- •1.2. Мета і завдання соціальної політики
- •1.3. Умови реалізації соціальної політики
- •1.4. Суб'єкти соціальної політики
- •1.4.1. Людина як суб'єкт соціальної політики
- •1.4.2. Держава як суб'єкт соціальної політики
- •1.4.3. Політичні партії у структурі суб'єктів соціальної політики
- •1.4.4. Громадські організації як суб єкти соціальної політики
- •1.4.5. Шляхи оптимізації діяльності суб'єктів соціальної політики
- •1.5.1. Принцип єдності об'єктивного і суб'єктивного в реалізації соціальної політики
- •1.5. Принципи реалізації соціальної політики
- •1.5.2. Принцип взаємозв'язку об'єктивної соціальної саморегуляції і цілеспрямованої діяльності у здійсненні соціальної політики
- •1.1.1. Комплексність соціальної політики
- •1.5.4. ПІринцип пріоритету соціальних інтересів людини, особистості
- •1.5.5. Принцип єдності організаційних
- •1.5.7. Принцип єдності централізованих
- •1.6. Основні напрямки і пріоритети здійснення соціальної політики в сучасних умовах
- •1.6.1. Соціальна політика, спрямована на створення умов
- •1.6.2. Соціальна політика як чинник розвитку суспільних і соціальних відносин
- •1.6.3. Соціальна політика, спрямована на формування соціальної безпеки людини і суспільства*
- •1.6.4. Гуманітарна сфера і гуманітарна політика
- •2.1. Соціальні відносини
- •2.2. Соціальна структура суспільства і соціальна політика
- •1.1.2. Класи і класові відносини
- •2.3.4. Процеси соціальної мобільності як об'єкт соціальної політики
- •2.3.5. Суперечливий характер соціального простору сучасного українського суспільства
- •2.4. Соціальна політика,
- •2.4.1. Соціальна політика як чинник формування економічних основ для стабільного етнонаціонального розвитку
- •2.4.5. Основні засади оптимізації мовної політики
- •2.41.6. Правові засади етнонаціональної політики
- •2.5. Соціальна політика, спрямована на регулювання сімейно-шлюбних відносин
- •2.5.1. Основні пріоритети соціальної політики, спрямованої на регулювання сімейно-шлюбних відносин
- •1,2, Соціальна політика, спрямована на створення умов для виконання сім'єю своїх основних функцій
- •2.5.3. Соціальна політика як чинник реалізації репродуктивної функції сім'ї
- •1,5.4. Вплив соціальної політики на здійснення сім'єю виховної функції
- •2,5.5. Створення сприятливих можливостей
- •2.5.6. Роль соціальної політики у здійсненні сім'єю господарсько-побутової функції
- •2,5.7. Створення соціальних умов для реалізації сім'єю функції використання вільного часу (проведення дозвілля)
- •3.1. Поняття соціального захисту і соціальної безпеки
- •3.1.1. Гарантії соціального захисту в Конституції України
- •3.1.2. Визначення соціального захисту
- •3.1.3. Соціальний захист і соціальна безпека
- •3.1.4. Мета соціального захисту
- •3.1.5. Активна і пасивна спрямованість соціального захисту
- •3.1.6. Соціальний захист і соціальне забезпечення
- •3.2. Історія розвитку соціального захисту до кінця XIX ст.
- •3.2.1. Особиста доброчинність
- •3.2.2. Церква
- •3.2.3. Боротьба з жебраками
- •3.2.4. Соціальний захист за часів козаччини
- •3.2.5. Запровадження державної системи соціального захисту
- •3.3. Формування сучасних систем соціального захисту і роль моп у цьому процесі
- •3.3.1. Трансформація економічної ролі сім'ї
- •3.3.2. Колективна відповідальність за індивідуальний добробут
- •3.3.3. Формування систем соціального захисту в різних країнах
- •3.3.4. Роль моп у формуванні сучасних систем соціального захисту
- •3.4. Система соціального захисту в україні
- •3.4.1. Соціальний захист як система
- •3.4.2. Напрямки соціального захисту
- •3.4.3. Соціальна робота
- •3.5. Сучасні проблеми соціального
- •3.5.1. Обмеження ресурсів на соціальні цілі
- •3.5.2. Демографічні, економічні та соціальні проблеми
- •3.5.3. Здійснення необхідних реформ у сфері соціального захисту
- •3.5.4. Глобалізація соціального захисту
- •3.5.5. Концепція сталого розвитку
- •4.1. Основні поняття
- •4.1.2. Визначення страхування
- •4.1.3. Страхова солідарність
- •4.1.4. Характеристики ризику
- •4.1.5. Страхові тарифи
- •4.1.6. Економічна природа страхування
- •4.2. Кошти і тарифи
- •4.2.3. Об'єкти й суб'єкти в соціальному страхуванні
- •4.2.4. Перерозподіл коштів у соціальному страхуванні
- •4.2.5. Диференціація тарифів у соціальному страхуванні
- •4.3. Види соціального страхування
- •4.3.1. Перелік видів соціального страхування
- •4.3.2. Специфічні особливості пенсійного страхування
- •4.3.3. Цілі пенсійного страхування
- •4.3.4. Умови надання пенсій
- •4.3.5. Соціальні пенсії
- •4.3.6. Види пенсійних систем
- •4.3.7. Державні солідарні (розподільчі) системи
- •4.3.8. Накопичувальні системи
- •4.3.9. Диверсифікація пенсійного забезпечення
- •4.3.10. Криза пенсійної системи в Україні
- •4.3.11. Криза пенсійного забезпечення в зарубіжних країнах
- •4.3.12. Чилійська пенсійна система
- •4.3.13. Нова трирівнева пенсійна система
- •4.3.14. Варіанти пенсійної реформи
- •4.3.15. Пенсії по інвалідності
- •4.3.16. Медичне страхування
- •4.3.17. Страхування від нещасних випадків
- •4.3.18. Страхування на випадок безробіття
- •5.1. Соціальне нормування
- •5.1.1. Мінімум засобів існування
- •5.1.2. Сім'я як: об'єкт соціального нормування
- •5.2.1. Бідність як суспільно-історичне явище
- •5.2.2. Визначення бідності
- •5.2.3. Межа та вимірювання бідності
- •5.2.4. Статистичні характеристики бідності
- •5.2.5. Бідність у сучасному світі
- •5.2.6. Бідність в Україні
- •5.3. Соціальна допомога
- •5.3.2. Визначення соціальної допомоги
- •5.3.3. Переваги адресності
- •5.3.4. Два аспекти адресності
- •5.3.5. Види помилок в адресуванні
- •5.3.6. Способи адресування
- •5.3.7. Додаткові ефекти програм адресної допомоги
- •5.3.8. Субсидії громадянам та підприємствам
- •5.3.9. Характеристики соціальної допомоги згідно з Міжнародним бюро праці
- •6.1. Класифікація держав загального добробуту
- •6.1.1. Загальна характеристика
- •6.1.2. Моделі держави загального добробуту
- •6.2. Шведська модель соціал-демократичної держави добробуту
- •6.2.1. Політичні передумови
- •6.2.2. Фінансування соціальної сфери
- •6.2.3. Перерозподіл доходів
- •6.2.4. Соціальна допомога
- •6.2.5. Становище жінок
- •6.2.6. Сімейна політика
- •6.2.7. Охорона здоров'я
- •6.3. Держава загального добробуту
- •6.3.1. Соціально-ринковий консенсус
- •6.3.2. Соціальні витрати
- •6.3.3. Доходи і бідність
- •6.3.4. Соціальна допомога
- •6.3.5. Становище жінок
- •6.4. Держава загального добробуту у сша
- •6.4.1. Загальні риси
- •6.4.2. Ідеологія і соціальні витрати
- •6.4.3. Нерівність доходів і бідність
- •6.4.4. Соціальна допомога
- •6.4.5. Расова нерівність і держава добробуту
- •6.4.7. Охорона здоров я
- •Основи соціальної політики
- •8КигаіІ¥8куу, Уііаііу а.
4.1. Основні поняття
СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ
4.1.1. Загальна характеристика соціального страхування Соціальне страхування — наріжний камінь системи соціального
захисту, його базовий інститут. Виплати по соціальному страхуванню, як правило, становлять найбільшу частку коштів соціального забезпечення. Основна мета соціального страхування — забезпечити достатній рівень компенсації доходу трудящих у разі втрати працездатності або роботи й реабілітаційних заходів. Через систему соціального страхування здійснюються такі виплати: у зв'язку із загальним захворюванням; трудовим каліцтвом і професійним захворюванням; по вагітності й пологах; по догляду за хворою дитиною; пенсії; допомоги на поховання; компенсація вартості путівок на лікування й відпочинок та ін. Соціальне страхування виходить за межі системи соціального забезпечення — воно розв'язує також завдання, пов'язані зі збереженням і відновленням здоров'я, профілактикою професійної захворюваності та виробничого травматизму, запобіганням безробіттю. Отже, соціальне страхування виконує як відновлювально-компен-саційну, так і охоронно-попереджувальну функцію.
4.1.2. Визначення страхування
Поняття "соціальне страхування" означає, що цей вид соціального захисту має таку саму природу, що й страхування взагалі. Справді, слово "страхування" означає попередження можливої небезпеки, уникнення певного ризику. Кінцеве призначення страхування — захист людини від можливих випадків матеріальних втрат.
Людство завжди прагнуло уникнути негараздів. Не маючи змоги запобігти їх виникненню, люди намагались обмежити згубний вплив небажаних подій. Вважається, що первинні форми страхування
112
113
виникли ще в давнину. Зокрема, у Вавілоні!' передбачалося укладення угоди між учасниками торгового каравану про спільну відповідальність за збитки, яких зазнавав будь-хто з його членів через розбійний напад, пограбування тощо.
Специфічна форма страхування існувала в Україні між чумаками. Зміст її полягав у тому, щоб спільно відшкодовувати збитки потерпілому в дорозі. Створенню сучасних систем соціального захисту передували об'єднання трудящих на засадах взаємодопомоги. Профспілки організовували фонди допомоги безробітним, каси взаємодопомоги, медичні каси. У такий спосіб здійснювався захист безробітних, хворих, перестарілих, удів і сиріт. Слід розрізняти два види взаємодопомоги: без попереднього накопичення коштів і з попереднім їх накопиченням. Другий вид має більше спільного із сучасним страхуванням.
4.1.3. Страхова солідарність
Спільним у взаємодопомозі та страхуванні є основоположний принцип: "збитки і втрати однієї особи в результаті настання страхового випадку розподіляються між багатьма особами, для кожної з яких матеріальні затрати майже не відчутні, а становище потерпілого відновлюсться швидко і повною мірою. Цей принцип дістав назву страхової солідарності.
4.1.4. Характеристики ризику
Відмінність колективної взаємодопомоги від страхування полягає в тому, що в системі колективної взаємодопомоги відсутні попередні розрахунки, наприклад скільки коштів буде потрібно для подання допомоги тим, хто з якихось причин втратив заробіток. Іншими словами, у системі взаємодопомоги не вимірюється ризик настання тієї чи іншої події. Водночас поняття ризику є основоположним у страхуванні. Це — об'єкт страхування, який означає очікувану небезпеку. Ризик (тобто небезпека) має подвійну характеристику: імовірність настання і розмір завданої шкоди. Що менша ймовірність ризику, то легше й дешевше організувати страхування.
Обидві характеристики визначають емпірично на основі статистичного закону великих чисел. Щоб отримати вірогідний результат, потрібно здійснити певну кількість спостережень. Що більша їх кількість, то більшою мірою випадковість настання події наближається до вірогідного результату.
Зміст ризику і його ймовірність визначають зміст і межі страхового захисту, покриття (або попередження) можливої шкоди. Якщо буде відомо в середньому обсяг завданої шкоди, а також з якою ймовірністю завдається шкода серед застрахованих в одиницю часу, легко визначити сукупний обсяг завданої шкоди в цій сукупності; поділивши сукупний обсяг на кількість застрахованих проти цього виду ризику, отримаємо необхідний внесок (страховий тариф). За рахунок коштів страхування можуть здійснюватися профілактичні заходи, спрямовані на зменшення небезпеки, зниження ймовірності настання страхової події, тобто на захист застрахованого від матеріальних втрат.