Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КПУ.docx
Скачиваний:
17
Добавлен:
19.04.2015
Размер:
242 Кб
Скачать
☆

48.Визначте місце засобів масової інформації в конституційній системі України.

Конституцією України (ст. 34) уперше у вітчизняній конституційно-правовій практиці закріплюється право кожного на інформацію, гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій розсуд. Зазначена норма відповідає положенням ст. 19 Загальної декларації прав людини, статей 18, 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, п. 1 ст. 10 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини й взаємопов’язана зі статтями 21, 23, 31, 32, 35 Основного Закону України. Водночас вона символізує розвиток і конкретизацію положення частини третьої ст. 15, яким в Україні забороняється здійснення цензури, та гарантує доступ до ЗМІ політичним партіям, рухам, громадським організаціям, профспілкам і кожній окремій людині.

Частина третя ст. 34 Конституції передбачає можливість обмеження право на інформацію законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошення інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

49. Охарактиризуйте конституційне право громадян України брати участь в управлінні державними справами.

Конституція України проголошує нашу країну демократичною державою, в якій конституційний лад ґрунтується на визнанні народу джерелом влади. Серед правових можливостей участі громадян України у здійсненні народовладдя основним і пріоритетним визнається передбачене ст. 38 Конституції України право брати участь в управлінні державними справами, яке юридично забезпечує включення їх у сферу політичного життя країни. Без реальної участі громадян у здійсненні народовладдя неможлива побудова демократичної, правової держави. Проте до останнього часу ряд теоретичних і практичних проблем забезпечення реалізації цього стрижневого політичного права залишається не вирішеним. Однією із причин такої ситуації є недостатність у вітчизняній конституційно-правовій науці самостійних комплексних фундаментальних досліджень з проблем права громадян України брати участь в управлінні державними справами. Воно ще не здобуло належної теоретичної розробки, здебільше розглядається українськими і зарубіжними вченими фрагментарно в контексті досліджень проблем безпосередньої демократії, політичних прав громадян в цілому або наукових проблем, пов’язаних з виборами, референдумами, місцевим самоврядуванням, державним управлінням, державною службою тощо. У зв’язку з цим виникає необхідність наукового дослідження його поняття, історичного розвитку, форм реалізації, структури, системи гарантування, органічного зв’язку з конституційним принципом здійснення влади народом України.