3. Планування дослідження

В процесі планування визначаються:

• послідовність дій;

• хронологія дій;

• методичний і технічний арсенал, адекватний завданням дослідження;

• конкретний контингент досліджуваних або респондентів (вибірка);

• варіанти стимуляції (системи експериментальних впливів);

• план експериментального дослідження – дослідницькі ситуації, в яких передбачається виявляти залежність певних психічних явищ від певних параметрів цих ситуацій (дія, пов'язані з безпосередньою процедурою експериментування, здійснюються на етапі не здійснюються).

В процесі дослідження відбувається контакт дослідника з об’єктом, внаслідок чого перший отримує емпіричні дані, тобто сукупність характеристик об’єкта дослідження.

Ж. Годфруа

Дані – це елементи, які підлягають аналізу і можуть бути класифіковані з метою обробки

Збір даних в теоретичному дослідженні

Збір даних в емпіричному дослідженні

• пошук та відбір вже відомих фактів;

• систематизація відібраних фактів;

• опис під новим кутом зору.

• відображення предметів, явищ, ознак чи зв’язків об’єктивної дійсності;

• тобто представлення об’єктів у їхньому чуттєво-мовному відображенні.

Класифікація даних

І. За науковим обґрунтуванням

Наукові

• відомості, отримані в результаті наукових пошуків;

• характеризуються:

• високим ступенем достовірності (доведені, надійні),

• теоретичною обґрунтованістю,

• можливістю перевірки,

• відносною стійкістю (потенційно можливе спростування в результатів наукової критики).

Ненаукові

• відомості, отримані в життєвому досвіді та з ненаукових джерел;

• не доведені (вважаються очевидними),

• не мають теоретичного обґрунтування,

• базуються на некритичному засвоєнні.

ІІ. За внеском у перевірку гіпотези та розв’язання проблеми

Вирішальні

Дозволяють однозначно прийняти або спростувати гіпотезу.

Значущі

Вносять вагомий вклад у розв’язання проблеми, але потребують застосувати інші відомості.

Незначні

Малоінформативні для розв’язання проблеми.

ІІІ. За галуззю і характером джерел інформації (дані різних наук)

• психологічні,

• соціологічні

• педагогічні,

• фізіологічні тощо

ІV. За методами дослідження

• дані спостереження,

• дані опитування,

• експериментальні дані,

• дані тестування тощо

V. За методами у сполученні з джерелами (Р. Кеттел)

L-дані

Відомості, отримані на основі реєстрації фактів реального життя (life data).

Q-дані

Відомості, отримані на основі опитування, самоописів, самозвітів, суб’єктивних тестів (questionnaire data).

T-дані

Відомості, отримані за допомогою об’єктивних тестів та фізіологічних обстежень (test data).

VІ. За інформативністю

Неметричні

Дані, що не мають метрики (одиниць вимірювання):

1. якісні (номінативні, класифікаторні) – відомості про наявність або відсутність в об’єкта (чи його стану) того чи тієї чи іншої ознаки, за якою його можна віднести до певної сукупності (класу) подібних об’єктів (є ознака – немає ознаки, дорівнює – не дорівнює);

2. порядкові (компаративні, від лат. «comparativus» – порівняльний) – відомості, за якими можна порівнювати об’єкти відповідно до степеню вираженості їхніх ознак в системі оцінок «більше – менше» та ранжувати (упорядковувати) за ознакою «зростання – зменшення», однак неможливо визначити, наскільки саме ці об’єкти відрізняються.

Метричні

Кількісні дані, що мають метрику (одиниці вимірювання):

1. інтервальні – відомості, що дозволяють виміряти вираженість ознаки і визначити, на скільки в одного об’єкта вона виражена більше або менше, ніж в іншого, а також позначити цю різницю на інтервальній шкалі (континіум значень цієї ознаки як деяка сума суб’єктивних інтервалів);

2. пропорційні – відомості, які додатково до інтервальної інформації дозволяють визначити, у скільки разів ознака в одного об’єкта виражена більше або менше, ніж в іншого, що можна позначити на шкалі відношень (тобто відносно певної опорної точки – «абсолютного нуля» ознаки).

Процедура збору даних

• має відповідати алгоритму дій, наміченому на етапі планування дослідження;

• має бути відображена у протоколі дослідження (фіксація усій дій та отриманих відомостей) у вигляді знакового, вербального, графічного, аудіо- ,відеозапису тощо);

• має бути конкретизований відповідно до завдань дослідження та обраного науковцем методу.