- •1. Поняття теорії права та держави як науки. Співвідношення теорії права та держави і енциклопедії права.
- •2. Об'єкт і предмет дослідження теорії права та держави як юридичної науки.
- •3. Теорія права та держави в системі юридичних наук.
- •4. Місце і роль права в системі регулювання суспільних відносин.
- •5. Поняття права, його основні ознаки.
- •6. Зміст права. Право як міра свободи особи та масштаб її поведінки.
- •7. Сутність права і його соціальна цінність.
- •8. Джерела (форми) права. Місце і роль правозастосовчої (судової) практики в правовому регулюванні суспільних відносин.
- •10. Поняття правотворчості. Стадії та суб'єкти правотворчого процесу.
- •11. Правові акти: поняття та види. ???
- •12. Поняття, ознаки та види нормативно-правових актів.
- •13. Юридична техніка: поняття значення, елементи.
- •14. Поняття, види і значення систематизації нормативно-правових актів
- •15. Дія нормативно-правових актів у часі: принципи, порядок введення в дію та припинення дії.
- •Принцип негайної дії означає, що будь-який закон (нпа) поширює свою дію на відносини, що виникли після початку його дії.
- •16. Дія нормативних актів у просторі.
- •17. Поняття та структура системи права. Класифікаційні критерії виділення галузей права.
- •19. Правова система: поняття, структура, співвідношення із системою права.
- •20. Поняття, зміст і ознаки правової норми. Способи викладення правових норм у нормативно-правових актах.
- •21. Структура правової норми. Види структурних елементів.
- •22. Поняття, ознаки та види правових відносин.
- •23. Структура (склад) правових відносин.
- •24. Суб'єкти правових відносин.
- •25. Підстави виникнення, зміни та припинення правових відносин. Їхня класифікація.
- •27. Форми реалізації права: поняття, види, співвідношення зі способами правового впливу.
- •28. Застосування права: поняття, ознаки, суб'єкти
- •29. Стадії застосування права: поняття, види, зміст, співвідношення із процесуальними формами правозастосування.
- •30. Прогалини в праві: поняття і види, способи їх заповнення та подолання.
- •31. Застосування права при колізії та конкуренції норм.
- •32. Поняття, зміст, етапи та способи тлумачення правових норм.
- •33. Види тлумачення правових норм за обсягом і за суб'єктами.
- •34. Поняття та структура механізму правового регулювання.
- •2. Суб’єктивні права і юридичні обов’язки.
- •4. Акти застосування норм права у механізмі правового регулювання.
- •35. Законність і правопорядок: поняття, співвідношення та значення в забезпеченні ефективності правового регулювання суспільних відносин.
- •36. Поняття, рівні, види і структура правової свідомості.
- •37. Поняття і зміст правової культури, значення правової освіти та правового виховання для її формування.
- •38. Правомірна поведінка: поняття, зміст, види, значення.
- •39. Правопорушення: поняття, ознаки, види, співвідношення з неправомірною поведінкою.
- •40. Поняття та види складів правопорушень
- •41. Об'єкт і об'єктивна сторона в структурі складу правопорушення.
- •42. Суб'єкт і суб'єктивна сторона в структурі складу правопорушення.
- •43. Юридична відповідальність: поняття, зміст, підстави, співвідношення зі свободою волевиявлення.???
- •44. Види та функції юридичної відповідальності. Її співвідношення з державним примусом.
- •45. Держава як соціальне явище в суспільстві
- •46. Держава як юридичне поняття.
- •47. Поняття та ознаки правової держави.
- •Верховенство права
- •48. Права людини: поняття, історичний розвиток, сучасне значення.
- •49. Види та покоління прав людини.
- •50. Система захисту прав людини. Значення інституту омбудсмена
33. Види тлумачення правових норм за обсягом і за суб'єктами.
Види тлумачення права за обсягом.
Тлумачення за обсягом — це з'ясування співвідношення буквального тексту і дійсного змісту юридичних норм.
Адекватне (буквальне) тлумачення означає, що зміст норми права збігається за обсягом з її текстуальною формулою. «Дух» і «літера» закону збігаються.Наприклад, ст.148 Конституції: „Конституційний суд України складається з вісімнадцяти суддів Конституційного суду”. Крім того, буквально мають тлумачитися терміни, відображені в нормах-дефініціях, наприклад, поняття злочину в КК України тощо.
Обмежувальне тлумачення означає, що зміст норми за обсягом вужче (менше) її текстуальної формули. «дух» закону вужче за його «літери. Наприклад, повнолітні діти зобов'язані утримувати непрацездатних батьків, які потребують допомоги, і піклуватися про них, однак цей обов'язок не може поширюватися на дітей, хоча і повнолітніх, але непрацездатних.
Розповсюджувальне тлумачення означає, що зміст норми за обсягом ширше (більше) її текстуальної формули. «дух» закону ширше за його «літери». Наприклад, «Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону» — це нормативне розпорядження не вказує на народних засідателів, однак на них, як і на суддів, поширюється принцип незалежності.
Види тлумачення права за суб’єктом.
Офіційне тлумачення(включає з'ясування і роз'яснення) здійснюється уповноваженими органами і особами, результат цього тлумачення має загальнообов'язкову силу.
Офіційне нормативне тлумаченняздійснюється уповноваженими органами і особами, не пов'язане з рішенням конкретної юридичної справи, результат тлумачення закріплюється у спеціальному інтерпретаційному акті, який має загальнообов'язкову силу.
Офіційне нормативне автентичне тлумаченняздійснюється уповноваженими органами і особами, які прийняли дану норму (норми).
Офіційне нормативне легальне тлумаченняздійснюється органами і особами, які наділені повноваженнями щодо офіційного нормативного тлумачення.
Офіційне нормативне судове тлумаченняздійснюється вищими органами судової влади в державі.
Офіційне казуальне тлумаченняздійснюється уповноваженими органами і особами у зв'язку з рішенням конкретної юридичної справи, результат тлумачення закріплюється в мотивувальній і резолютивній частинах правозастосовного акту.
судове, тобто тлумачення судом правової норми, у зв'язку з розглядом конкретної справи, яке знаходить своє закріплення в рішенні чи вироку суду з конкретної справи;
адміністративне— це тлумачення, яке здійснюється вищими адміністративними органами (міністерствами, державними комітетами іншими центральними органами державної виконавчої влади), коли вони дають офіційну відповідь на запити підпорядкованих установ з приводу трактування та застосування окремих положень нормативних актів в конкретному випадку.
Неофіційне тлумачення(може включати тільки з'ясування або і роз’яснення також) здійснюється за власним волевиявленням різними органами і особами, результат тлумачення може бути закріплений у письмовій формі, але обов'язкової сили не має.
Неофіційне доктринальне тлумаченняздійснюється в порядку наукового дослідження різними суб'єктами суспільства.
Неофіційне професійне тлумаченняздійснюється представниками юридичної професії за власною ініціативою або за заявою інших осіб.
Неофіційне буденне тлумачення здійснюється громадянами і іншими суб'єктами суспільства за власною ініціативою.
