Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скуратівський В.А., Палій О.М. Основи соціальної політики.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

4.1. Основні поняття

СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

4.1.1. Загальна характеристика соціального страхування Соціальне страхування — наріжний камінь системи соціального

захисту, його базовий інститут. Виплати по соціальному страхуван­ню, як правило, становлять найбільшу частку коштів соціального за­безпечення. Основна мета соціального страхування — забезпечити достатній рівень компенсації доходу трудящих у разі втрати праце­здатності або роботи й реабілітаційних заходів. Через систему со­ціального страхування здійснюються такі виплати: у зв'язку із загаль­ним захворюванням; трудовим каліцтвом і професійним захворюван­ням; по вагітності й пологах; по догляду за хворою дитиною; пенсії; допомоги на поховання; компенсація вартості путівок на лікування й відпочинок та ін. Соціальне страхування виходить за межі системи соціального забезпечення — воно розв'язує також завдання, пов'язані зі збереженням і відновленням здоров'я, профілактикою професійної захворюваності та виробничого травматизму, запобіганням безробіт­тю. Отже, соціальне страхування виконує як відновлювально-компен-саційну, так і охоронно-попереджувальну функцію.

4.1.2. Визначення страхування

Поняття "соціальне страхування" означає, що цей вид соціально­го захисту має таку саму природу, що й страхування взагалі. Справді, слово "страхування" означає попередження можливої не­безпеки, уникнення певного ризику. Кінцеве призначення страхуван­ня — захист людини від можливих випадків матеріальних втрат.

Людство завжди прагнуло уникнути негараздів. Не маючи змоги запобігти їх виникненню, люди намагались обмежити згубний вплив небажаних подій. Вважається, що первинні форми страхування

112

113

виникли ще в давнину. Зокрема, у Вавілоні!' передбачалося укладен­ня угоди між учасниками торгового каравану про спільну відпові­дальність за збитки, яких зазнавав будь-хто з його членів через роз­бійний напад, пограбування тощо.

Специфічна форма страхування існувала в Україні між чумаками. Зміст її полягав у тому, щоб спільно відшкодовувати збитки потер­пілому в дорозі. Створенню сучасних систем соціального захисту передували об'єднання трудящих на засадах взаємодопомоги. Проф­спілки організовували фонди допомоги безробітним, каси взаємодо­помоги, медичні каси. У такий спосіб здійснювався захист безробіт­них, хворих, перестарілих, удів і сиріт. Слід розрізняти два види взаємодопомоги: без попереднього накопичення коштів і з попереднім їх накопиченням. Другий вид має більше спільного із сучасним стра­хуванням.

4.1.3. Страхова солідарність

Спільним у взаємодопомозі та страхуванні є основоположний принцип: "збитки і втрати однієї особи в результаті настання стра­хового випадку розподіляються між багатьма особами, для кожної з яких матеріальні затрати майже не відчутні, а становище потерпі­лого відновлюсться швидко і повною мірою. Цей принцип дістав назву страхової солідарності.

4.1.4. Характеристики ризику

Відмінність колективної взаємодопомоги від страхування поля­гає в тому, що в системі колективної взаємодопомоги відсутні попе­редні розрахунки, наприклад скільки коштів буде потрібно для по­дання допомоги тим, хто з якихось причин втратив заробіток. Інши­ми словами, у системі взаємодопомоги не вимірюється ризик настання тієї чи іншої події. Водночас поняття ризику є основопо­ложним у страхуванні. Це — об'єкт страхування, який означає очіку­вану небезпеку. Ризик (тобто небезпека) має подвійну характеристи­ку: імовірність настання і розмір завданої шкоди. Що менша ймо­вірність ризику, то легше й дешевше організувати страхування.

Обидві характеристики визначають емпірично на основі статис­тичного закону великих чисел. Щоб отримати вірогідний результат, потрібно здійснити певну кількість спостережень. Що більша їх кіль­кість, то більшою мірою випадковість настання події наближається до вірогідного результату.

Зміст ризику і його ймовірність визначають зміст і межі страхово­го захисту, покриття (або попередження) можливої шкоди. Якщо буде відомо в середньому обсяг завданої шкоди, а також з якою ймо­вірністю завдається шкода серед застрахованих в одиницю часу, лег­ко визначити сукупний обсяг завданої шкоди в цій сукупності; поді­ливши сукупний обсяг на кількість застрахованих проти цього виду ризику, отримаємо необхідний внесок (страховий тариф). За раху­нок коштів страхування можуть здійснюватися профілактичні захо­ди, спрямовані на зменшення небезпеки, зниження ймовірності на­стання страхової події, тобто на захист застрахованого від матері­альних втрат.