- •6.Матеріальна культура первісного населення України у добу палеоліту, мезоліту, неоліту.
- •7.Культура первісних суспільств півдня Східної Європи. Трипільська культура.
- •35, Пробудження інтересу до національної історії і національної культури у першій пол. 19ст.
- •36. І.Котляревський і становлення нової української культури.
- •37. Розвиток освіти у 19ст.
- •38. Істоіографічні розвідки д. Бантиш-Каменьського, м.Маркевича.
- •39. «Руська трійця» та її внесок до української культури.
- •40. Роль т.Шевченко у розвиток української культури.
- •41. Розвиток суспільно-політичної думки в Україні в першій половині 19ст. Кирило-Мефодієвське товариство.
- •42. Образотворче мистецтво і архітектура у першій половині 19ст.
- •43. Наука в системі культури у другій половині 19 ст.
- •44. Розвиток української історичної науки у 19 ст: м. Костомаров, в.Антонович, д. Багалій, о. Єфименко, м.Грушевський.
- •45. Доба реалізму. Література і театр.
- •46. Живопис та архітектура другої половини 19 ст.
- •47. Укр. Музична школа 19 ст.: с. Гулак-Артемовський, м.Лисенко.
- •48. Україна в культурі Росії у другій половині 19ст.
- •57. Модернізм в українській літературі та мистецтві.
- •49. Суперечність розвитку культурного життя в Україні у 19 ст.
- •50. Українська традиційна культура: житло, одяг, система харчування.
- •51. Календарно-побутова обрядовість Українців.
- •53. Історико-географічні регіони України.
- •54. Ідеологія громадорства і Драгоманов.
- •55. Наукові та просвітні товариства. Наукове товариство ім.. Т.Шевченко.
- •56. Розвиток мистецтва, літератури та освіти на західноукраїнських землях у 19ст.
- •58. Культурне відродження в Західній Україні. Творчість і.Франка.
- •59. Леся Українка- видатний діяч української та світової культури.
- •60. Національно-культурне відродження на початку 20 ст.
- •61. Культурні процеси у період української революції.
- •62. Роль Грушевського в організації української історичної науки.
- •64. Освіта та наука у 1920-ті роки.
- •65. Всеукраїнська академія наук.
- •66. Розвиток літератури у 1920-ті р. М.Хвильовий.
- •67. Українській авангард.
- •68. Театр та кіномистецтво у 1920-ті р.
- •69. Загальні умови та особливості розвитку української культури у 1920-30р.
- •70. Вплив рязанської модернізації на культурні процеси в Україні.
- •71. Репресії проти діячів української культури. «Розстріляне відродження»
- •72. «Соціалістичний реалізм» у творчості українських митців.
- •73. Культурні процеси у роки другої світової війни.
- •74. Тема ввв і українській радянській культурі.
- •75. Відновлення ідеологічного тиску після війни в області укр.. Культури.
- •76. «Рядянізіція» Західної України в галузі культури.
- •77. Укр культура наприкінці 1950-х –першій половині 1960-х років.
- •78. «Відлига» та її вплив на розвиток української культури.
- •79. Українська інтелігенція і рух опору у 1960-1980-р.
- •80. Розвиток освіти та науки в Україні у 1960-1980-р.
- •81. Розвиток музики, театру та кіно в Україні у 1960-1980-р.
- •83. Відродження української традиційної культури в сучасних умовах.
- •82. Телебачення та його роль
- •84. Освіта та наука в сучасній Україні.
- •85. Сучасна масова культура в України
- •86. Релігійна ситуація в сучасній Україні
- •87. Молодіжні субкультури в Україні.
- •88. Український культурний процес в еміграції.
- •89. Культурне відродження національних меньшинств в незалежній Україні.
58. Культурне відродження в Західній Україні. Творчість і.Франка.
В нач 20 в. социально-политическая мысль в Украину отражала переход укр-го национально - освободительного движения от стало культурное украинофильство и просвещения к организованному просвещения народа и активизации борьбы за освобождение народа от гнета помещиков и капиталистов. Своеобразным кредо ряда политическое мыслителей в Украину становилась поддержка и развитие национального движения за установление государственности в Украине, за суверенность в союзе с Россией на автономных началах.
Под влиянием писем Драгоманова, молодёжь, группировавшаяся вокруг «Друга», познакомилась с русской литературой эпохи великих реформ и вообще с русскими писателями, и прониклась демократическими идеалами, после чего и орудием своей литературной речи избрала язык галицкого простого народа- русинский; так русинская литература получила в свои ряды, вместе со многими другими талантливыми работниками, и Франко. В 1877 году все члены редакции были арестованы, и Франко провел 9 месяцев в тюрьме. Тюрьмой навеяны и циклы лирических произведений, из которых одни, полны идеалистической грусти на широкие общечеловеческие мотивы, а другие, сделавшиеся в высшей степени популярными, энергично и эффектно призывают общество бороться против общественной неправды. Франко проявил талант и в области объективного исторического романа: его «Захар Беркут» получил премию даже на конкурсе национально-буржуазного журнала «Зоря. В укр губерниях Российской империи этот роман привлек серьёзное внимание читателей к его автору, столь непохожему на большинство деятелей культурного движения королевства Галиции и Лодомерии, и положил начало более близкому общению Франко с украинцами Российской империи. По соглашению 1890 грусинский язык приобретал в Австрии очень важные преимущества в общественной жизни и школе, до университета включительно. Партия строгих демократов, организованная Франко и Павликом для противовеса «новой эре», приняла название «Русько-украінська радикальна партия»; её орган «Народ», в котором Франко писал очень много публицистических статей, существовал до смерти Драгоманова В1895 г, после удачной вступительной лекции Франко в Львовском университете, профессорский сенат избрал его на кафедру укр-кой и старорусской литературы. Однако галицкий наместник граф Казимир Бадени не допустил до утверждения в профессуре человека, «который три раза сидел в тюрьме». Испорченность польско-шляхетского общества Франко обрисовал в романах «Основи суспільности» «Столпы общества», «Для домашнього огнища» «Ради семейного очага» 1898) и др. Такие произведения, как «Основи суспільности», истолковывались польскими врагами Франко в смысле осуждения не только польского дворянства, но и всего польского народа.
«Учёное общество им Шевченко во Львове» получило, под председательством профессора М. С. Грушевского, прогрессивный характер и предприняло несколько серий научных и литературных изданий; работа в этих изданиях стала оплачиваться, и в число главных работников был привлечён Франко. С1898 гон был редактором «Літературно-Наукового Вістника», укр-го журнала, издаваемого обществом им Шевченко; здесь печатается большая часть его беллетристических, поэтических, критических и историко-литературных произведений.
