27.Охарактеризуйте особливосты політико-правого статусу столицы украъни

Під конституційно-правовим статусом столиці України – міста Києва, розуміється конституційно закріплена система структуроутворюючих елементів, що дають можливість визначати правове становище столиці України, особливості організації та функціонування у ній місцевого самоврядування і виконавчої влади, а також гарантії, які забезпечують вирішення питань місцевого та державного значення.

Особливу увагу приділено місцю столиці в конституційному механізмі держави. Здійснивши комплексний теоретичний аналіз норм Конституції України, що стосуються статусу столиці (статті 20, 92, 118, 133, 140), робиться висновок, що ці конституційно-правові норми є логічно взаємопов’язаними, створюючи, по-перше, конституційну модель правового статусу столиці України та, по-друге, передбачаючи особливий механізм його реалізації на рівні окремого закону. Ці конституційні положення, визначаючи різні аспекти статусу Києва, як столиці України, в сукупності визначають місце столиці в конституційному механізмі української держави. Крім цього, зазначені конституційні норми нерозривно пов’язані із нормами, що регулюють основи конституційного ладу, визначають засади адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування в Україні.

Спираючись на законодавчо закріплений принцип, відповідно до якого, столиця України – місто Київ, є центром її політичного життя, було концептуально обґрунтовано роль столиці як невід’ємної частини конституційного механізму української держави, однієї з її політичних основ, на яку, відповідно до конституційного статусу покладається частина функцій держави.Функції столиці України – міста Києва як елемент конституційно-правового статусу міста знаходяться в органічному зв’язку з повноваженнями органів державної влади та місцевого самоврядування, що діють на території міста. Реалізація функцій столиці України – міста Києва, можлива лише через здійснення відповідних повноважень такими органами. Ті чи інші повноваження органів місцевого самоврядування та органів державної влади, повинні вказувати яка функція столиці здійснюється, і навпаки, конкретна функція повинна визначати певне коло повноважень органів влади. Функції столиці проявляються в різноманітних напрямках діяльності органів влади. Реалізація функцій повинна забезпечуватися не тільки організаційно-правовими, а й матеріальними та фінансовими засобами.

28.охарактеризуйте форму української держави за конституцією україниСтаттею 1 Конституції України проголошено: «Україна є суверенна, незалежна, демократична, правова держава», що визначило основні характерні риси України як держави.62Виходячи з цього, можна стверджувати про її прагнення до демократичного державного режиму. Разом з тим необхідно підкреслити, що, на відміну від форми правління, форми державного устрою, форма державного режиму у великій мірі залежить від методів здійснення державної влади.Конституція України (ст. 2) за формою державного устрою визначила Україну як унітарну державу з певним автономним утворенням, яким є Республіка Крим. Це означає, що Україна - єдина централізована держава, територія якої поділена на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають суверенітету. У ст.5 Конституції України встановлено, що Українська держава має республіканську форму правління. Це положення Конституції не деталізоване, але аналізуючи інші статті цього акту, можна зробити висновок, що Україна є президентсько-парламентською республікою.Щодо конституційних форм правління, державного режиму й устрою України важливими є основоположні принципи, проголошені в Конституції.Зокрема, у ст. З закріплено, що «людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються найвищою соціальною цінністю». Ст. 6 проголошує, що «державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України». Для характеристики форми держави цінним є положення про те, що "народ визнається носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні", що міститься у ст. 5 Конституції України.