- •Міністерство транспорту та зв’язку україни
- •1.2. Вимоги до оформлення курсового проекту
- •2. Знаходження основних параметрів, необхідних для проектування робіт
- •2.1. Добова продуктивність колійної машинної станції і довжина фронту робіт у «вікно»
- •2.2. Вибір комплекту машин для виконання основних робіт у «вікно»
- •2.3. Визначення довжини господарських поїздів
- •Геометричні розміри баластного шару
- •3. Визначення тривалості «вікна» для виконання колійних робіт
- •3.1. Розрахунок необхідної тривалості «вікна»
- •3.2. Розрахунок тривалості оптимального «вікна»
- •3.3. Можлива тривалість «вікна»
- •4. Розробка технологічного процеСу ремонтуколії
- •4.1. Складання відомості витрат праці
- •Таблиця 4.1 Відомість витрат праці по технологічних нормах
- •4.2. Розробка графіка основних робіт
- •4.3. Визначення виробничого складу кмс та розробка графіка робіт по днях
- •Значення коефіцієнта α для врахування невиробничих витрат часу
- •Кількість ланок, укладених до одного пакета на чотиривісні платформи, обладнані роликами
- •Довжина колійних машин, локомотивів, вагонів та кількісний склад обслуговуючого персоналу
- •Норми витрати щебеню під час модрнізації або капітального ремонту колії на щебеневому баласті
- •Норми витрати баласту під час постановки колії на щебінь
- •Вихідні дані для визначення об’ємів окремих робіт
- •Технічні норми витрат праці на роботи з ремонту колії
3.3. Можлива тривалість «вікна»
Після того, коли визначені «вікна» необхідної та оптимальної тривалості, з’ясовують можливу тривалість «вікна» для заданої ділянки.
Для одноколійних ліній можлива тривалість «вікна» дорівнює
(3.24)
де
,
–
час руху поїздів у непарному та парному
напрямках, год;
,
– час на схрещення поїздів непарного
i парного напрямків на станціях, що
обмежують перегін (приймають 0,05 год).
Для двоколійних ліній:
а) під час однобічного руху поїздів незакритою колією
(3.25)
де
– час руху поїздів тою колією, для якої
рахується можливе «вікно», год;
б) під час двостороннього пакетного руху поїздів незакритою колією
(3.26)
Інші позначення мають означений раніше зміст.
Після
розрахунків необхідної та оптимальної
тривалості «вікон» здійснюють їх
співставлення. Якщо
год,
то приймають необхідну
тривалість «вікна». У випадку, коли
год, приймають
оптимальну тривалість «вікна» і корегують
довжину фронту робіт за формулою
. (3.27)
Прийняті
у формулі (3.27)
позначення пояснені раніше. При цьому
треба мати на увазі, що тривалість
«вікна», як правило, не повинна перевищувати
год.
Після перерахунку довжини фронту робіт за формулою (3.27) необхідно відкорегувати періодичність надання «вікон» за виразом
(3.28)
де
– добова продуктивність КМС, що була
знайдена раніше, км.
Розраховане
значення
необхідно
округлити в більший бік до величини, що
кратна 0,5. Після цього знаходять
відкореговану величину фронту робіт
(3.29)
Отримані значення округляють до величини, кратної довжині ланки у більший бік. Цю величину фронту робіт приймають для подальших розрахунків. При цьому необхідно ще перерахувати довжину колієрозбирального, колієукладального поїздів та хопер-дозаторних вертушок.
При
та
– для виділення «вікон» на заданій
ділянці необхідна розробка
організаційно-технічних заходів щодо
збільшення пропускної здатності на
період виконання ремонту колії, наприклад,
згідно з [14].
4. Розробка технологічного процеСу ремонтуколії
4.1. Складання відомості витрат праці
Підрахунок витрат праці на всі роботи, які виконуються на перегоні під час виконання капітального ремонту або модернізації колії (за винятком робіт із заміни плітей безстикової колії інвентарними рейками та укладання нових плітей, на які складаються окремі технологічні процеси) оформляється у вигляді відомості (табл. 4.1). У відомості вказується кількість робітників, що зайняті на виконанні кожної роботи, а також тривалість роботи машин i монтерів колії по кожній з них.
Таблиця 4.1 Відомість витрат праці по технологічних нормах
|
№ пор. |
Найменування робіт |
Вимірник |
Кількість робіт |
Техно-логічна норма витрат праці на вимір-ник, люд.-хв |
Техноло-гічна норма часу роботи машин на вимірник, маш.-хв |
Витрати праці, люд.-хв |
Кількість робітників |
Тривалість робіт, хв |
Номери бригад і табель-ні номери монте-рів колії | ||
|
на роботу |
на роботу з ураху-ванням відпо-чинку і пропус-ку поїздів |
робітників |
машин | ||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
Відомості витрат праці заповнюють таким чином. У стовпець 2 заносять найменування всіх робіт у прийнятій технологічній послідовності, підрозділяючи їх на підготовчі, основні, опоряджувальні та інші, до яких відносяться роботи, що враховують тільки витрати праці. До таких робіт відносяться: витрати праці на лікування земляного полотна, на розбирання старих та збирання нових рейкових ланок, на заміну інвентарних рейок плітями безстикової колії та ін. У свою чергу, основні роботи можуть підрозділятися на роботи, що виконувались до «вікна», у «вікно» та після «вікна».
У стовпці 5 i 6 заносять норми витрат праці робітників i норми часу роботи машин у розрахунку на вимірник, що наводиться в стовпці 3 (ці дані можна взяти з типових технологічних процесів модернізації чи капітального ремонту колії [8-11] або з додатку Ж). Обсяг роботи з кожної операції підраховують для ділянки довжиною, що дорівнює фронту робіт, i заносять у стовпець 4 у розрахунку на вимірник, що приводиться в стовпці 3.
У стовпець 7 заносять витрати праці на кожну роботу (люд.-хв), одержані за виразом
(4.1)
де
– обсяг кожної роботи (стовпець 4);
–технічна норма
витрат праці, люд.-хв у розрахунку на
вимірювач (стовпець 5), дивись (3.2), (3.3).
Дані стовпця 8 одержують за виразом
(4.2)
де
– коефіцієнт, що враховує витрати
робочого часу, які зв’язані з відпочинком,
переходами в робочій зоні та пропуском
поїздів (див. дод. А).
Далі заповняють стовпець 11 «тривалість роботи машин» для тих робіт, у виконанні яких вони беруть участь. Дані графи 11 обчислюють за формулою (3.2).
Крім того, по стовпцю 8 роблять підсумковий підрахунок витрат праці окремо для підготовчих, основних робіт до «вікна» (якщо вони виконуються), робіт у «вікно», після «вікна» та для опоряджувальних робіт, а також сумарні витрати праці на yci види робіт, окрім інших (дод. Ж).
Потім окремими рядками в стовпець 7 заносять витрати праці на роботи з лікування й оздоровлення земляного полотна, на збирання нових та розбирання старих ланок РШР на виробничій базі КМС. У випадку виконання капітального ремонту або модернізації безстикової колії чи з укладанням безстикової колії у відомість заносять також витрати праці на заміну інвентарних рейок звареними рейковими плітями, а в разі потреби й витрати праці на заміну рейкових плітей інвентарними рейками. Середнє значення витрат праці на зазначені роботи наведено в дод. Ж.
Подальші стовпці відомості заповняють одночасно з побудовою графіка основних робіт i графіка робіт по днях.
