Основна частина

Курсова робота виконується українською або англійською мовою. Обсяг курсової роботи студентів 3 курсу — 30-40 сторінок (2 розділи), студентів 4 курсу – 40-50 сторінок (3 розділи), студентів 6 курсу /освітньо-кваліфікаційного рівня: магістр/ – 80-100 сторінок (3 розділи) машинописного тексту без урахування списку використаних джерел та додатків. Рекомендований шрифт — Times New Roman 14 текстового редактора Word з міжрядковим інтервалом 1,5 на аркуші формату А4 з полями відповідно: ліве – 25 мм, праве – 15 мм, верхнє й нижнє – по 25 мм.

Курсова робота має бути виконана за відповідною структурою з виокремленням частин роботи, абзаців (з відступом у п’ять друкованих знаків (1,25 мм)), з нумерацією сторінок арабськими цифрами в правому верхньому куті (без крапки), рекомендований шрифт номерів сторінок Times New Roman 13.

РОЗДІЛ 1 є теоретичним обґрунтуванням об’єкту дослідження, його головна мета полягає в аналізі та систематизації здобутих знань з обраної проблематики. Це упорядкований огляд літератури, який встановлює зв'язок роботи студента з попередніми дослідженнями, де подають критичний аналіз наявних робіт учених. У цьому розділі необхідно окреслити основні етапи вивчення лінгвістичного явища, що досліджується, проаналізувати підходи науковців до його трактування та визначити аспекти, що не отримали належного висвітлення і які будуть вивчені у даній розвідці. Основними прийомами подання інформації у РОЗДІЛІ 1 є аналіз різних точок зору та формулювання власної. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20 % обсягу основної частини курсової роботи.

Починаючи від РОЗДІЛУ 1, у тексті курсової роботи обов’язково повинні бути посилання на використані джерела. Посилання на літературні джерела в тексті наводяться в квадратних дужках [ ]. Це може бути посилання на джерело в цілому або на джерело із зазначенням конкретної сторінки.

Вже від РОЗДІЛУ 1, у тексті роботи з метою аргументації власних тверджень чи для критичного аналізу певного положення того чи іншого науковця необхідно наводити цитати, а цитований текст – точно відтворювати. Нижче наводяться загальні вимоги до цитування:

• текст цитати починається і закінчується лапками „…”(нижні і верхні) та наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, при цьому зберігаються особливості авторського написання;

• цитування повинно бути повним, авторський текст довільно не скорочують, думки автора не переінакшують; можливим є пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні (позначається трьома крапками), але без змін авторського тексту;

• кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело: посилання на літературні джерела в тексті наводяться в квадратних дужках [ ], а пунктуаційні знаки стоять після них;

Наприклад,

Застосовуючи переклад-нейтралізацію, перекладач намагається ліквідувати будь який слід, який би характеризував ту чи іншу культурну спільноту, адже „у багатьох випадках перекладач не має іншого вибору, аніж використати нейтральний, немаркований стиль” [56, с. 87].

Послідовність наведення даних у квадратних дужках: 56 – під таким порядковим номером цитоване джерело знаходиться у списку використаних джерел; кома; пробіл; маленька літера „с”; крапка; пробіл; 87 (номер цитованої сторінки у вказаному джерелі).

• непряме цитування (виклад думок інших авторів своїми словами) дає значну економію тексту, втім, у такому випадку слід бути гранично точним при викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело.

ВАЖЛИВО! ЦЯ ЗАУВАГА СТОСУЄТЬСЯ ВСІЄЇ РОБОТИ! В кінці кожного (!) підрозділу (пункту) наводиться абзац – логічний підсумок викладених у цьому підрозділі (пункті) теоретичних або практичних положень. Цей абзац доцільно розпочати такими кліше:

Отже, є підстави зробити такий висновок …, Як підсумок зазначимо, що …, Дані здійсненого аналізу дозволяють зробити висновок про …, Відтак, можна впевнено стверджувати, що …, Підсумовуючи вищесказане, зазначимо …, Підбиваючи підсумки, зазначимо…, На закінчення є підстави стверджувати …, Сутність викладеного дає підстави стверджувати …, На основі цього ми переконуємось у …, Узагальнюючи сказане …, Ці дані свідчать про те, що … .

УВАГА! Після кожного (!) розділу з нової сторінки подаються Висновки до розділу 1 (2, 3). Вони складаються з пронумерованих абзаців – кожен абзац відповідає підрозділу роботи та містить стислий виклад тієї заключної інформації, яку автор курсової сформулював наприкінці кожного пункту відповідного підрозділу.

РОЗДІЛ 2 і РОЗДІЛ 3. У розділах основної частини достовірність визначених у Розділі 1 теоретичних положень підлягає перевірці на конкретному лінгвістичному матеріалі. Тут з вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень студента з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми.

Результати аналізу (як теоретичних джерел у Розділі 1, так і власних спостережень у Розділах 2-3) можна підкріплювати таблицями, діаграмами, графіками тощо.

Ілюстрації (графіки, діаграми, схеми) і таблиці необхідно подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. У випадку, якщо розмір таблиці перевищує половину сторінки А4, вона виноситься в додатки до роботи.

Ілюстрації позначають Рис. і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Після останньої цифри номера ілюстрації крапка не ставиться. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її обов’язкова назва друкуються безпосередньо під ілюстрацією. Якщо в розділі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Наприклад,

Перекладацькі трансформації формальні формально-змістові прагматичні Рис. 1.2 Типологія перекладацьких трансформацій

Таблиці нумерують послідовно в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис „Таблиця” (друкується курсивом) із зазначеннями номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: „Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу). Після останньої цифри номера таблиці крапка не ставиться. Якщо в розділі курсової роботи одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. Висота рядків таблиці – не менше 8 мм. Кожна таблиця обов’язково повинна мати назву.

Якщо розмір таблиці перевищує половину аркуша А4, вона виноситься в додатки. Якщо у відведеному додатку таблиця виходить за межі аркуша А4, слід правильно оформити продовження цієї таблиці (див. ЗРАЗКИ ОФОРМЛЕННЯ).

На всі таблиці та ілюстрації, наведені в дослідженні, повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: „у табл. 1.2 …”. Аналогічно чинять з ілюстраціями, наприклад: „як показано на рис. 1.2. …”. В разі повторного посилання на таблиці та ілюстрації слід вказувати скорочено слово „дивись”, наприклад: „див. табл. 2.3”.

Нижче наведено приклад оформлення таблиці.

Таблиця 1.2

Стратегії перекладу з англійської на українську мову

Стратегія перекладу	Слово оригіналу	Слово перекладу
Переклад з використанням наявних в українській мові еквівалентів, тобто постійних та рівнозначних відповідностей у двох мовах, здебільшого випадків, не залежних від контексту	viscose cedar heating loss	віскоза кедр нагрів втрата
Переклад за допомогою аналогів, тобто слів синонімічного ряду. У цих випадках одному іноземному слову відповідає декілька українських слів	bunching allowance	групування, варіювання, збирання, накопичення дозвіл до чого-небудь, допущення
Калькування чи дослівний переклад – передача англійського слова чи висловлювання за допомогою точного відтворення його засобами української мови	multistoried motor convertor superpower system sky-scraper	багатоповерховий двигун-перетворювач надміцна система хмарочос

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ є заключним етапом наукового дослідження, у них викладаються найважливіші результати проведеної роботи. Кількість пунктів загальних висновків відповідає кількості завдань наукової роботи, які окреслені у вступі, при цьому своїм змістом загальні висновки відповідають формулюванням цих завдань. Скажімо, якщо одним із завдань курсової роботи було „з’ясувати структурні особливості англійських і українських медичних термінів та виявити чинники, що визначають специфіку їхнього перекладу”, то у загальних висновках формулювання буде таким: „з’ясовано, що структурні особливості англійських і українських медичних термінів полягають у …; виявлено чинники, що визначають специфіку перекладу медичних термінів, зокрема …”. Тобто, у загальних висновках послідовно, логічно викладають, синтезують та узагальнюють одержані результати власного дослідження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після загальних висновків. Цей список містить всі джерела інформації, до яких звертався дослідник при написанні курсової роботи (літературні джерела, джерела з мережі Інтернет, довідкова література, ілюстративні джерела). У список необхідно включати тільки ті джерела, які безпосередньо використовувалися при написанні дослідження і на них є відповідні посилання у тексті роботи. Список використаної літератури нумерують і розміщують в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Авторів з однаковими прізвищами подають в алфавітному порядку їхніх ініціалів; праці одного автора — за алфавітом перших літер назв його праць; праці одного автора з однаковою назвою — за хронологією. Спочатку наводять літературу, видану кирилицею, далі — латиною. Основна вимога до використаних джерел – єдине оформлення і дотримання вимог до оформлення бібліографічного опису видань.

УВАГА! Забороняється вносити у список джерела, посилань на які немає у тексті розділів роботи. Так само забороняється вносити у текст вступу та / або розділів прізвища науковців, назви чи цитати з книг або періодичних видань, якщо про них немає відомостей у списку використаних джерел.

Список джерел ілюстративного матеріалу є реєстром бібліографічних джерел, які слугували матеріалом дослідження. До прикладу, книги художньої літератури, періодика, з якої добиралися статті тощо.

Список лексикографічних джерел містить перелік словників, у разі якщо їх було використано при написанні теоретичної / практичної частини курсової роботи. Список лексикографічних джерел виділяють у разі використання більше 3 словників. Якщо ж використано менше 3 словників, їх додають до списку використаних джерел.

Для студентів 3-го курсу список використаних джерел має складатися не менш як з 37-40 позицій.

Для студентів 4-го курсу – не менш як з 47-50 позицій.

Для студентів 6-го курсу /освітньо-кваліфікаційного рівня: магістр/ – не менше 80 позицій.

Загальною вимогою для студентів усіх курсів є така: 25% використаних джерел повинні датуватися останніми 5-ма роками і 25% усіх використаних джерел – бути іноземною мовою.

Книги, періодичні видання, а також електронні ресурси, які внесені до списку використаних джерел, оформлюються згідно з вимогами ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 „Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1-2003, IDT)” (остання дата затвердження 06.10.2016).

УВАГА! Усі публікації студента з теми дослідження обов’язково вносять до списку використаних джерел, додавши відповідні посилання до ВСТУПУ (структурний компонент апробація роботи).

3 інтервали СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Бацевич Ф. С. Нариси з лінгвістичної прагматики : монографія / Флорій Сергійович Бацевич – Львів : ПАІС, 2010. – 336 с. 2. … 47. 48. нова сторінка СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ нумерація продовжується 49. 50. … 55. 56. нова сторінка СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ нумерація продовжується 57. 58. … 61.

ВАЖЛИВО! За посиланням http://vak.in.ua/ можна перевірити правильність оформлення будь-якого наукового джерела, зокрема монографії, періодичного видання, електронного джерела тощо.