7. Види маркетингу за сферами застосування

.Залежно від сфери застосування розрізняють маркетинг споживчий, промисловий, аграрний, банківський, інвестиційний, інноваційний тощо.

Споживчий маркетинг (маркетинг товарів споживчого призначення) спрямований на покупців, які є кінцевими споживачами цих товарів, купуючи їх для особистого, домашнього або сімейного використання. Розподіл товарів у разі споживчого попиту здебільшого здійснюється через посередників, а серед форм просування значна увага приділяється рекламі і, особливо останнім часом, стимулюванню збуту.

Незважаючи на різницю між окремими категоріями товарів, для усіх видів маркетингу товарів споживчого призначення характерні такі ознаки: оригінальність попиту (потреби); велика частка індивідуальності при прийнятті рішень; багатоступінчастий непрямий збут; анонімність ринкового контакту.

Промисловий маркетинг забезпечує взаємодію підприємства з організаціями-споживачами, які купують товари і послуги для їх подальшого використання у виробництві, перепродажу іншим споживачам або здачі в оренду.

Специфіка промислового маркетингу зумовлена попитом на промислові товари, класифікацією промислових товарів та послуг, споживачами промислової продукції.

Попит на промислові товари має кілька характерних рис, які відрізняють його від попиту на споживчі товари, і визначається як:

□   вторинний, похідний, вторинність попиту на промислові товари означає, що він визначається попитом на споживчі товари та послуги;

□  нееластичний, зміни в цінах на промислові товари не призводять до відчутних змін у попиті на них;

□   нестійкий, нестійкість попиту пов´язана з більш динамічною зміною технологічних процесів виробництва, постійним оновленням засобів виробництва. Тому постійно виникає потреба в більш досконалих у технічному відношенні засобах;

□  парний, парність спричинена тим, що в більшості випадків попит на промисловий товар одного виду одночасно зумовлює попит на інший товар, який використовується в комбінації з першим.

Визначення класу промислових товарів та послуг має неабияке значення при розробці маркетингової стратегії щодо певного товару. Існують різноманітні системи класифікації промислових товарів та послуг. Але найбільш поширені критерії класифікації — швидкість перенесення вартості (амортизація); роль того чи іншого продукту у виробництві; величина вартості; рівень прийняття рішення про купівлю.

Кількість споживачів на промисловому ринку значно менша, ніж на споживчому, до того ж вони географічно сконцентровані. Розрізняють дві великі групи споживачів промислової продукції за критерієм форми власності. Це державні підприємства і організації та приватні. Кожна з цих груп має внутрішню структуру, що складається з посередників (дилерів, дистриб´юторів); підприємств, які купують обладнання для виробництва обладнання; підприємств, які купують обладнання для виробництва споживчих товарів.

Значний ринок складають некомерційні організації, установи, такі як школи, університети, музеї, лікарні, міжнародні організації тощо. Ці споживачі характеризуються значним попитом і менш чутливі до співвідношення ціни та вартості.

Аграрний маркетинг — вся діяльність пов´язана з сільськогосподарським виробництвом і харчуванням населення, збиранням урожаю, переробкою і доставкою до кінцевого споживача, включаючи аналіз потреб, мотивацій, покупок і поведінки самих споживачів. Це сукупність всієї ділової активності, яка супроводжує потік продовольчих товарів та послуг від початку сільськогосподарського виробництва до груп споживачів.

Аграрний маркетинг можна назвати сполучною ланкою між спеціалізованими виробниками продовольства та споживачами, який охоплює виробництво, збирання, закупівлю, зберігання, складування, транспортування, переробку, розподіл та просування продовольчої продукції.

Названий маркетинг має свої особливості і відмінності, зумовлені насамперед специфікою сільськогосподарського виробництва і його продукції. Вони визначаються такими чинниками:

□   першочерговим значенням продовольства в задоволенні основних фізіологічних потреб людини;

□   стійкістю попиту на продовольство протягом року;

□   великою кількістю продовольчих товарів, їх цільовим призначенням;

□   залежністю економічних наслідків (результатів праці) в аграрному секторі від кліматичних, географічних, природних умов;

□   нестабільністю і сезонним характером отримання сільськогосподарської продукції;

□   залежністю якості сільськогосподарської продукції від термінів і умов зберігання, транспортування та реалізації;

□   існуванням великої кількості незалежних та невеликих сільськогосподарських виробників, які постачають на ринок обмежений асортимент високоякісних товарів;

□   наявністю істотного часового лагу між періодами виробництва та переробкою сільськогосподарської продукції (процес виробництва певної сільськогосподарської продукції триває місяці, а інколи й роки);

□   залежністю виробництва сільськогосподарської продукції від землі як основного засобу виробництва, її якості, інтенсивності використання;

□   неможливістю швидкого збільшення постачання продукції згідно з підвищенням попиту тощо.

Специфіка аграрного маркетингу зумовлена й особливостями споживчого попиту. До них слід віднести:

□   щоденність споживання; попит на продукти харчування є постійно;

□  споживання індивідуальне і потрібне кожному;

□   для задоволення потреб необхідна наявність асортименту продуктів; можлива взаємозамінність продуктів, але вона небажана;

□ до продуктів споживання споживач ставить вимоги, перш за все, до їх якості, вмісту корисних речовин, свіжості, екологічної чистоти;

□ до деякої міри в характері споживання відображаються звички, національні особливості і пори року;

□   споживання залежить від демографічних факторів (складу населення за статтю, віком, видом занять);

□ споживання залежить від купівельної спроможності тощо.

Продовольча продукція належить до товарів першої необхідності, тому потрібно своєчасно, у відповідному обсязі і асортименті, з урахуванням національних традицій, смаків, віку, статі тощо задовольняти потреби споживачів. Крім того, продукція швидко псується, в зв´язку з чим потрібна оперативна доставка, якісна упаковка, відповідне сервісне забезпечення тощо.

Ефективність агромаркетингової діяльності підприємства забезпечується за умови, що нею займаються всі працівники апарату управління, а сприяють їй всі працівники сфери виробництва.

Банківський маркетинг — система управління банком, яка передбачає облік і вивчення процесів, що відбуваються на ринку капіталу як в цілому, так і в окремих його секторах: банківській сфері, кредитній системі, ринку цінних паперів.

Головне завдання банківського маркетингу — аналіз процесів, які відбуваються на ринку капіталу, тобто безпосередньо у сфері кредитно-фінансових інститутів і на ринку цінних паперів, включаючи первинний ринок, вторинний (фондову біржу) і позабіржовий (так званий вуличний) ринок.

Мета банківського маркетингу: створення необхідних умов пристосування до вимог ринку капіталу, розробка системи заходів з вивчення ринку, підвищення конкурентоспроможності і прибутковості.

Інвестиційний маркетинг вивчає умови залучення інвестиційних коштів, можливості створення і роботи нових підприємств у перспективних галузях економіки.

Інноваційний маркетинг — це діяльність на ринку нововведень, яка ґрунтується на використанні нових ідей з поліпшення товарів, послуг, технологій з метою максимального задоволення потреб і запитів клієнтів та отримання переваги перед конкурентами.