Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ORTOPEDIChNA_EKZAMEN.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Фіксація коронки в порожнині рота.

Перевірену в порожнині рота пацієнта штамповану металеву коронку знову передають у зуботехнічну лабораторію для полірування.

Перед накладанням у порожнину рота її ретельно промивають перекисом водню і дезінфікують спиртом. Опорний зуб обкладають ватними тампонами і піддають медикаментозній обробці. Поверхню зуба ретельно дезінфікують спиртом і висушують ефіром. Кращих результатів можна досягти висушуванням теплим повітрям, яке подається через спеціальний наконечник бормашини.

На заздалегідь приготовленій стерильній скляній пластинці (плету) замішують фіксуючий цемент рідкої консистенції. Правила приготування цементу і його консистенція залежить від марки і мети, якої потрібно досягти при укріпленні коронки.

Приготовлений цемент вносять у коронку клінічним шпателем, заповнюючи її приблизно на одну третину. Внутрішні стінки обмазують до краю коронки. Внутрішні стінки обмазують до краю коронки. Коронки з цементом накладають на зуб, слідкуючи за тим, щоб ватні тампони не потрапили під край коронки. Для цього корисно фіксувати їх пальцями лівої руки на певній відстані від шийки зуба, а правою рукою накладати штамповану коронку.

Після накладання коронки з цементом необхідно зразу ж перевірити оклюзійні взаємовідношення за центральної оклюзії. Якщо коронка знаходиться у щільному контакті з зубами-антагоністами, пацієнтів просять тримати зуби зімкнути 10-15 хвилин, поки не затвердне цемент.

Залишки цементу обережну знімають з поверхні коронки і сусідніх зубів. Особливо акуратно потрібно видаляти цемент, який заповнює міжзубні проміжки. Залишки цементу на поверхні полірованої коронки легко знімаються ватними тампоном, просоченим рідиною фосфатцементу. Після видалення залишків цементу з поверхні зуба пацієнтові рекомендують тримати зуби зімкнути ще протягом 1-2 годин до повного затвердження фіксуючого матеріалу.

2.9 Покази до застосування провізорних коронок, види. Способи виготовлення

провізорних коронок.

У наш час пластмасові коронки здебільшого використовуються як тимчасові (провізорні) при виготовленні комбінованих суцільнолитих коронок з естетичним облицюванням (металопластмасових, металокомпозитних, металокерамічних). Призначення тимчасових коронок:

  1. Захист відпрепарованого зуба від зовнішніх подразників.

  2. Адаптація ясневого краю до майбутньої постійної коронки.

  3. Адаптація жувального апарата пацієнта до майбутньої постійної коронки.

  4. Соціальна реабілітація пацієнта на період виготовлення постійної коронки. Технологія виготовлення пластмасових коронок як тимчасових, так і постійних, можлива двома шляхами: прямим (без залучення моделі, тобто в клінічних умовах) та непрямим (із залученням лабораторних етапів). Технологія виготовлення пластмасових коронок прямим способом:

  1. Отримання відбитка (робочого, краще базовою масою А - силікону) з непрепарованих зубів.

  2. Визначення кольору тимчасової коронки.

  3. Знеболювання.

  4. Одонтопрепарування (на відповідну величину майбутньої постійної коронки).

  5. Отримання відбитка (робочого, для виготовлення постійної коронки).

  6. Ізоляція кукс відпрепарованих зубів у порожнині рота.

  7. Заповнення відбитку з непрепарованими зубами спеціальною пластмасою, що швидко твердіє, відповідного кольору.

  8. Накладання відбитку з пластмасою на відпрепаровані зуби.

  9. Зняття відбитку.

  10. Обробка та полірування тимчасових коронок.

  11. Фіксація тимчасових коронок (на тимчасовий цемент). Технологія виготовлення пластмасових коронок непрямим способом:  Клінічні етапи

  1. Знеболювання.

  2. Одонтопрепарування (на відповідну величину майбутньої постійної коронки).

  3. Отримання відбитка (робочого, для виготовлення постійної коронки).

  4. Отримання відбитка (робочого, для виготовлення тимчасової коронки).

  5. Визначення кольору тимчасової коронки.

Лабораторні етапи

  1. Отримання гіпсової моделі (робочої та допоміжної).

  2. Ізоляція гіпсової моделі.

  3. Моделювання коронки з пластмаси.

  4. Спікання пластмасової коронки.

  5. Припасування коронки на гіпсовій моделі.

Клінічний етап

  1. Припасування коронки в порожнині рота. Лабораторний етап

  1. Кінцева обробка коронки (полірування). Клінічний етап

  1. Фіксація коронки у порожнині рота (на тимчасовий цемент).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]