2.1.5. Лабораторна робота № 5 «Амортизація довгострокових активів»

1. Мета: навчитись відображати в обліку підприємства операції з придбання, введення в експлуатацію, нарахування амортизації й вибуття активів, та заповнювати відповідні бухгалтерські документи.

2. Завдання: відобразити в обліку підприємства операції з придбання, введення в експлуатацію, нарахування амортизації й вибуття активів, та заповнити відповідні бухгалтерські документи.

3. Прикладні задачі: відобразити в обліку підприємства операції з придбання, введення в експлуатацію, нарахування амортизації й вибуття активів, якщо вибуття відбулося в результаті передачі даного активу в рахунок внеску до статутного капіталу іншої організації; його безоплатної передачі іншій організації; продажу даного активу іншій організації або списання внаслідок морального зносу.

4. Терміни, що використовуються:

• амортизація — систематичний та раціональний розподіл на витрати вартості основних засобів та нематеріальних активів протягом строку їх корисного використання;

• балансова (залишкова) вартість — різниця між первісною вартістю основних засобів та сумою нарахованого зносу;

• вартість, яка амортизується, — різниця між первісною і ліквідаційною вартістю;

• вартість корисного використання об’єкта основних засобів — ринкова ціна активу з врахуванням його майбутнього використання для цілей, в яких актив використовується в даний момент;

• визначений строк служби основних засобів — визначений строк корисного використання основних засобів для його власника чи лізингоодержувача у разі фінансового лізингу;

• знос — результат накопичення амортизаційних відрахувань;

• капіталізація процентних витрат — віднесення на рахунок основних засобів процентних витрат, які нараховані за придбаними ресурсами, використаними для виготовлення цього об’єкта до часу його введення в експлуатацію;

• капітальний ремонт — ремонтні роботи основних засобів та нематеріальних активів, в результаті чого збільшується строк їх служби або поліпшуються якісні характеристики (потужність, продуктивність і т. ін.);

• купівельна вартість основних засобів — загальна сума грошових витрат (або грошового еквівалента негрошових витрат) при придбанні основних засобів;

• ліквідаційна вартість — сума, яка визначається на початку експлуатації активу та є його можливою споживною вартістю наприкінці строку корисного використання. На практиці при надходженні основних засобів буває важко або неможливо визначити їх ліквідаційну вартість. У такому випадку або, коли ліквідаційна вартість об’єкта становить несуттєву суму, зазвичай вважають, що ліквідаційна вартість об’єкта дорівнює нулю;

• метод прискореного нарахування амортизації — визнання витратами поточного періоду більшої частини первісної вартості об’єкта основних засобів на початковому етапі його експлуатації, і меншої — на заключному;

• моральний знос — знос, що обумовлений підвищенням продуктивності праці і темпами технічного прогресу;

• нематеріальні активи — активи, що використовуються в діяльності установи банку та забезпечують певні права, але не існують фізично;

• первісна вартість - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

• поточний ремонт та технічне обслуговування — ремонтні роботи, що спрямовані на підтримку основних засобів в нормальному робочому стані;

• поточні витрати — витрати, що визначаються в періоді їх здійснення та відображаються в обліку за рахунками витрат;

• первісна вартість — сума сплачених грошових коштів при придбанні (купівельна вартість) або виготовленні основних засобів, включаючи транспортні та інші витрати, необхідні для приведення їх у робочий стан;

• переоцінена вартість - вартість необоротних активів після їх переоцінки

• ринкова ціна — ціна, за якою можуть бути придбані основні засоби або нематеріальні активи на поточну дату;

• рівномірний метод нарахування амортизації — метод, за яким вартість, що амортизується, розподіляється на рівні частини, кожна з яких визнається витратами певного облікового періоду протягом строку корисного використання основних засобів;

• строк корисного використання (експлуатації) - очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством/установою або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством/установою обсяг продукції (робіт, послуг);

• сума очікуваного відшкодування необоротного активу - найбільша з двох оцінок: чиста вартість реалізації або теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень від використання необоротного активу, включаючи його ліквідаційну вартість;

• чиста вартість реалізації необоротного активу - справедлива вартість необоротного активу за вирахуванням очікуваних витрат на його реалізацію;

• залишкова вартість - різниця між первісною (переоціненою) вартістю необоротного активу і сумою його накопиченої амортизації (зносу);

• справедлива вартість - сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов'язання за звичайних умов на певну дату;

• фізичний знос — знос, пов’язаний з участю основних засобів у виробничому процесі і залежить від строку їх використання;

• методи нарахування амортизації довгострокових активів:

• прямолінійний метод – метод нарахування амортизації, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів;

• прискорені методи - доцільно використовувати у випадках, коли економічні вигоди від необоротних активів у перші роки їх експлуатації є більшими, ніж в останні роки;

• метод прискореного зменшення залишкової вартості - передбачає розрахунок річної суми амортизації як добутку залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється виходячи зі строку корисного використання об’єкта і подвоюється;

• кумулятивний метод – метод нарахування амортизації, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об’єкта основних засобів, на суму кількості років його корисного використання;

• виробничий метод - передбачає визначення суми амортизації як добутку фактичного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), що його підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів.