- •19.Шиплячі приголосні.
- •§ 23. Загальні відомості
- •§ 24. Словотвір прикметників
- •§ 25. Історія форм іменних прикметників
- •§ 28. Загальні відомості
- •§ 29. Словотвір власне кількісних числівників
- •§ 43. Загальні відомості
- •§ 44. Відзайменникові прислівники
- •§ 45. Відіменні прислівники
- •§ 46. Віддієслівні прислівники
- •§ 1. Предмет, завдання і методи історичного
- •52. Присудок та способи його вираження § 13. Присудок та його типи
- •§ 16. Означено-особові речення
- •§ 17. Неозначено-особові речення
- •§ 18. Безособові речення
- •§ 19. Іменні односкладні речення
- •§ 20. Речення з однорідними членами,
- •§ 21. Речення з давальним самостійним
- •§ 24. Безсполучникові складні речення
- •§ 26. Складносурядні речення відкритої структури
- •§ 27. Складносурядні речення закритої структури
- •§ 28. Складні речення з підрядними означальними
- •§ 29. Складні речення з підрядними з'ясувальними
- •§ 31. Складні речення з підрядними місця
- •§ 32. Складні речення з підрядними зумовленості
- •§ 33. Складні речення з підрядними порівняння
§ 31. Складні речення з підрядними місця
і часу
У складних реченнях із значенням місця підрядні частини
приєднувалися найчастіше сполучником где, іноді идЬже, де,
наприклад: Мещане сено на себе косять где хотять (Оп. зам., 1552, 624); у
Умань увойдоша, идеже ихь Поляки зь Татари облегоша крЬпко
(Л. Граб., 1710, 133); сталь неоподаль, докучаючи полтавцомь, де
Пушкар... удариль на табор Виговского (Л. Сам., 1702, 54). Напрямок
руху у староукраїнський період передавався ще рідко. З цією метою
використовувався, головним чином, сполучник куди, наприклад: тог-
ди я и дЬти моЬ мають Ьхати коудьіхотлт (Арх. Санг., 1406, І, 61).
Просторові сполучники не були ще чітко диференційовані. Где
міг використовуватися у значенні «куди», а куди — у значенні «де»,
наприклад: тогди можєть поити гді хочєть (Стат., XV, 39); тоти
варитЬ ико зьхудь соньцю и ко полудню, кудьі поповЬдавь святий Павель
(Няг. єв., XVI, 134).
Складні речення з підрядними місця належать до розчленованих,
оскільки вказівка на простір завжди стосується всієї головної частини.
Проте в староукраїнських пам'ятках починали вживатися і такі
складні речення місця, сполучникам яких у головній частині відповідали
1 Див.: ТимошенкоП. Д. Складнопідрядні (сполучникові) речення з
підрядними означальними та додатковими в українських грамотах XIV — першої
половини XV ст.— У кн.: Проблеми синтаксису. Львів, 1963, с. 120.
304
тампь, тут?>, туди, всюди, отоль тощо, наприклад: не надоб'Ь нигдь
мито дати, нижт> тамг» гді купилть (Кост., гр., 1408, II, 632); а гостя
не приневолити но куда хочеть тудьі поидєть (Р., гр., 1361, 14);
рушила отоль где розложился билть на станції зимовий (С. Вел., 1720,
І, 144). В такому разі речення із розчленованого перетворювалося на
призайменникове тотожного типу. Тому нам здається, що є підстава
визнати складні речення з підрядними місця проміжними між
розчленованими реченнями і нерозчленованими призайменниковими.
Складні речення з підрядними часу здавна мали багатий склад
сполучників. Недиференційоване значення часу передавали речення
з сполучниками якь, коли, кгди, з яких особливо поширений був
перший. Наприклад: а як приехали у ЛубнЬ й з Лубень виехали, Петро-
ПогрЬбний дал минЬ до сховання с чересом грошей (Пир. кн., 1704, 227);
коли пак стала валка оу земли и они пошли под лєс к Ступну на Любов-
(Арх. Санг., 1444, І, 42); А кгдьі пришоль тоть день середи, знову
козаков раду... зобр алое я козацтво (Л. Сам., 1702, 50).
Значення часової межі передавали речення з сполучникамидоколЬ,
доки, поколе, поки, нЬжь, ажь і под.: а ми его милости имаємоприати:
тимьжє обичаежь, доколі есмо наидали живи (Кост., гр. 1449, II, 746);
винни мЬсто и волости обедве дати сторожу, поки рьібу отловять
(Оп. зам., 1552, 617); Король... положили стояти неподвижне тамь
под Жванцемь, нимь тіе вЬдомости или виявятея или утихнуть
(С. Вел., 1720, І, 82); але поганинь не отступиль,— ажь присту-
помь узяли и усЬхь вистинали (Л. Сам., 1702, 123).
У реченнях із сполучниками як-ь, тилко, скоро підкреслювалося
швидке настання однієї з двох дій, наприклад: Як вдарено в бубни на
раду, Бруховецкий... пЬшо войско припровадила ку намету своей
сторони (Л. Сам., 1702, 74); Тилко ж пришлисмо до господи, почали мнЬ
казати Петро Бистрий и Пилип (Пир. кн., 1702, 196); А в день 17
октоврія, скоро свЬть, собраласяи станула в ПереясловлЬ валная...
рада (С. Вел., 1720, І, 221).
У головній частині часовим сполучникам могли відповідати певні
прислівники, тобто створювалися тотожності якь-тогди, коли-теди,
поки-поти, скоро-зараз та ін., наприклад: Колядки, каже, тогді
угадати, як свиньи от ножа стануть голосати (Сат., 1786, 421); ажьколи
зима твердая и снегт> великий, тогдьі уходить риба с Припети (Оп.
зам., 1552, 621); Поки тютюн на сбЬтЬ, поти тямить буду (Сат.„
1786,418). Такі поєднання у староукраїнський період ще не
перетворилися на складні сполучники, тому нам здається, що і складні речення
з підрядними часу іноді бувають нерозчленовані, тобто належать до-
проміжного типу.
Просторові і часові сполучники у староукраїнський період
відзначалися багатофункціональністю. Где, куди, кгди, коли і под., як
видно з попереднього викладу, могли використовуватися для поєднання
означальних і з'ясувальних речень. Часто ці сполучники виступали
з приєднувальним значенням.
305
