3.2. Розрахунок тривалості оптимального «вікна»
Оптимальна тривалість «вікна» визначається за формулою:
, (3.12)
де
–сумарний час на розгортання
і згортання робіт, год, тобто
;
–вартість
поіздо-години простою вантажного поїзда,
грн/год;
–вартість
години роботи комплекту колійних машин
і механізмів, які зайняті на основних
роботах, грн/год;
–час
проходження робочих поїздів від
виробничої бази до місця робіт і назад,
год;
–
коефіцієнт,
що залежить від щільності руху поїздів,
год-1;
Вартість поїздо-години простою поїзда (грн/год) визначається за формулами:
на електричній тязі
; (3.13)
на тепловозній тязі
, (3.14)
де
– маса поїзда брутто,
т. У
свою чергу,
можливо знайти
таким чином:
, (3.15)
де
,
– кількість пасажирських
та вантажних поїздів, що обертаються
даною колією;
–вантажонапруженість
ділянки, млн т·км/км бр. за рік;
–маса
пасажирського поїзда, яку можна прийняти
рівною
т.
Вартість години роботи комплекту колійних машин і механізмів, що за-йняті на основних роботах, можна знайти за формулою
, (3.16)
де
– вартість машино-зміни кожної машини
з прийнятого комплекту машин (дод. В);
–тривалість
зміни,
год.
Час проходження робочих поїздів від виробничої бази до місця робіт і назад (год) знайдемо за виразом
, (3.17)
де
- розгорнута
довжина ділянки ремонту колії, км, для
одноколійної ділянки
;
для двоколійної ділянки
;
–відстань
від бази КМС до початку ділянки робіт,
км;
–швидкість
господарчих поїздів на ділянці,
км/год.
Коефіцієнт, що залежить від щільності руху поїздів, дорівнює:
а) для двоколійного перегону
; (3.18)
,(3.19)
де
– середній інтервал між поїздами одного
напрямку для нормального руху, год;
–мінімальний
інтервал попутного проходження,
приймається 0,1 год у разі автоблокування
та 0,2 год – напівавтоблокування;
– період
пари поїздів для одноколійного графіка
руху поїздів на закритому перегоні,
год;
б) для одноколійного перегону
, (3.20)
де
–
період пари поїздів
на обмежуючому перегоні, год.
Період
пари поїздів для одноколійного графіка
чи на обмежуючому
перегоні
дорівнює:
(3.21)
де
,
– час ходу графікових
поїздів у парному
та непарному напрямках на обмежуючому
перегоні, що визначають тяговими
розрахунками (у курсовому проекті можна
приймати
,
год);
, 
– станційні
інтервали схрещення (звичайно приймають
год).
Середній
інтервал поміж поїздами одного напрямку
визначають таким чином:
, (3.22)
де
– максимальне число
поїздів на добу, що обчислюється за
виразом
, (3.23)
де
–фактичне число поїздів
на добу, що дорівнює сумарній кількості
вантажних і пасажирських поїздів.
Приклад розрахунку
Визначити
«вікно» оптимальної тривалості за
вихідними даними, що наведені раніше.
Додаткові вихідні дані: маса поїзда
т;
кількість поїздів на
добу – 20 пар;
вартість однієї години
роботи комплекту колійних машин, що
зайняті під час «вікна»,
грн/год.
Вартість однієї години
простою поїзда визначаємо за формулою
(3.13):
грн/год.
Коефіцієнт, що залежить від щільності руху поїздів, визначаємо за формулою (3.20):
год-1,
де
знайденo з виразів
(3.22)
та (3.21)
год,
год.
Тривалість «вікна», яка обчислена за формулою (3.12), дорівнює:
год.
Час проходження поїздів визначений за умови, що середня швидкість господарських поїздів дорівнює 50 км/год, а відстань від виробничої бази до місця робіт 50 км. План робіт на рік КМС – 60 км по одному напрямку
год.