4. Який давньогрецький міфологічний герой за легендою побував у нашому краї?

Ще давньогрецький вчений-історик Геродот описував у своїх працях острів Хортицю та дніпровські пороги. За Геродотом, великий грецький герой Геракл після здійснення багатьох подвигів прийшов у Причорноморський степ. Саме про нього існує цікава легенда про часи перебування на Хортиці.

« Одного разу, коли Геракл перечікував негоду, кудись зникли його коні. Довго шукав Геракл своїх коней, аж поки не дістався до Хортиці. Тут, у Змієвій печері, біля скелі Верхня Голова він зустрів прекрасну Напівдіву-напівзмію. Вона зізналася, що викрала коней героя і згодна їх віддати лише в тому разі, якщо Геракл погодиться стати батьком її дітей. Геракл змушений був погодитися, і став він жити з жінкою в її печері.

Під час розставання Діва-Змія запитала у Геракла, що їй робити з трьома синами, що мають народитися. Тоді Геракл зняв свій надзвичайно тугий лук, хитромудро пов'язаний пояс та передав їх жінці зі словами: «Коли побачиш, що сини стали дорослими - подивися, хто з них зможе натягнути лук, підперезатися поясом ось так, того залишай тут, а інших відправ на чужину».

Так і зробила Діва-Змія. Жоден з двох її старших синів не зміг повністю виконати завдання. Тому вигнала їх мати з країни. А молодший син, Скіф, єдиний зумів виконати завдання Геракла. Маючи силу, він натягнув лук, розумом дійшов, як підперезатися поясом героя.

Так Скіф, за легендою, став на берегах Хортиці родоначальником усіх скіфських царів».

5. Як називалося плем'я легендарних жінок-воїтельниць?

В скіфську епоху в причорноморських степах хазяйнували, за легендами, жінки-воїтельниці - амазонки. Стародавні історики свідчили, що від шлюбів між дівчатами - амазонками та молодими воїнами - скіфами пішов могутній народ сарматів. Стародавні історики відзначили їх войовничість і жорстокість, волелюбність і вправність в бою. У війнах поряд з чоловіками брали участь і жінки. Ймовірно, тому і з'явилися легенди про сарматок - амазонок.

Скіфське слово «мазан» означає «груди», «рамазан» - «відсутність грудей». За переказами, серед амазонок діяли жорстокі закони. Під звуки бубнів та магічних заклинань сарматські жриці розпеченим залізом припікали новонародженим дівчаткам праву грудь, щоб зростала сила в правій руці та зручніше було стріляти з лука.

« За легендою, жила колись в балці Киз-Яр, що вкрита лісом, ватага амазонок. Вони були хоробрими воїтельницями, влучно стріляли з лука, вправно володіли мечем, добре їздили верхи.

Нерідко вони перемагали в війнах чоловіків із сусідніх племен. Полонені ставали чоловіками амазонок, але на них чекала лиха доля. Невільники-чоловіки мали виконувати важку та "чорну" роботу. Часто їх калічили, а за якусь провину навіть вбивали. З народжених дітей в живих лишали тільки дівчат. (За іншими джерелами амазонки хлопчиків повертали батькам, якими були чоловіки з сусідніх племен).

Керувала амазонками та водила їх в бій прекрасна дівчина воїтельниця. І нічого не змінювалося доти, поки в одній з битв цариця-амазонка не потрапила в полон. Вона закохалася в царевича чоловічого племені, але не схотіла підкоритися жіночій долі вийти заміж.

Цариця зуміла викупити себе та повернутися в рідне плем'я. Але войовнича амазонка на змогла перебороти своїх почуттів до коханого. Тоді вона, зібравши одноплемінниць, наказала спалити себе на багатті. З тих пір і пішла назва балки, що існує і зараз Киз-Яр (Киз — дівчина, Яр — балка)».

Крім красивих легенд дійшли до нас поховання сарматських племен. Одне з них є в Киз-Ярській балці, що зараз знаходиться в межах міста Мелітополя. Курганні поховання сарматів відомі також біля та в деяких інших місцях.

В кургані па території Запоріжжя знайшли золоті пряжку від поясу та браслет, що датують другим століттям. Вчені відносять пряжку до предметів, виконаних у "звіриному стилі сибірського типу .

Але одне з найцікавіших амазонських поховань, знайдених і досліджених вченими на річці Молочній, описав Б.Михайлов. В могилі лежали останки молодої дівчини. Вхід до похованої було закрито дерев'яним щитом. Поблизу похованої лежали бойовий пояс, горит-сагайдак зі стрілами та два наконечники списів. Шия дівчини була прикрашена бусами, руки - браслетами-пов'язками зі срібла та бронзи. Зброя та прикраси надавали амазонці силу, мужність і красу.

Недалеко від цього кургану знайдено ще одне поховання амазонки, якому приблизно 2000 років. І знов поруч з похованою була зброя - спис, меч, стріли та предмети туалету - шпильки, дзеркальце, кільця, флакони для пахощів.