- •Обєкт предмет, мета і завдання документології як науки
- •Сутність загальних законів документології
- •3. Дискусійні питання документології й дисциплін документно- комунікаційного циклу Дикусійні питання документології й дисциплін документно-комунікаційного циклу
- •Стан розвитку української документологічної термінології насучасному етапі
- •Поняття «документ» як базове в галузі документознавства
- •Проблема вибору назви для узагальнюючої назви про документ
- •Трансформація документології як «документно-інформаційної науки»
- •Погляди м. Слободяниката г. Швецової-Водки на зміст та структурудокументології як науки
- •Звязки документології з дисциплінами документно-комунікаційного циклу
- •Удк як універсальний міжнародний засіб систематизації, індексації і пошуку документів
- •Класифікація документів як теоретична проблема документологіїна сучасному етапі
- •Вихвднв принципи класифікування документів
- •1.2. Поділ документів на роди, види, підвиди, різновиди
- •Сучасні концепції документології як науки
- •Напрями наукових досліджень документа в зарубіжних країнах
- •Особливості документологічної концепції н. Кушнаренко
- •Категорійно-понятійний апарат документології з погляду його системного розвитку
- •Часткові закони документології
- •Спільне і відмінне у поглядах с. Кулешова і н. Кушнаренка та зміст і структуру документології як науки
- •Організація діяльності аналітичнмх служб
- •Основні принципи організації інформаційно-аналітичного процесу
- •Структурна побудова інформаційно-аналітичної служби залежно від сфери діяльності
- •Система оплати праці працівників із застосуванням методів мотивації та стимуляції
- •Інформаційно-аналітична діяльність її роль функції в суспільстві
- •Інформаційно-аналітична структура в Україні
- •Функціональні підрозділи інформаційно- аналітичного центру
- •2. Експертний відділ (інформаційно-аналітичний відділ) з базою даних.
- •Загальні професійні вимоги до рішення фахової підгоовки аналітиків
- •Науково-практичні засади підбору і розстановки кадрів іас
- •Необхідність планування діяльності іас
- •Діяльність інформаційно-аналітичних служб за кордоном
- •Універсальна технологія аналітичної діяльності за ю Сурміним
- •Тенденції розвитку інформаційно-аналітичної служби
- •Історичні умови виникнення та формування інформаційно-аналітичних служб
- •Кадррова потреба іас та джрела її забезпечення
- •Основні принципи планування діяльноссті іас
- •Система законодаввчого забезпечення функціонуування інформаційно-аналітичних служб України
- •Загальна характеристика матеріальних ресурсів іас
- •Стратеегічне і поточне планування діяльності іас
- •Вимоги та перелік документів для оформлення наукового гранту з документознавства
- •Вимоги та науково-економічне обгрунтування теми дослідження для оформлення гранту
- •Методологія системного аналізу
- •Структурна схема звіту про ндр
- •Вимоги до порядку викладення матеріалу вступної та основної частини звіту про ндр
- •Визначення ефективності ндр за допомогою методу вимірювання
- •Сутність наукової комунікації. Специфіка документальних комунікацій
- •Інформаційний пошук. Основні джерела інформації
- •Атрибути наукового дослідження
- •Вимоги до вибору теми та складання наукового обгрунтування науково-дослідної роботи
- •Основні етапи наукового дослідження
- •Якості науковця та основні вимоги до організації науковоїроботи
- •Вимоги до підготовки та оформлення наукової статті
- •Структурні елементи наукової статті
- •Використання методів емпіричного та теоретичного рівня пізнання у документологічних дослідженнях
- •Розуміння вислову «наука як система знань, сфера людської діяльності та соціальний інститут»
- •Етапи інформаційного пошуку
- •Роль методу спостереження у дослідженнях з документознавства та архівної справи
- •Обєкт предмет, мета і завдання документології як науки
- •Сутність загальних законів документології
- •3. Дискусійні питання документології й дисциплін документно- комунікаційного циклу Дикусійні питання документології й дисциплін документно-комунікаційного циклу
- •Стан розвитку української документологічної термінології насучасному етапі
- •Поняття «документ» як базове в галузі документознавства
- •Проблема вибору назви для узагальнюючої назви про документ
- •Трансформація документології як «документно-інформаційної науки»
- •Погляди м. Слободяниката г. Швецової-Водки на зміст та структурудокументології як науки
- •Звязки документології з дисциплінами документно-комунікаційного циклу
- •Удк як універсальний міжнародний засіб систематизації, індексації і пошуку документів
- •Класифікація документів як теоретична проблема документологіїна сучасному етапі
- •Вихвднв принципи класифікування документів
- •1.2. Поділ документів на роди, види, підвиди, різновиди
- •Сучасні концепції документології як науки
- •Напрями наукових досліджень документа в зарубіжних країнах
- •Особливості документологічної концепції н. Кушнаренко
- •Категорійно-понятійний апарат документології з погляду його системного розвитку
- •Часткові закони документології
- •Спільне і відмінне у поглядах с. Кулешова і н. Кушнаренка та зміст і структуру документології як науки
- •Організація діяльності аналітичнмх служб
- •Основні принципи організації інформаційно-аналітичного процесу
- •Структурна побудова інформаційно-аналітичної служби залежно від сфери діяльності
- •Система оплати праці працівників із застосуванням методів мотивації та стимуляції
- •Інформаційно-аналітична діяльність її роль функції в суспільстві
- •Інформаційно-аналітична структура в Україні
- •Функціональні підрозділи інформаційно- аналітичного центру
- •2. Експертний відділ (інформаційно-аналітичний відділ) з базою даних.
- •Загальні професійні вимоги до рішення фахової підгоовки аналітиків
- •Науково-практичні засади підбору і розстановки кадрів іас
- •Необхідність планування діяльності іас
- •Діяльність інформаційно-аналітичних служб за кордоном
- •Універсальна технологія аналітичної діяльності за ю Сурміним
- •Тенденції розвитку інформаційно-аналітичної служби
- •Історичні умови виникнення та формування інформаційно-аналітичних служб
- •Кадррова потреба іас та джрела її забезпечення
- •Основні принципи планування діяльноссті іас
- •Система законодаввчого забезпечення функціонуування інформаційно-аналітичних служб України
- •Загальна характеристика матеріальних ресурсів іас
- •Стратеегічне і поточне планування діяльності іас
- •Вимоги та перелік документів для оформлення наукового гранту з документознавства
- •Вимоги та науково-економічне обгрунтування теми дослідження для оформлення гранту
- •Методологія системного аналізу
- •Структурна схема звіту про ндр
- •Вимоги до порядку викладення матеріалу вступної та основної частини звіту про ндр
- •Визначення ефективності ндр за допомогою методу вимірювання
- •Сутність наукової комунікації. Специфіка документальних комунікацій
- •Інформаційний пошук. Основні джерела інформації
- •Атрибути наукового дослідження
- •Вимоги до вибору теми та складання наукового обгрунтування науково-дослідної роботи
- •Основні етапи наукового дослідження
- •Якості науковця та основні вимоги до організації науковоїроботи
- •Вимоги до підготовки та оформлення наукової статті
- •Структурні елементи наукової статті
- •Використання методів емпіричного та теоретичного рівня пізнання у документологічних дослідженнях
- •Розуміння вислову «наука як система знань, сфера людської діяльності та соціальний інститут»
- •Етапи інформаційного пошуку
- •Роль методу спостереження у дослідженнях з документознавства та архівної справи
Погляди м. Слободяниката г. Швецової-Водки на зміст та структурудокументології як науки
Конценція Слободяника
Заслуговує на увагу концепція структури документознавства, запропонована українським вченим проф. М.С. Слободяником. На його думку, документознавство - це "комплекс наукових дисциплін, орієнтованих на всебічне вивчення документа в широкому контексті, а також різноманітних утворень документів, що формують документну інфраструктуру суспільства" [73].
Проф. М.С. Слободяник виділяє інтегруючу наукову дисципліну документологію, що складається з таких частин: теорія документознавства, документа і документної інфраструктури суспільства; історія документознавства і документа.
Об'єктом документології, за визначенням проф. М.С. Слободяника, є "Документ - Користувач", який "передбачає дослідження документа у широкому значенні... як основного змістовного елемента документної інфраструктури суспільства" [74]. Предметом документології, наголошує дослідник, є закономірності функціонування документів і документоутворень як каналів соціальних комунікацій, що орієнтовані на задоволення потреб суспільства і користувачів у поточній і ретроспективній документній інформації [74].
Документологія, на думку проф. М.С. Слободяника це теоретична частина комплексу наукових дисциплін про документ, що досліджує проблеми класифікації документів, їх види та типи.
Інші документознавчі дисципліни проф. М.С. Слободяник називає спеціальними: теорія документальних комунікацій, теорія документних потоків, документне фондознавство, електронне документознавство, управлінське документознавство, теорія та історія діловодства. Одна частина цих дисциплін сформована ним відповідно до проблем, що вивчаються; друга частина - за видами документів.
Важливою ознакою, за якою може формуватись самостійна документознавча наукова дисципліна, зазначає вчений, є її "функціональна орієнтація на задоволення специфічних потреб суспільства й особистості у відокремлених групах документів, що потребують індивідуального дослідження" [73].
Науковець чітко визначає "фундаментальну щодо документознавства науку" - інформаціологію.
Документологію він характеризує як фундаментальну наукову і навчальну дисципліну, яка суттєво відрізняється від традиційного документознавства. проф. М.С. Слободяник вважає її "інтегрованою науковою дисципліною, що має відчутний метанауковий характер" й відмічає "збагачення об'єкта науки за рахунок документної інфраструктури суспільства", що дозволяє вивчати "особливості документної діяльності у різних соціальних сферах та інституціях" [74].
Основним результатом документознавчих розвідок, як вважає проф. М.С. Слободяник, повинні стати нові знання з історії та теорії документа і документоутворень [74]. Це дасть можливість віднесення загальної теорії документа як до історичних, так і до інформаційних (соціально-комунікаційних) наук.
Концепція проф. Г.М. Швецової-Водки
Проф. Г.М.Швецова-Водка репрезентує власний погляд на місце документознавства в системі наук та його структуру, запропонувавши шлях не від внутрішньої структури документознавства, а від визначення його місця серед суміжних галузей знання.
Документознавство, на думку дослідниці, відноситься до наук ноокомунікологічних та інформологічних. "Весь комплекс дисциплін, що досліджують інформацію, можна об'єднати назвою "інформологія" (дослівно: наука про інформацію) - вважає автор [96].
Далі цей комплекс поділяється автором на такі частини, як теорія інформації, інформатика соціальна та інформатика прикладна чи комп'ютерна наука.
Соціальна інформатика дорівнюється теорії соціальних комунікацій і може бути інакше названа ноокомунікологією. У межах останньої можна виділити, вважає автор, теорію соціальної інформації і документологію як комплекс наук про документ, що розглядається як засіб передачі соціальної інформації.
Особливе місце повинна посідати наукова інформатика (наука про науково-інформаційну діяльність), яка належить до комплексу наук ноокомунікології (соціальної інформатики), але не є повністю відокремленою від документології, "частково перетинається з нею", зазначає автор [96].
У документології проф. Г.М. Швецова-Водка виділяє такі комплексні науки, як теорія журналістики (наука про підготовку інформації), документознавство (наука про підготовку документа), архівознавство (наука про архівну справу), бібліологія або книгознавство (наука про книжкову справу). У межах даного циклу, на думку проф. Г.М.Швецової-Водки, й варто сформувати "загальну теорію документології" [95].
Документознавство ж розглядається автором як одна з документологічних наук, об'єктом якої є документ як явище інформаційно-комунікаційної сфери діяльності суспільства, а предметом - визначення видів і властивостей документа, закономірностей його створення та функціонування в суспільстві [96].
За визначенням дослідниці, документознавство має складатися із загальної та спеціальної частин.
Загальне документознавство повинне займатися дослідженням теорії документа, документних потоків, документною лінгвістикою, документальними автоматизованими інформаційно-пошуковими системами, технологією збереження документів.
Спеціальне документознавство призначене з точки зору проф. Г.М.Швецової-Водки досліджувати "спеціальні види документів" [96].
