- •1.4 Оцінка стану тканин пародонту.
- •1.5. Оцінка стану пульпи , електродіагностика
- •1.6. Статичні та динамічні методи визначення жувальноїефективності.Індексна оцінка за Агаповим, Оксманом,Рубіновим.
- •Відкритий прикус (рахітичний) з відокремленням усіх передніх зубів, сідловидним звуженням верхнього і сплощенням нижнього зубних рядів, тісним положенням верхніх і нижніх передніх зубів;
- •1.10. Анатомія тканин пародонту, будова зубо-ясенного з’єднання.
- •1.11. Фізіологічна та патологічна рухомість зубів.
- •1.12. Будова зубних рядів. Фактори, що забезпечують стабільність положення зубів. Шляхи та механізми перерозподілу жувального тиску, контрфорси черепа.
- •Класифікація порожнин за Блеком
- •Показання до виготовлення вкладок
- •За матеріалом виготовлення:
- •2.4. Препарування зубів під штучні коронки- правила , методика, інструментарій . Захист вітальних зубів під час та після препарування.
- •2.5.Інструментарій для препарування зубів під незнімні конструкції.
- •Фіксація коронки в порожнині рота.
- •2 .10. Технології виготовлення пластмасових коронок. Акрилові пластмаси – склад,властивості
- •2.11. Показання до протезування суцільнолитими металевими коронками.
- •2.12. Методика препарування зубів під суцільнолиті коронки, варіанти приясеневого препарування.
- •Послідовність лиття дентальних сплавів.
- •1. Нанесення компенсаційного лаку на гіпсову куксу моделі
- •2. Виготовлення воскової репродукції способом занурення
- •3. Наступний етап моделювання
- •4. Формування литникової системи при литті металокерамічних і суцільнолитих каркасів
- •5. Пакування
- •6. Попередній прогрів
- •7. Плавка й обробка відлитих каркасів
- •Технологія виготовлення суцільнолитого мостовидногопротеза із сплаву неблагородного металу на вогнетривкій моделі.
- •2.28 Помилки на клінічних етапах виготовлення ортопедичних конструкцій
- •2.29 Помилки на лабораторних етапах виготовлення ортопедичних конструкцій.
- •2.30 Собливості фіксації різних видів незнімних ортопедичних конструкцій.
- •Обстеження пацієнта стоматологічного профілю
- •3.4. Показання до протезування різними видами чзп( бюгельні, пластинчасті з пласмасовим та металевим базисом)
- •3.5. Планування фіксації чзп(точкова, лінійна, площинна), кламерні лінії та їх практичне значення.
- •3.6. Поняття про анатомічний екватор та межову лінію, опорну та ретенційну зони зуба.
- •3.10. Максимальні межі базису знімного пластинчастого протезу на верхній та нижній щелепі; співвідношення з наявними на щелепі зубами. Варіанти меж базисів в залежності від клінічних умов.
- •3.11. Отримання робочих та допоміжних відбитків для чзп, матеріали та методики.
- •Отримання подвійного силіконового відбитка(допоміжний відбиток) Методика зняття подвійного відбитка.
- •Отримання відбитка альгінатною масою(робочий відбиток)
- •3.12. Визначення та фіксація співвідношення щелеп при I, II, III, IV групах дефектів зубних рядів за Бетельманом.
- •3.17. Постановка зубів в часткових знімних протезах. Анатомічні орієнтири для постановки штучних зубів
- •Замкові кріплення (атачмени)
- •Магнітна фіксація
- •Штангова система кріплення Румпеля-Шредера-Дольдера
Отримання подвійного силіконового відбитка(допоміжний відбиток) Методика зняття подвійного відбитка.
На першому етапі: підбір ложки (металева або пластмасова перфорована, або не перфорована металева)
Для відбиткової ложки без перфорацій спочатку її змащують адгезивом. Далі замішують базу (основу) відбиткової маси з каталізатором в гумовик рукавичках руками і наноситься її у відбиткову ложку. знімається перший відбиткок відбиток (При цьому, щоб створити простір для корегуючої маси, процедуру проводять до препарування зубів , не знімаючи провізорні (тимчасові) коронки. В цьому випадку для уточнюючого (корегуючого) шару буде матися деякий простір, що сприяє отриманню більш точного відбитка без надмірного тиску на окремі його ділянки.
Після затвердіння першого відбитка, його висушують. Починають замішувати корегуючу масу з каталізатором на скельці або за допомогою шпателя. Заповнюються перший відбиток корегуючою масою . І вводять ложку у порожнину рота.
Після затвердіння другого шару відбиткову ложку виводять з порожнини рота, висушують і перевіряють якість відбитка.
Існує одноетапний спосіб отримання подвійного відбитка (метод сендвіча).
При цьому, заповнивши ложку базою (основою) відбиткової маси, лікар робить поглиблення в ній, в області проекції опорних зубів. Туди вводиться корегуюча маса. Вона ж зі шприца наноситься на препаровані зуби. Після цього ложка з двома масами вводиться в порожнину рота для отримання відбитка.
Отримання відбитка альгінатною масою(робочий відбиток)
Для отримання гомогенної маси порошок необхідно зачерпувати мірною ложкою, не стискати його, а після цього налити всю порцію води. Перед введенням ложки з масою в порожнину рота пацієнт повинен сполоснути рот водою з метою видалення бульбашок повітря із слини. Поверхня відтиску згладжується (змочується) невеликою кількістю води
Перед вживанням альгінатного матеріалу масу бажано розпушити (струсити). Альгінатні матеріали гігроскопічні, тому їх слід зберігати щільно закритими. Дотримання співвідношення порошку і води при замісі матеріалу, рекомендоване виробниками, дуже важливо. Надлишок води приводить до розмивання матеріалу слиною, що погіршує якість відтиску, а при зменшеній її кількості не дозволяє добитися гомогенного стану матеріалу при замісі.
При порушенні пропорційного співвідношення між водою і порошком, наприклад, коли порошку багато, а води мало, виникає ситуація, при якій не весь порошок рівномірно просочується водою, і в матеріалі формуються дрібні грудочки сухого порошку. Це призводить до того, що в процесі структуризації ділянки матеріалу, не просочені водою, зволікають її з довколишніх областей . В результаті цього у відтиску виникає внутрішня напруга, що приводить до спотворення рельєфу його поверхні. Те ж саме відбувається при недостатньо ретельному замісі матеріалу. При роботі з альгінатними відбитковими масами дотримання співвідношень між кількістю порошку, води і рекомендованого часу їх замісу набуває особливого значення.. Для всіх матеріалів рекомендується відливати відбиток відразу ж або не пізніше, ніж через 10-15 хвилин.