- •1.Охарактеризуйте конституційне право як галузь національного права України.
- •2. Визначте та охарактеризуйте предмет кпу.
- •3. Складові системи кпу.
- •4.Поняття «конституційно-правовий інститут», охарактеризуйте його.
- •5. Конституційно-правова норма, характеристика її.
- •6. Визначте основні підходи до класифікації норм кпу.
- •7. Поняття, зміст і види джерел кпу.
- •8.Основні етапи конституційного процесу в Україні до проголошення незалежності у 1991 р.
- •9. Основні етапи конституційного процесу в Україні після проголошення незалежності у 1991 р.
- •10. Поняття та види конституційно-правових відносин.
- •11. Суб'єкти конституційно-правових відносин.
- •12. Об'єкти конституційно-правових відносин.
- •13. Основні завдання науки конституційного права України.
- •14.Властивості Конституції України.
- •17. Охарактеризуйте форму,структуру та зміст Конституції.
- •18.Назвіть та охарактеризуйте основні функції Конституції України
- •19.Охарактезизуйте порядок форми і методи реалізації Конституції України.
- •20. Охарактеризуйте поняття та суть конституційного ладу україни.
- •21. Визначте основні ознаки конституційного ладу в україні
- •22.Охарактеризуйте гарантії конституційного ладу в Україні.
- •23.Охарактеризуйте держ лад в україні відповідно до конституції україни
- •24.Охарактеризуйте адміністративно-територ.Поділ україни відповідно до конституції
- •25. Назвіть та охарактеризуйте державні символи україни,визначені конституцією україни.
- •26.Охарактеризуйте відповідно до конституції україни статус державної мови
- •27.Охарактеризуйте особливосты політико-правого статусу столицы украъни
- •29. Конституційно-правовий статус особи, його структура.
- •30.Конституційно-правовий статус політичних партій.
- •31.Громадська організація
- •32. Класифікація прав і свобод громадян.
- •34. Система обов’язків громадян України.
- •36.Ознаки громадянства.
- •38. Порядок припинення громадянства України.
- •39.Органи, що приймають рішення про громадянство та їх компетенція.
- •40.Природні права
- •41. Особисті (громадянські) права
- •43. Назвіть та охарактеризуйте соціально-культурні права і свободи людини,громадянина закріплені в Конституції України.
- •44. . Назвіть та охарактеризуйте економічніправа і свободи людини,громадянина закріплені в Конституції України.
- •45.Дайте загальну характеристику конституційних обов’язків людини і громадянина
- •46. Визначте місце політичних партій,громадських організацій,профспілок в конституційній системі України
- •47. Визначте місце релігійних громад та церкви в конституційній системі України.
- •48.Визначте місце засобів масової інформації в конституційній системі України.
- •49. Охарактиризуйте конституційне право громадян України брати участь в управлінні державними справами.
- •50. Визначте поняття і характерні риси народовладдя в Україні.
- •51. Охарактиризуйте основні форми безпосередньої демократії в Україні.
- •52.Охариктиризуйте основні форми представницької демократії в Україні.
- •53.Охарактиризуйте вибори як форму безпосереднього волевиявлення народу.
- •54.Охарактиризуйте основні конституційні принципи проведення виборів в Україні.
- •55. Дайте визначення поняття та охариктиризуйте основні види виборів виборчих систем в Україні.
- •56.Охарактиризуйте виборчий процес в Україні та його стадії.
- •57. Охарактеризуйте юридичну відповідальність за порушення виборчого законодавства у.
- •58.Дайте визначення поняття та назвіть основні види референдумів в у.
- •59.Охарактеризуйте основні принципи та порядок проведення референдумів в у.
- •60.Охарактеризуйте конституційні засади організації і здійснення державної влади (дв) в у.
- •61.Охарактеризуйте систему та видиорганів дв в у.
- •62.Охарактеризуйте вру як єдиний орган законодавчої влади в у.
- •63.Охарактеризуйте структуру вру та її конст. Склад.
- •64.Визначте порядок утворення керівних органів вру.
- •65.Визначте та охарактеризуйте функції та повноваження вру.
- •67.Охарактеризуйте законодавчий процес у вру.
- •68.Назвіть та охарактеризуйте суб’єкти законодавчої ініціативи в українському парламенті.
- •69.Охарактеризуйте порядок прийняття законів та подолання вето у вру.
- •70.Назвіть порядок вступу законів України в силу.
- •71.Охарактеризуйте статус народного депутата України.
- •72.Назвіть та охарактеризуйте форми і методи діяльності народного депутата України.
- •73.Охарактеризуйте повноваження народного депутата України
- •74.Охарактеризуйте основні конституційні гарантії діяльності народних депутатів України.
- •75.Охарактеризуйте конституційні основи інституту Президента в Україні.
- •76.Охарактеризуйте порядок обрання Президента України.
- •77.Назвіть та охарактеризуйте функції та повноваження Президента України.
- •78. Назвіть та охарактеризуйте підстави та порядок дострокового припинення повноважень Президента України.
- •79.Охарактеризуйте систему органів виконавчої влади в Україні.
- •80.Визначте конституційний статус Кабінету Міністрів України.
- •81.Охарактеризуйте порядок формування Кабінету Міністрів України.
- •82.Назвіть основні функції та повноваження Кабінету Міністрів Україним.
- •84.Охарактеризуйте систему підзвітності, підконтрольності та підпорядкованості Кабінету Мінистрів України.
47. Визначте місце релігійних громад та церкви в конституційній системі України.
Українська держава стосовно релігійних організацій так само, як і стосовно об'єднань громадян і політичних партій, здійснює політику невтручання. Це забезпечує нейтралітет у питаннях світогляду й віросповідання, виконання зобов'язань із гарантування свободи віросповідання й водночас створює рівні умови для захисту прав і свобод усіх громадян. Однак ця політика передбачає певні важелі, щоб свобода не перетворювалася на неконтрольовану вседозволеність, за якої порушуються права інших громадян, громадського порядку.
Права людини на свободу думки, совісті й віросповідання, на свободу переконань, на інформацію, а також неможливість обмеження інших прав особи з огляду на її релігійні переконання зафіксовані в Загальній декларації прав людини.
Відносини релігійних організацій і держави визначені нормами Конституції, законами України й міжнародних правових актів.
Правові основи релігійної політики держави сформульовані в Конституції України [12], де закріплено право кожної людини на свободу світогляду й віросповідання. Це право включає волю сповідати будь-яку релігію або не сповідати жодної, безперешкодно відправляти одноосібно або колективно релігійні, культові й ритуальні обряди, проводити релігійну діяльність.
Так, згідно зі ст. 35 Конституції України: «Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою».
в Україні існує сприятливе правове поле для функціонування діяльності і церков, і релігійних організацій. Національне законодавство про свободу совісті й релігійні організації забезпечує рівноправність існуючих конфесій, реалізацію права громадян на свободу совісті. Керівництво країни докладає значних зусиль для подальшої гармонізації державно-церковних відносин, сприяння духовному розквіту українського суспільства.
Нині в Україні, як і в інших світських державах, жодних істотних розбіжностей між державою та церквою не спостерігається, становище церкви стабільне й не зазнає кардинальних змін. Це досягається спільною роботою органів держави та церкви, результатом якої стає прийняття рішень, що задовольняють обидві сторони. Діалог між ними налагоджено в конструктивному руслі.
питання релігії, віросповідання та церкви перебувають у найважливішому спектрі громадського життя, у центрі політичної системи, входять у сферу національних інтересів України, а тому є об'єктом державної політики, спрямованої на створення таких відносин між державою й релігійними організаціями, котрі забезпечували б їхню безпечну життєдіяльність, гармонійний і поступальний розвиток суспільства. Основними завданнями державної політики в цій сфері є недопущення домінування жодної релігії, створення умов для гармонійного розвитку всіх конфесій, що врегульовано нормативно-правовими актами, які потребують певного вдосконалення з огляду на сучасні умови розвитку суспільних відносин у країні.