5. Експериментальна вибірка

Генеральна сукупність (популяція)

• велика за кількістю група людей, об’єднаних за певним критерієм;

• по відношенню до цих людей має силу теоретична гіпотеза, яка полягає в основі експерименту.

Вибірка

• група людей, які були вибрані з популяції для проведення експерименту;

• має якомога повніше відображати характеристики генеральної сукупності, що вивчається

Респондент

• окремий індивід з вибірки, з яким працює дослідник.

Повне (суцільне) дослідження

• якщо психологічному вивченню піддаються усі представники генеральної сукупності, що вивчається.

Часткове (вибіркове) дослідження

• якщо психологічному вивченню піддаються члени обмеженої групи (вибірки), обраної з генеральної сукупності, що вивчається;

• при цьому завдання експериментатора – створити модель ідеального об’єкта дослідження для свого часткового випадку і за можливості його описати.

Об’єм вибірки

• позначається n;

• може бути будь-яким, але не меншим, ніж 2 респонденти;

• у статистиці розрізняють:

• малу вибірку (n<30),

• середню вибірку (30<n<100),

• велику вибірку (n>100).

n=1

Експеримент з одни досліджуваним проводиться у випадках:

1. коли на індивідуальні відмінності можна не зважати – дослідження дуже велике за об’ємом і містить велику множину експериментальних спроб;

2. коли досліджуваний – унікальний об’єкт (феноменальні здібності, найвищій рівень професійної майстерності тощо);

3. коли від досліджуваного вимагається особлива компетентність при проведенні дослідження (експеримент із навченими досліджуваними);

4. повторення даного експерименту з іншими досліджуваними неможливе.

Види вибірок

Незалежні (незв’язані) вибірки

• якщо процедура експерименту й отримані результати вимірювання деякої властивості у досліджуваних однієї вибірки не впливають на особливості перебігу того ж експерименту і результати вимірювання тієї ж властивості у досліджуваних іншої вибірки.

Залежні (зв’язані) вибірки

• якщо процедура експерименту й отримані результати вимірювання деякої властивості у досліджуваних однієї вибірки впливають на особливості перебігу того ж експерименту і результати вимірювання тієї ж властивості у досліджуваних іншої вибірки;

• одна й та сама група досліджуваних, на якій двічі проводилось психологічне обстеження (навіть різних психологічних якостей, ознак, властивостей), за визначенням виявляється зв’язаною, або залежною, вибіркою.

Вимоги до вибірок

Критерій однорідності вибірки

• у вибірку мають бути включені респонденти за однаковим ключовими критеріями (вік, стать тощо)

Змістовний критерій

• критерій конкструктної (операційної) валідності (відповідність експериментального методу теоретичній моделі, тобто гіпотезі);

• підбір групи досліджуваних має визначатись предметом і гіпотезою дослідження.

Критерій еквівалентності досліджуваних

• критерій внутрішньої валідності;

• результати, отримані при дослідженні експериментальної вибірки, мають розповсюджуватись на кожного її члена;

• тобто мають бути враховані усі значущі характеристики об’єкта дослідження, відмінності у вираженості яких можуть суттєво вплинути на ЗЗ

Критерій репрезентативності вибірки

• критерій внутрішньої валідності;

• склад експериментальної вибірки має представляти (моделювати) генеральну сукупність, оскільки висновки, отримані в експерименті, передбачається у подальшому перенести на всю популяцію;

• тому вибірка повинна мати особливу якість – репрезентативність;

• репрезентативні (представительська) вибірка – в якій усі основні ознаки популяції представлені приблизно у тій самій пропорції і з тією ж частотою, з якою дана ознака виступає у генеральній сукупності;

• тобто репрезентативна вибірка – менша за розміром, але точна модель генеральної сукупності, яку вона має відображати.

Стратегії побудови репрезентативної вибірки

Рандомізація

• процедура випадкового вибору склад ЕГ і КГ статистично еквівалентні;

• ЕГ і КГ потрапляють у різні експериментальні умови.

Попарний відбір

• для кожного суб'єкта групи підбирається еквівалентний йому інший суб'єкт (якомога більше схожий, подібний за усіма параметрами);

• вони розподіляються по різних грапах;

• таким чином ЕГ і КГ стають подібними за складом досліджуваних.

Стратометричний відбір

• генеральну сукупність – сукупність груп, що мають певні характеристики;

• в експериментальну вибірку відбираються досліджувані з відповідними характеристиками – таким чином, щоб у ній були однаково представлені особи з кожної страти (за стать, віком, політичними перевагами, рівнем освіти, доходів тощо).

Репрезентативне моделювання

• підбір суб'єктів, які відповідають вимогам репрезентативності вибірки.

Наближене моделювання

• якщо немає способу створення репрезентативної вибірки;

• експериментальне дослідження проводиться на певній вибірці досліджуваних результати розповсюджуються на ту частину генеральної сукупності, яка відповідає експериментальній вибірці за певними критеріями;

• при цьому чим менше генералізація (чим більш точний набір критеріїв, що описує генеральну сукупність), тим вище зовнішня валідність експерименту.

Залучення реальних груп

• породжує систематичне змішення НЗ із індивідуальними властивостями досліджуваних.