34. Система обов’язків громадян України.

Основні обов’язки людини і громадянина — закріплені в К.У. вимоги до кожної людини та громадяна, діяти (чи утримувався від дій) певним чином, чітко визначеним правовою нормою, для забезпечення інтересів суспільства, держави, інших людей і громадян. Вони є складовою части­ною правового статусу особи і забезпечують нормальне функціо­нування держави та життєдіяльність суспільства. Невиконання або неналежне їх виконання тягне за собою юридичну відповідальність, вид і міра якої визна­чається відповідними законами України. Конституція України до основних обов’язків людини і громадянина відносить: =обов ‘язок кожного не заподіювати шкоди природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки (ст. 66), =сплачувати встановлені податки і збори (ст. 67), =неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не =посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (ст, 68). =обов’язок батьків утримувати неповнолітніх дітей, та дорослих дітей =піклуватися про своїх непрацездатних батьків (ст.. 51) Крім того, Конституція України передбачає певні обов’язки, суб’єктами яких виступають лише громадяни України – =захищати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, =шанувати її державні символи (ст. 65); =щорічно подавати до по­даткових інспекцій за місцем проживання декларації про свій май­новий стан та доходи за минулий рік (ст. 67). Права, свободи та обов’язки в реальному житті взаємопов’язані, що сприяє втіленню принципів демократизму, свободи особи.

35.Гарантії здійснення прав і свобод громадян України.

Гарантії основних прав і свобод людини й громадянина становлять собою систему норм, принципів, умов і вимог, які забезпечують у сукупності додержання прав та свобод і законних інтересів особи.

Система гарантій прав і свобод людини включає передумови економічного, політичного, організаційного та правового характеру, а також захисту прав і свобод. Система гарантій – це умови, засоби й методи, які забезпечують фактичну реалізацію та всебічну охорону прав і свобод особи.

Практична реалізація конституційних прав і свобод забезпечується двома категоріями гарантій. Це, по-перше, загальні гарантії, якими охоплюється вся сукупність об’єктивних і суб’єктивних факторів, спрямованих на практичне здійснення прав і свобод громадян, на усунення можливих причин й перешкод щодо їх неповного або неналежного здійснення, на захист прав від порушень. По-друге, це спеціальні (юридичні) гарантії – правові засоби і способи, за допомогою яких реалізуються, охороняються, захищаються права й свободи громадян, усуваються порушення прав і свобод, поновлюються порушені права.

Загальні гарантії прав і свобод можна класифікувати на економічні, політичні й організаційні.

36.Ознаки громадянства.

Громадянство України — це стійкий, необмежений у просторі правовий зв’язок фізичної особи з Українською державою, заснований на юридичному визнанні державою цієї особи громадянином України, внаслідок чого особа і держава набувають взаємних прав і обов’язків в обсязі, передбаченому Конституцією та законами України. Ознаками громадянства як певного зв’язку особи з державою є: 1) правовий характер; 2) необмеженість у просторі й часі; 3) максимальний характер взаємних прав та обов ‘язків. Найбільш оптимальним формулюванням громадянства представляється наступне: громадянство — це політико-правовий зв’язок особи і держави стійкого характеру, у результаті якого між ними виникають взаємні права й обов’язки. Як уявляється, у цьому формулюванні містяться усі найважливіші ознаки громадянства: — громадянство — це правовий зв’язок особи і держави (суб’єкти цього відношення пов’язані юридичними правами й обов’язками); — юридичні права й обов’язки між суб’єктами правовідносин громадянства косять взаємний характер: держава вправі вимагати від особи поваги і дотримання своїх законів, але в той же час зобов’язана здійснювати захист цієї особи як на своїй території, так і за її межами; особа ж, у свою чергу, має право вимагати від держави забезпечення такого захисту, але в той же самий час вона зобов’язана додержуватися її законів; — громадянство — це політичний зв’язок особи і держави, тому що припускає той або інший ступінь участі особи в управлінні справами держави і суспільства: участь у виборах, референдумах, сплату податків та ін.; — сталість такого зв’язку припускає наявність потенційної можливості його розірвання (особа вправі вийти з громадянства на підставі свого волевиявлення і на підставах, передбачених законодавством).

37.Порядок набуття громадянства України.

Стаття 6 Закону України «Про громадянство України» встановлює, що громадян­ство У. набувається за такими підставами 1) за народженням; 2) за територіальним походженням;3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров’я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім’ю або передачі на виховання в сім’ю патронатного вихователя; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв’язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України. Вирішення питань громадянства здійснюється системою органів: Президентом, Комісією при Президентові, спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади з питань громадянства, МЗС, дипломатичними та консульськими установами. Іноземні особи та особи без громадянства що бажають набути громадянство У. з власної волі, подають клопотання. Рішення з питань прийняття, поновлення і виходу з громадянства У. приймаються Указами Президентами. Оформлення документів щодо осіб, які постійно проживають в У., провадиться органами внутрішніх справ, щодо осіб, що проживають за кордоном – відповідними дипломатичними чи консульськими установами У. Умовами надання громадянства У. є: визнання і дотримання К. та законів; зобов’язання припинити чи не перебувати в іноземному громадянстві; безперервне проживання на законних підставах в У. протягом останніх 5 років; отримання дозволу на постійне проживання в У.; наявність законних джерел існування; володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування. Обставини, що полегшують прийняття до громадянства У. отримання статусу біженця чи притулку в У.; перебування у шлюбі з громадянином України; наявність фізичних вад (сліпі, глухі, німі); визначні заслуги перед У., державний інтерес для У. Обставини, що перешкоджають прийняттю до громадянства У. вчинення злочину проти людства чи здійснення геноциду; засудження в У. до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину; вчинення на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким злочин

Підстави набуття громадянства України.

1) за народженням 2) за територіальним походженням 3) внаслідок прийняття до громадянства 4) внаслідок поновлення у громадянстві 5) внаслідок усиновлення 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров’я, у дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім’ю або передачі на виховання в сім’ю патронатного вихователя; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки 8) у зв’язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини 9) внаслідок встановлення батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.