених потреб та сукупністю споживачів.

З місії проекту випливає стратегія проекту – головний напрямок дій для отримання результатів проекту, які визначені цілями.

Стратегія проекту це спільне бачення шляху досягнення цілей.

Стратегічний план визначає:

- цільові етапи та основні віхи, що характеризуються термінами введення об’єктів, виробничих потужностей, обсягами випуску продукції;

- етапи проекту, що характеризуються термінами завершення комплексів робіт (нульовий цикл, монтаж каркаса тощо), строками поставки продукції (обладнання), термінами підготовки фронту робіт;

- кооперацію організацій виконавців;

- потреби в матеріальних, технічних і фінансових ресурсах з розподілом за роками, кварталами.

Стратегія піддається перегляду на різних проміжках часу (на стадії розробки системи життєвого циклу, під час життєвого циклу проекту і на кожній з його фаз), а також в певних сферах проекту, наприклад, таких, як закупівлі.

2. Послідовність процесу розробки стратегії управління проектами.

Стратегія проекту – центральне ланка у проведенні напрямів дій зі з метою отримання позначених місією й банківською системою цілей результатів проекту. Підготовка стратегії проекту відбуваєьбся через наступні поцеси:

- стратегічний аналіз;

- розробка і вибір стратегії;

- реалізація стратегії.

Стратегічний аналіз починається з аналізу зовнішньою і внутрішньою середовища. З боку довкілля аналізуються або загрози, або можливість для реалізації проекту (SWOT-аналіз).

До чинників довкілля відносять:

- технологічні (рівень існуючих, наявність нових технологій);

- ресурсообеспеченность (наявність, доступ);

- економічні (інфляція, відсоткові ставки, курси валют, податки);

- обмеження державного сектора (ліцензування, законотворчість);

- соціальні (безробіття, традиції, смаки, підлогу, вік);

- політичні (зовнішня, внутрішня, економічна);

- екологічні (рівень забруднення, заходи);

- конкуренти (кількість, розміри, сила).

Внутрішня середовище включає:

- цільові ринки (ніша, у якому працює фірма, коло її споживачів);

- маркетингові дослідження (наявність фахівців, бюджет маркетингу);

- збут (обсягу продажу, знижки);

- канали розподілу (як, через кого продається);

- виробництво (устаткування, технологія, площі);

- персонал (кваліфікація, мотивація, корпоративна культура);

- постачання (постачальники, умови і системи поставки);

- дослідження й розробка нддкр (рівень, бюджет);

- фінанси (структура капіталу, оборотність, ліквідність, фінансове становище);

- номенклатура продукції (ступінь диверсифікації);

- з місії, цілей організації, з урахуванням результатів swot-анализа розробляється стратегія.

Розробка і вибір стратегії здійснюються на різних організаційних рівнях:

- корпоративна стратегія (загальне напрям розвитку, тобто. стратегія зростання, збереження чи скорочення);

- ділова стратегія (стратегія конкуренції конкретного товару на конкретному ринку).

Під час розробки ділової стратегії використовують три основних підходи:

1. стратегія лідерства у витратах;

2. стратегія диференціації (унікальності за якомось напрямком);

3. стратегія концентрації на певних напрямах (групі покупців, номенклатурі виробів і географії їх збуту)

- функціональна стратегія (розробляється за кожним функціональним підрозділом, із єдиною метою конкретизації обраної стратегії проекту).

Отже, щодо стратегії проекту слід звернути увагу до основні аспекти:

- географічне місце розташування, у якому діяти проект;

- вибір корпоративної стратегії;

- вибір позиції над ринком (частка ринку) і розрахунок часу, необхідного задля досягнення даної мети;

- установка основного співвідношення «продукт – ринок» і розробити концепції маркетингу;

- функціональне призначення та сферу застосування планованої до випуску продукції;

- вибір оптимальної групи клієнтів;

- основні якості продукції, які б успіху, з урахуванням фактичних чи потенційних конкурентів;

- використання виключно власні кошти задля забезпечення посилення становища над ринком або об’єднання зусиль коїться з іншими компаніями.

Реалізація стратегії передбачає, насамперед, необхідність певних змін, необхідних в організаційну структуру й організаційної культурі. Тому часто необхідно створити спеціальні координаційні механізми на додаток до організаційну структуру управління: проектні, межпроектные (програмні), венчурні (для проектів із високими рівнями ризиків) групи.