4.3. Визначення виробничого складу кмс та розробка графіка робіт по днях

Виробничий склад КМС розраховується за виразом

, (4.10)

де – кількість робітників на базі КМС;

та – кількість робітників, що необхідна для заміни інвентарних рейок плітями безстикової колії, та кількість робітників, що необхідна для заміни плітей безстикової колії інвентарними рейками;

–кількість робітників, що необхідна для виконання робіт з лікування земляного полотна;

–кількість сигналістів для огородження ділянок робіт;

–кількість молодшого обслуговующого персоналу;

–кількість робітників, що необхідна для щоденного виконання підготовчих та опоряджувальних робіт на перегоні; знаходять за виразом

,(4.11)

де ,– сумарні витрати праці на виконання підготовчих та опоряджувальних робіт;

–періодичність надання «вікон»;

–тривалість робочої зміни, хв;

–сумарні витрати праці на роботи, що виконуються машинами у підготовчий та опоряджувальний період;

–це трудомісткість робіт, які можуть виконати робітники, що звільнилися раніше кінця «вікна», люд.-хв.

У більшості випадків . Відсутня кількість робітниківу день«вікна» береться з бази КМС.

Кількість монтерів колії на базі КМС

(4.12)

де – витрати праці на збирання та розбирання ланок колійної решітки та інші витрати праці на базі КМС, люд.-хв;

–кількість машиністів, що обслуговують механізми на базі відповідно до застосованих технологічних процесів, для курсового проекту можна приймати чол.

Кількість монтерів колії для лікування земляного полотна визначається за виразом

, (4.13)

де – витрати праці на лікування земляного полотна, люд.-хв.

Аналогічно обраховується кількість монтерів колії для заміни інвентарних рейок на пліті безстикової колії та на заміну старопридатних плітей на інвентарні рейки.

До підсобних робітників включаються водоноси (по 1 чол. на 25 чол., що працюють на перегоні) та два телефоністи.

Кількість сигналістів залежить від умов виконання робіт. На одноколійній ділянці чол. На двоколійній ділянці кількість сигналістів за умови огородження ділянки робіт буде

, (4.14)

де – максимальна кількість машин, що працюють одночасно в «вікно».

Потім монтерів колії з урахуванням наданих раніше табельних номерів розбивають на бригади по 8…12 чол. Далі формують колону для виконання підготовчих, основних та опоряджувальних робіт чисельністю, колону виробничої бази чисельністюта бригаду (чи цех) з лікування земляного полотна чисельністюСтворюється також цех з обслуговування машин i механізмів, чисельність якого визначається сумарною кількістю машиністів, що працюють у «вікно», по днях та на виробничій базі. У виробничий склад КМС включаються також виконроби (по 1 чол. на колону), шляхові майстри (один на 3-4 бригади), майстер з експлуатації машин на базі, підсобні робітники та сигналісти.

Невивільнені бригадири колії (за кількістю бригад) входять до числа монтерів колії.

Розробку графіка виконання робіт «по днях»виконують у шість етапів:

1) креслять прямокутники, кожен з яких відображає один робочий день на одній ділянці довжиною (рис. 4.2). На сітку прямокутників наносять нумерацію знизу вгору, показуючи номери робочих днів, та зліва направо нумерацію ділянок робіт, показуючи номери ділянок робіт. Будуючи сітки прямокутників, вертикальний масштаб вибирають () у 1 см: 100 хв, а горизонтальний () у 1 см: 400...500 м. Таким чином, кожен прямокутник (рис. 4.3) відповідає визначеній ділянці довжиноюна пepeгoнi, де виконуються роботи, та порядковому номеру робочого дня;

2) на одній із середніх ділянок показують роботи в «вікно» – умовно двома лініями зі штрихуванням між ними, верхня лінія повинна показувати в масштабі час закінчення «вікна», оскільки графік на ці роботи побудований окремо. У цьому ж прямокутнику показують кількість робітників, зайнятих у «вікно» та після «вікна». Роботи в «вікно» на наступних ділянках показують, виходячи з періодичності надання «вікон» (у нашому прикладі);

3) показують роботу машин в опоряджувальний період. Причому, якщо дні, то ці роботи виконують під прикриттям«вікна» для основних робіт, а якщо днів, то ці роботи виконують в окреме«вікно». У загальному випадку в опоряджувальні роботи нам потрібні такі машини:

• струг, який очищає чи нарізає кювети у виїмках, прибирає грунт із откосів насипів і виїмок та планує баластну призму;

• машина, яка виконує рихтування кривих за розрахунком. Це може бути Р-2000, ЭЛБР , ВПОР та інші машини;

• машина для виконання повторної виправки колії та рихтування в прямих. Це повинна робити машина сімейства ВПР (ВПР-1200, ВПР-02 та ін.);

• мала хопер-дозаторна вертушка (із розрахунку 100 м³/км), що вивантажує баласт у місцях нестачі по кінцях шпал після машинної рихтовки;

• на колії з костильними скріпленнями потрібно застосувати дрезину для прибирання контейнерів з інвентарними протиугонами, а при укладанні колії з залізобетонними шпалами та скріпленням КБ потрібно застосувати машину для змащення та підтягування клемних й закладних болтів (ПМГ або інша машина).

Можливо також використання вакуумного навантажувача баласту (ВНБ) для прибирання баласту біля опор контактної мережі, після устрою виходу з кюветів та ін.

Рис. 4.2. Графік розподілу робіт по днях

Послідовність роботи машин доцільно прийняти такою.

Спочатку рихтуються криві ділянки колії за розрахунком, потім у роботу вступає струг, який усі свої роботи виконує одночасно, і тому час його роботи розраховується, як сума найбільшого часу роботи у виїмці та на насипу. Услід за ним на ділянці із залізобетонними шпалами починає працювати ПМГ, за нею ВПР. Якщо одна ВПР не встигає виконати роботу за час «вікна», то цю роботу виконують дві ВПР та дві ПМГ. За ВПР пропускають малу хопер-дозаторну вертушку, а за нею – на ділянці з дерев’яними шпалами – дрезину;

4) завантажують роботою монтерів колії, що звільнилися від основних робіт у «вікно». Якщо монтерів колії, що звільнилися від основних робіт у «вікно», завантажують опоряджувальними роботами, то це повинні бути роботи, які виконують після роботи машин:

• постановка й фарбування колійних знаків та облаштування стелажів для покілометрового запасу рейок (після проходу стругу);

• опорядження баластної призми та планування міжколійя (на двоколійних ділянках), ці роботи повинні виконуватися після малої ХДВ;

• ремонт переїзду, його виконують після виконання опорядження баластної призми та планування міжколійя.

Якщо монтери колії, що звільнилися після «вікна», мають можливість виконати всі перелічені роботи, то опоряджувальні роботи виконуються за днів, інакше частина робіт переноситься на наступний день і опоряджувальні роботи закінчуються задень;

5) показують підготовчі роботи. За великого обсягу вони виконуються за 3-4 дні, а за невеликого за 1-2 дні;

6) показують виконання опоряджувальних робіт, що лишилися невиконаними. Як видно з рис. 4.2, на кожній з ділянок протягом декількох днів виконується весь комплекс робіт із капітального ремонту або модернізації колії. На ділянці 3 показані всі 6 днів виконання робіт. Роботи виконуються одночасно на двох ділянках.

На графіку розподілу робіт по днях необхідно похилими лініями (для виконання робіт по всій довжині фронту) чи стовпцями (для виконання робіт в окремих місцях) з відповідними умовними позначками показати всі роботи, що входять у комплекс підготовчих та опоряджувальних робіт.

Починають розподіл робітників по роботах із дня «вікна», завантажуючи робітників, що звільнилися після «вікна», у кількості (). Якщо якась частина робітників звільняється від основних робіт до закінчення «вікна», то їх теж необхідно зайняти на підготовчих чи опоряджувальних роботах.

Завдання проектувальника полягає в тому, щоб у день «вікна» на перегоні було зайнято робітників, а в дні, коли нема «вікна», –робітників.

При цьому необхідно чітко дотримувати технологічну послідовність виконання підготовчих та опоряджувальних робіт.

Після цього розробляють список машин, механізмів та інструменту, який необхідний для виконання комплексу робіт, що проектується.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1. Положення про проведення планово-запобіжних ремонтно-колійних робіт на залізницях України. ЦП-0113 [Текст]: Затв.: Наказ Укрзалізниці від 10.08.2004 р. №630-ЦЗ. – К.: Мануфактура, 2004. – 36 с.

2. Інструкція з улаштування та утримання колії залізниць України. ЦП-0138 [Текст]: Затв.: Наказ Укрзалізниці від 22.12.2005 р. №427-Ц. – К.: НВП Поліграфсервіс, 2006. – 332 с.

3. Інструкція з сигналізації на залізницях України. ЦШ-0001 [Текст]: Затв.: Наказ Міністерства транспорту України від 08.07.1995 р. №259. – К.: Транспорт України, 1995. – 238 с.

4. Інструкція з забезпечення безпеки руху поїздів при виконанні колійних робіт. ЦП/0067 [Текст]: Затв.: Наказ Міністерства транспорту України від 11.12.2000 р. №692Д.: Арт-Прес, 2001. –132 с.

5. Інструкція з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України. ЦД-0058 [Текст]: Затв.: Наказ Міністерства транспорту та зв’язку України від 31.08.2005 р. №507. – К., 2005. – 462 с.

6. Інструкція про порядок надання і використання «вікон» у графіку руху поїздів для ремонтних і будівельних робіт на залізницях України. ЦД-0062 [Текст]: Затв.: Наказ Укрзалізниці від 13.03.2000 р. №96-Ц.– К.: Транспорт України, 2000. – 80 с.

7. Технічні вказівки по улаштуванню, укладанню та утриманню безстикової колії на залізницях України. ЦП-0081 [Текст]: Затв.: Наказ Укрзалізниці від 25.01.2002 р. №34-Ц. – К.: Транспорт України, 2002. – 113 с.

8. Збірник типових технологічних процесів капітального та середнього ремонтів залізничної колії ЦП-2-1198 [Текст] / М. І. Уманов та ін. – Д.: Арт-Прес, 2000. – 106 с.

9. Уманов, М. І. Збірник типових технологічних процесів модернізації та капітального ремонту залізничної колії ЦП–3/65 [Текст] / М. І. Уманов., Т. Л. Сиволап. – К.: Мануфактура, 2004. – 174 с.

10. Збірник типових технологічних процесів ремонту залізничної колії ЦП–3/45 [Текст] М. І. Уманов та ін. – К.: ПП «Март», 2006. – 271 с.

11. Збірник типових технологічних процесів ремонту безстикової колії ЦП–3/55. [Текст] М. І. Уманов. К.: Обл.-вид., 2006. – 140 с.

12. Малишев, Ю. В. Методичні рекомендації до дипломного проектування [Текст] / Ю. В. Малишев, Є. М. Губенко. – Дніпропетр. нац. ун. залізн. трансп., 2002. – 33 с.

13. ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення [Текст].

14. Путевое хозяйство [Текст]: под ред. И. Е. Лехно. – М.: Транспорт, 1990. – 472 с.

Додаток А