21. Структура правової норми. Види структурних елементів.

Гіпотеза: поняття і види.

Гіпотеза (припущення) - частина правової норми, яка містить умови, наявність (або відсутність) яких обумовлює дію даної норми в конкретній ситуації.

Види гіпотези за ступенем складності:

• проста (гіпотеза, яка містить одну умову, наявність (або відсутність) якої обумовлює дію даної норми в конкретній ситуації);

• складна (гіпотеза, яка містить дві і більше обов'язкові умови, наявність (або відсутність) яких обумовлює дію даної норми в конкретній ситуації);

• альтернативна (гіпотеза, яка містить дві і більше умов, з яких наявність (або відсутність) хоча ба однієї обумовлює дію даної норми в конкретній ситуації).

«Якщо продавець оформляє договір купівлі-продажу (гіпотеза), то він зобов'язаний при оформленні договору попередити про право третіх осіб (диспозиція), інакше до нього застосовуватимуться засоби впливу, спрямовані на захист прав покупця (санкція)».

Диспозиція: поняття і види.

Диспозиція— це центральна (основна) частина правової норми, що містить правило поведінки, яке виступає критерієм оцінки реальної поведінки як правомірної або неправомірної, яка вказує дозволену поведінку суб'єкта, обов'язкову (необхідну) або заборонену (неприпустиму).

Диспозиція— основний елемент норми права, у якому формується модель самого правила поведінки, тобто міститься розпорядження про те, як слід діяти в ситуації, в умовах, передбачених у гіпотезі даної норми. Норм без диспозиції не буває.

Види диспозиції за способом викладення:

• проста - це диспозиція, що містить правило поведінки без вказівки на особливості дії суб'єктів щодо його реалізації;

• описова (диспозиція, яка містить правило поведінки та вказує на особливості дії суб'єктів щодо його реалізації);

• відсильна (диспозиція, лише називає правило поведінки і відсилає до іншої правової норми, де передбачена конкретика даного поведінки);

• банкетна (диспозиція, лише називає правило поведінки, але ця назва безумовно передбачає наявність якого-небудь нормативного джерела, де передбачена конкретика даної поведінки).

Види диспозиції за ступенем визначеності:

• абсолютно-визначена диспозиція — диспозиція, яка чітко визначає права і обов'язки учасників відносин, точно називає варіант поведінки. наприклад, у кримінально-процесуальному праві абсолютно визначеною диспозицією є розпорядження суду видаляти з залу судового засідання усіх свідків, що прийшли до початку їх допиту;

• відносно-визначена диспозиція — диспозиція, яка не містить істотних ознак поведінки учасників відносин, достатньо повних відомостей про їх права і обов'язки;

• альтернативна диспозиція — диспозиція, яка характеризується тим, що вказує на кілька правових наслідків, але припускає настання лише одного з них.

Санкція: поняття і види.

Санкція— частина правової норми, яка забезпечує здійснення її диспозиції, що містить наслідки, які наступають у випадку порушення правила, передбаченого в диспозиції.

У санкції виражається несхвальне ставлення суспільства, держави, особистості до порушників правової норми (охоронна санкція). У санкції може виражатися схвальне ставлення у вигляді заохочення — премії, підвищення в посаді до осіб, що виконують диспозицію (корисні варіанти поведінки) на рівні, що перевищує загальні вимоги (заохочувальна санкція).

Види санкцій за ступенем визначеності:

• абсолютно-визначена санкція — санкція, у якій точно зазначені вид і міра юридичної відповідальності за порушення норми права.

• відносно-визначена санкція — санкція, у котрої межі юридичної відповідальності за порушення норми права зазначені від мінімальної до максимальної або лише до максимальної.

• альтернативна санкція — санкція, у якій названі або перелічені через сполучник «чи» («або») кілька видів юридичної відповідальності, із яких правозастосовник обирає лише один — найдоцільніший для випадку, що вирішується. наприклад, пошкодження полезахисних та інших насаджень караються виправними роботами на строк до одного року або штрафом, або покладенням обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Види санкцій за характером наслідків для правопорушника:

• штрафні (або каральні) — передбачають позбавлення волі, штраф, догану, стягнення матеріального збитку та ін.

• відновлювальні (компенсаційні) — передбачають усунення завданої людині шкоди і відновлення її прав: відновлення на старому місці роботи незаконно звільненого; стягнення аліментів та ін.