2. Бої за визволення острова Хортиця - 3-6 вересня 1941р.

В ніч з 3 на 4 вересня під прикриттям танків радянські війська форсували Дніпро і висадилися на о. Хортиця. Це стало повною несподіванкою для ворога. У цих боях ворожі війська втратили вбитими понад 500 солдатів та офіцерів. Вдалій операції наших військ сприяла достовірна розвідувальна інформація, яку здобули для радянського командування «юні чапаєвці» – запорізькі школярі, учні середніх шкіл №42 і №43.

Визволення Хортиці — одна з перших наступальних операцій Червоної армії у 1941 році.

3. Оборона м.Запоріжжя 45 днів - з 18 серпня по 3 жовтня 1941 року

Після звільнення Хортиці значно послабшав артилерійський обстріл заводів і міста, що сприяло демонтажу і вивезенню на Схід обладнання підприємств.

За короткий час запоріжцям вдалося вивезти на схід 22 заводи «союзного» значення – металургійні, машинобудівні, 26 підприємств легкої та харчової промисловості. Лише запоріжсталівці вивезли у тил 9358 вагонів металу та обладнання цехів. У демонтажі та евакуації запорізьких підприємств взяли участь близько 10 тисяч чоловік, серед них 1600 кваліфікованих робітників, які спеціально прибули для цього з Донбасу. Також були евакуйовані машинобудівний, педагогічний інститути та інші навчальні заклади, театр ім. М. Заньковецької, радіовузол, кінофільмфонд, експонати краєзнавчого музею і багато іншого.

У вересні 1941 року кожної доби з Запоріжжя на схід відправлялось 620 залізничних вагонів. У східні райони СРСР лише з підприємств чорної металургії міста було відправлено понад 13 тисяч кваліфікованих робітників, інженерів, техніків.

21 вересня керівництву країни було повідомлено, що по місту Запоріжжю усі заводи евакуйовані, евакуація проведена організовано.

4 жовтня 1941 року, за наказом Ставки Верховного Головнокомандування, Червона армія залишила Запоріжжя.

4. Оборонні бої Червоної армії в Куйбишевському районі, оточення і полонення 18 армії – до 8 жовтня 1941 року

4 жовтня 1941 року гітлерівці прорвали фронт біля Оріхова, а 7 жовтня північніше Бердянська. Дивізії 9-ї та 18-ї армій Південного фронту, що захищали Запорізьку область, потрапили в оточення.

8 жовтня Радянська 18-та армія припинила своє існування. Загинуло командування армії – генерал-лейтенант А. Смірнов та генерал-майор О. Титов. Понад сто тисяч бійців загинуло, понад сто тисяч - потрапили в полон. Ворогу дісталось озброєння: 212 танків, 672 гармати. Останній опір регулярних військ Червоної Армії на території області було подавлено. Розпочався період окупації області військами фашистської Німеччини.

За деякими даними, Верховний Головнокомандуючий Йосип Сталін, дізнавшись про те, що трапилося, пропонував генералу Смирнову евакуацію, для чого був висланий спеціальний літак. Під час Великої Вітчизняної війни існувала практика евакуації вищого командуючого складу крупних оточених угрупувань Червоної Армії: Семен Будьонний був вивезений літаком з Київського котла. З оточеного Севастополя на підводних човнах було вивезено все вище командування, включаючи командувача гарнізоном Петрова. Але командарм відмовився покинути свої війська, заявивши, що до тих пір, поки поряд з ним б'ється хоч один боєць, він його не залишить.

Андрій Смирнов, наказавши прорвати оточення, сам із зброєю в руках пішов в шерензі тих, що наступають, і загинув.

Німці віддали належне мужності генерал-лейтенанта Смирнова: дозволили поховати його з почестями край дороги, там, де він загинув. На могилі на трьох мовах — німецькій, російській і румунській — було написано: «Тут лежить герой».

У червні 1946 року сіло Попівка, біля якого загинув Смирнов, на честь загиблого командарма було перейменовано в Смірново.

У 1947 році прах командарма Смирнова перезахоронено в центрі Смірново, а на місці його першої могили, біля дороги, яка веде з Андріївки в Смірново, був встановлений пам'ятний знак, який там стоїть і зараз.

У 1963 році сіло Водяне, що розташовувалося поряд із Смірново, було перейменовано в Тітово — на честь генерал-майора Олексія Тітова.

Звільнення області від німецької окупації

На вересень 1943р. фронт наблизився до Запорізької області, радянські війська почали звільняти населені пункти і райони краю.

Розівський район – 14 вересня;

Куйбишевський – 15 вересня;

Гуляйпільський і Бердянський – 17 вересня;

Приморський – 18 вересня;

Оріхів – 19 вересня.