Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
укр.М6 метод. розробки для студентів.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Тnм клінічна класифікація.

Т - первинна пухлина;

Тх – недостатньо даних для оцінки первинної пухлини;

Т0 – первинна пухлина не визначається;

Тіs - передінвазивна карцинома (саrсіnоmа іn situ);

Т1 – пухлина до 2 см в найбільшому вимірі;

Т2 – пухлина понад 2 см, але не більш ніж до 4 см в найбільшому вимірі;

Т3 – пухлина більше 4 см в найбільшому вимірі;

Т4 – губа: пухлина поширюється на сусідні структури (наприклад, кортикальний шар нижньої щелепи, нижній альвеолярний нерв, дно ротової порожнини, шкіру обличчя);

Т4а – порожнина рота (резектабельні): пухлина поширюється на сусідні структури (наприклад, кортикальний шар кістки, глибокі м’язи язика, верхньо-щелепну пазуху, шкіру обличчя;

Т4в – порожнина рота (резектабельні): пухлина поширюється на жувальні м’язи, крилоподібну пластинку або основу черепа і (або) охоплює внутрішню сонну артерію;

N – реґіонарні лімфатичні вузли;

Nх – недостатньо даних для оцінки стану реґіонарних лімфатичних вузлів;

N0 – немає ознак ураження реґіонарних лімфатичних вузлів;

N1 – метастази в одному гомолатеральному лімфатичному вузлі до 3 см у найбільшому вимірі;

N2 – метастази в одному гомолатеральному лімфатичному вузлі до 6 см у найбільшому вимірі, або чисельні метастази в гомолатеральних лімфатичних вузлах, жоден з яких не перевищує 6 см у найбільшому вимірі, або білатеральні, або контрлатеральні метастатичні вузли розміром до 6 см у найбільшому вимірі;

N2а – метастаз у гомолатеральному лімфатичному вузлі до 6 см у найбільшому вимірі;

N2в – чисельні метастази в гомолатеральних лімфатичних вузлах, жоден з яких не перевищує 6 см у найбільшому вимірі;

N2с – білатеральні або контрлатеральні метастатичні лімфатичні вузли розміром до 6 см у найбільшому вимірі;

N3 – метастази в лімфатичних вузлах понад 6 см у найбільшому вимірі.

Примітка: лімфатичні вузли по середній лінії тіла вважаються гомо-латеральними.

М – метастази у вітдалені органи;

Мх – недостатньо даних для визначення вітдалених метастазів;

М0 – немає ознак вітдалених метастазів;

М1 – є вітдалені метастази;

РTnm Патоморфологічна класифікація.

Категорії рT, рN, рM відповідають категоріям T, N та M.

рN0 – матеріал для гістологічного дослідження після селективної шийної реґіонарної лімфаденектомії повинен включати не менш ніж 6 лімфатичних вузлів; після радикальної чи модифікованої радикальної шийної лімфаденектомії не менш ніж 10 лімфатичних вузлів.

G – гістологічна градація.

Gх – Ступінь диференційної пухлини не може бути визначений;

G1 – високий ступінь диференціації;

G2 – середній ступінь диференціації;

G3 – низький ступінь диференціації;

G4 – недиференційована пухлина.

Групування за стадіями.

Стадія 0

Тis

N0

М0

Стадія I

Т1

N0

М0

Стадія II

Т2

N0

М0

Стадія III

Т3

N0

М0

Т1

N1

М0

Т2

N1

М0

Т3

N1

М0

Стадія IVа

Т4а, Т1, Т2, Т3, N2, М0

N0, N1

М0

Т4а

N2

М0

будь-яке Т

N2

М0

Стадія IVв

Т4в

будь-яке N

М0

Стадія IVс

будь-яке Т

будь-яке N

М1

Клініка. Клінічні прояви раку губи досить різноманітні. Розрізняють екзофітні та ендофітні види росту пухлини.

До екзофітних належать папілярна та бородавчаста форми, які виникають на фоні папілом, обмеженого вогнищевого гіперкератозу.

До ендофітних форм належать виразкова та виразково-інфільтративна, які виникають на фоні хейлиту Манганотті та інших деструктивних дискератозів. Перебіг ендофітних форм раку агресивніший. Виразкова форма характеризується поступовим поглибленням виразкової поверхні, дно виразки стає нерівним, форма – неправильною, краї підвищені, інфільтровані, завдяки чому виразка має кратероподібний вигляд. Спочатку виразка безболісна, але, внаслідок приєднання запальних явищ, з'являється біль.

При виразково-інфільтративних формах раку губи зона інфільтрації значно перевищує зону деструкції і має щільну консистенцію.

Слід підкреслити, що ранні симптоми раку губи є мало помітними, і вони, зазвичай, губляться на фоні існуючого передракового процесу. Ознакою малігнізації може бути посилення деструктивного процесу та поява інфільтрату. Зазвичай, на межі червоної облямівки шкіри з'являється жорстке ущільнення, яке нагадує струп. Після зняття рогових мас оголюється рожева поверхня з дрібними сосочками, які вкриті крапельками крові та лімфи. Струп може відпадати самостійно, але з часом він поновлюється. Темп росту пухлини від повільного до швидкого поширення на всю губу, більш інтенсивний при ендофітних формах раку. В пізніших періодах, як езкофітні, так й ендофітні форми раку губи, прогресуючи, неодмінно приводять до виникнення інфільтративно-виразкових форм, що супроводжується утворенням великих дефектів губи, кута рота, підборіддя с переходом на нижню щелепу. На цій стадії розвитку хвороби приєднуються значні запальні явища. Стан таких хворих різко погіршується і вони гинуть від виснаження, приєднання пневмонії або від кровотечі з пухлини, яка розпадається.

Діагностика. Діагноз раку нижньої губи ґрунтується на даних огляду як неозброєним оком, так і з застосуванням стоматоскопії (хейлоскопії). Ці методи дають змогу виявити характер та глибину виразки, побачити валик інфільтрації навколо виразкової форми раку, визначити стан оточуючої слизової оболонки, на тлі якої виник осередок новоутворення. Застосування прижиттєвого фарбування 1% водним розчином толуїдинового синього дає змогу побачити зони, підозрілі на малігнізацію (зони передпухлинних утворень залишаються незабарвленими, а клітини раку фіксують синій колір).

Пальпація губи через всю товщу здійснюється великими і вказівними пальцями, що дає змогу визначити справжні розміри пухлини. Пальпацію реґіонарних лімфатичних вузлів слід проводити одночасно з обох боків. При підозрі на рак губи обов'язково слід поводити цитологічне дослідження (мазків-відбитків або ін.) із пухлинної виразки (патологічну ділянку очищують від кірок, некротичного нальоту, після чого беруть матеріал для цитологічного дослідження); досліджують, також, пунктат із реґіонарних лімфатичних вузлів. Біопсію бажано виконувати в умовах онкологічного диспансеру.

Рак губи на початкових стадіях розвитку необхідно диференціювати з преканцерозами, туберкульозом і сифілісом. Туберкульозна виразка дуже болюча, плоска, має навколо себе вінчик гіперемії. У сифілітичної виразки підриті краї і "сальне" дно. Однак, остаточне значення мають морфологічні і бактеріологічні дані, для сифілісу – серологічні реакції.

Методи лікування. Перед початком лікування хворих слід переконати в необхідності припинить паління тютюну і провести санацію порожнини рота. Для вибору методу лікування враховують стадію, клінічну і морфологічну форми пухлини.

Лікування при І стадії переважно променеве: близько - фокусна рентгенотерапія сумарною вогнищевою дозою до 70 Гр. У випадку радіо-резистентних раків застосовують хірургічне лікування – широке прямокутне або трапецієподібне електровисічення пухлини з пластичним закриттям дефекту. Застосовують, також, кріохірургію. Лімфатичні вузли при І стадії захворювання не видаляють.

При ІІ стадії захворювання для лікування первинного вогнища застосовують близько - фокусну рентгентерапію сумарною вогнищевою дозою до 70 Гр. При поодиноких реґіонарних метастазах, які зміщуються, (ІІ б стадія) – виконують операцію Ванаха або її модифікації (верхню шийну лімфаденектомію).

При ІІІ стадії раку губи для лікування первинної пухлини застосовують променеві або комбіновані методи. Дистанційну гама-терапію, як самостійний метод, проводять до сумарної вогнищевої дози 60 Гр. В окремих випадках дистанційна гама-терапія після досягнення 40-45 Гр може бути доповнена близько-фокусною рентгенотерапією або внутрішньо-тканинною гама-терапією до загальної сумарної вогнищевої дози 60-65 Гр. При ІІІа стадії виконують операцію Ванаха за І або ІІ варіантом з профілактичною метою.

Лікування реґіонарних метастазів при ІІІб стадії комбіноване. Дистанційну гама-терапію сумарною вогнищевою дозою 40 Гр на зони реґіонарного метастазування виконують одночасно з проведенням променевої терапії первинного вогнища. Безпосередньо після виліковування первинної пухлини виконують фасціально-футлярне видалення клітковини шиї або операцію Крайля.

При ІV стадії процесу при відсутності віддалених або множинних реґіонарних метастазів, які не зміщуються, цілком виправдана спроба комбінованого лікування: проведення передопераційної дистанційної гама-терапії в поєднанні з розширеними і комбінованими операціями з широким видаленням нижньої губи, фронтального відділу нижньої щелепи, тканин дна порожнини рота, а також, двобічне видалення клітковини з лімфатичними вузлами зон метастазування.

З паліативною метою можливе проведення телегаматерапії до 40 Гр. При кровотечі показана перев'язка зовнішніх сонних артерій. Інколи, значної регресії пухлини вдається досягти після проведення внутрішньоартеріальної реґіонарної хіміотерапії (метотрексат, блеоміцин).

При рецидивах раку губи після променевої терапії показане широке ( відступаючи не менш 2-3 см від пухлини) електрохірургічне видалення пухлини або кріодеструкція.

Прогноз залежить від стадії захворювання, особливостей гістологічної будови пухлини, своєчасності та адекватності лікування. Стійке виліковування при всіх стадіях захворювання становить 50-70%. При І-ІІ стадіях п'ятирічне виживання спостерігається у 90% хворих. Менш сприятливий перебіг спостерігається при неороговіваючих формах раку і, особливо, при мало диференційованих раках.