3.Види підприємств за формами власності.

Згідно з наведеними критеріями (ти­пом власності) в Україні та в багатьох інших країнах роз­різняють такі основні види підприємств:

• державні — засновані на державній формі власнос­ті. Оскільки вона поділяється на загальнодержавну та ко­мунальну, відповідно виділяють загальнодержавні та комунальні підприємства;

• колективні трудові — засновані на власності трудового­ колективу. Розрізняють колективні трудові підпри­ємства, кооперативні, підпри­ємства громадських організацій та ін.;

• індивідуальні (приватні) трудові — засновані на при­ ватній власності фізичної особи та її особистій праці;

В промисловості України у 1999 р. частка державних підприємств становила менше 30%, приватних — 0,2, колек­тивних — 70,1, власність іноземних власників —0,4%.

4.Критерії розмежування підприємств.

Існують також інші критерії розмежування підпри­ємств. Так, за характером економічної діяльності вони поділяються на виробничі, торговельні, фінансово-кредитні, посередницькі, науково-виробничі об'єднання та ін. За сфе­рою діяльності розрізняють місцеві, регіональні, націона­льні, міжнародні підприємства. За кількісними показни­ками їх поділяють на малі, середні й великі.

Малі підприємства. У різних країнах до них відносять підприємства, неоднакові за величиною. У США, напри­клад, це підприємства, на яких зайнято до 500 працівни­ків, в Україні у промисловості та будівництві — до 200, а в інших галузях сфери матеріального виробництва — до 50 працівників.

Малі підприємства кількісно переважають в усіх роз­винутих країнах світу. У США, наприклад, із 20 млн. під­приємств до категорії дрібних належить понад 18 млн., але їхня частка у доходах становить менше 10%. У Поль­щі налічується майже 2 млн. таких підприємств, в Украї­ні — менше 150 тис. діючих, до того ж значна частина з них не зайнята виробництвом товарів.

Позитивні риси діяльності малих підприємств:

1.Гнучкість і мобільність в управлінні та організації виробництва;

2.Повніше порівняно з іншими підприємствами вико­ристання робочої сили та устаткування, низький рівень запасів;

3.Швидка адаптація до кон'юнктури ринку, місцевих умов, потреб споживачів, оперативне оновлення продукції;

4.Можливість швидкого впровадження нових ідей, про­ектів і створення нових зразків продукції;

5.Відносно невеликий капітал для їх створення;

6.Зменшення витрат виробництва за рахунок вузької спеціалізації, економії на управлінських витратах та ін.;

7.Високі шанси на успіх;

8.Значний внесок у створення нових робочих місць тощо.

Негативні риси діяльності малих підприємств:

1.Нижча порівняно з іншими підприємствами продук­тивність праці (у більшості випадків);

2.Неспроможність впроваджувати вагомі новітні до­сягнення науки і техніки;

3.Вища інтенсивність прац іза рахунок подовження робочого дня, використання сімейної праці;

4.Економія засобів на створення належних умовпраці,техніку безпеки;

5.Обмежені можливості підвищення кваліфікаційно­го рівня;

6.Більші труднощі з фінансуванням, отриманням кре­дитів, недостатність оборотних засобів, заборгованість тощо.

Засоби сприяння розвитку малих підприємств.

Вра­ховуючи значну позитивну роль малих підприємств, дер­жава повинна сприяти їх виникненню, підтримувати їхню діяльність. Основними засобами підтримки є:

1. фінансова — гарантування позичок, надання части­ни безкоштовних і пільгових субсидій, створення з цією метою спеціальних банків тощо;

2. податкова політика — зниження ставок оподатку­вання, звільнення від податків на певний термін, особли­во в умовах впровадження підприємствами передових до­сягнень науки і техніки тощо;

3. політика прискореної амортизації;

4. надання державних контрактів;

5. кадрова політика - підготовка кадрів,підвищення їхкваліфікації, надання консультаційних послуг в управ­лінні підприємством та ін.