4. Спільне і відмінне у поглядах с. Кулешова і н. Кушнаренка та зміст і структуру документології як науки

Концепція проф. Н.М. Кушнаренко

Свій погляд на структуру документознавства висловила послідовник ідей проф. Ю.М. Столярова проф. Н.М.Кушнаренко, поділяючи його на загальне та особливе [45].

Загальне документознавство, на думку дослідниці, складається з трьох розділів: теорії документа, історії документа та теорії документно-комунікаційної діяльності. До теорії документа проф. Н.М. Кушнаренко подала синомічну назву - "документологія".

Особливе документознавство, на думку дослідниці, поділяється на спеціальне та часткове. До спеціального автор відносить дисципліни, що розглядають особливості документів і є об'єктами бібліотечної, архівної, музейної справи, а також фондознавство, каталогознавство, учення про збереження документів, діловодство.

Предметом спеціального документознавства, зазначає автор, може бути вивчення специфіки різних процесів документально-комунікаційної діяльності (документування, справочинство, фондознавство тощо).

Предметом часткового документознавства є окремі види та різновиди документів. Звідси, на думку автора, документознавчими дисциплінами можуть бути представлені книгознавство, патентознавство, кінознавство, картознавство, галузеве документознавство тощо.

Документологія, на думку проф. Н.М. Кушнаренко, має бути теорією та "методологією документознавства, або тільки методологією документознавства, яка розглядає історію, типологію, класифікацію документа, технологічні основи життєвого циклу документа" [45]. Але дана наука, зазначає дослідниця, перебуває ще на стадії свого формування і для її повного конституювання має пройти час.

Концепція проф. С.Г. Кулешова

Детально розглянув структуру документознавства український дослідник проф. С.Г.Кулешов. На його думку, документознавство поділяється на загальне і спеціальне. Загальне документознавство проф. С.Г.Кулешов визначає як "метанаукову надбудову для всіх наук документально-комунікаційного циклу, ...воно складається не з наукових дисциплін, а з таких розділів, як "Концепції документа", "Функції документа", "Основні етапи розвитку документа", "Загальні проблеми створення, зберігання та функціонування документа" [39-43].

За словами проф. С.Г. Кулешова, документологія і є загальним документознавством, галуззю науки, що розробляє питання теорії документа, вивчає закономірності генезису та еволюції документа, загальні для всіх наук проблеми теорії функціонування, практики створення й роботи з документами.

Теорія документа, вважає вчений, включає передусім напрями, що стосуються функціонального аналізу документів, вивчення їхньої характеристики як речових виробів та зафіксованої в них інформації, класифікації й типології документів.

Об'єктом дослідження відповідних напрямів спеціального документознавства є специфічні функції окремих видів документів. Найбільш розвиненим, "єдиним на сьогодні конституйованим напрямком спеціального документознавства" проф. С.Г.Кулешов визнає управлінське документознавство, що сформувалося з теорії і практики справочинства [39].

Місце загального і спеціального документознавства серед інших наукових дисциплін характеризується проф. С.Г. Кулешовим як їх "зв'язки" з рядом наук.

Для загального документознавства - науки документально-комунікаційного циклу, семіотика, інформологія, мовознавство, інформатика, філософія, культурологія, соціологія, загальна теорія комунікації, історичне джерелознавство, історія писемності, історія культури, загальна теорія класифікації.

Для спеціального документознавства - архівознавство, мовознавство, теорія і практика менеджменту, правознавство, історичне джерелознавство, технологія справочинства, інформатика, інформологія, теорія комунікацій, теорія науково-інформаційної діяльності, історія справочинства, дипломатика, неодипломатика, філігранологія, сфрагістика, палеографія, кодикологія.

По відношенню до інших галузей знань, які спеціалізуються на дослідженнях документів й розрізняються за ознаками змісту, зовнішньої форми, номіналів та жанрів, вважає проф. С.Г. Кулешов, їх об'єднання "навряд чи можливе" [40].

За умов, що складаються, зауважує дослідник, документологію не можна розглядати як комплекс наук чи наукову дисципліну, бо вона є лише сукупністю наукових знань із різних наук документально-комунікаційного циклу, їх загальнотеоретичних концепцій, методологічних засад, підходів [42].