- •Міністерство освіти україни
- •1.3. Нормативна і проектно-технологічна документація в будівництві
- •1.4. Технічне нормування в будівництві
- •1.5. Потоковість будівельних процесів
- •1.6. Вимоги до якості в будівництві
- •1.7. Техніка безпеки (охорона праці)
- •1.8. Економічна оцінка технологічного процесу
- •1.9. Висновки по першій частині
- •2.1. Загальні положення
- •2.2. Створення геодезичної розбивової основи
- •2. Підготовчі процеси на будівельному майданчику
- •2.3. Розчищення території
- •2.4. Відведення поверхневих і грунтових вод
- •2.5. Інженерне забезпечення майданчика
- •3. Технологічні процеси перероблення грунтів
- •3.1. Види земляних споруд
- •3.2. Грунти та їх властивості
- •3.3. Класифікація земляних робіт та структура технологічного процесу їх виконання
- •3.4. Вертикальне планування майданчиків
- •3.5. Улаштування земляних споруд типу виїмок та насипів
- •3.6. Технологічні процеси зворотної засипки та ущільнення грунтів
- •3.7. Способи руйнування грунтів. Переробка грунтів в зимових умовах
- •4. Технологія процесів монолітного бетону та залізобетону
- •4.1. Основні положення по технології процесів монолітного бетону та залізобетону
- •4.2. Процес улаштування опалубки
- •4.3. Арматурні роботи
- •4.4. Бетонування конструкцій
- •5. Процеси зведення кам’яних конструкцій
- •5.1. Загальні положення. Класифікація. Термінологія.
- •5.2. Правила розрізки кам'яної кладки
- •5.3. Розчини для кам'яної кладки
- •5.4. Види кладок
- •5.5. Інструмент для ведення кам'яної кладки
- •5.6. Помости й засоби підмощування
- •5.7. Організація виконання процесів кладки
- •5.8. Особливості виконання робіт в екстремальних умовах
- •5.9. Вимоги до якості виконання робіт та безпечному їх виконанню
- •6. Монтажні роботи
- •6.1. Загальні визначення та схеми монтажу
- •6.2. Класифікація методів монтажу
- •6.3. Підготовчі процеси монтажу
- •6.4. Характеристика основних монтажних процесів
- •6.5. Особливості монтажних процесів в екстремальних кліматичних умовах
- •7. Процеси влаштування покрівель
- •7.1. Загальні положення
- •7.2. Покрівлі з рулонних матеріалів
- •7.3. Улаштування покрівлі з рулонних матеріалів, що наплавляються
- •7.4. Мастичні покрівлі
- •7.5. Покрівлі з листових матеріалів
- •7.6. Покрівлі з штучних матеріалів
- •7.7. Контроль якості робіт
- •7.8. Організація виконання робіт
- •7.9. Особливості виконання робіт в екстремальних умовах
- •8. Штукатурні роботи (тинькування)
- •8.1. Загальна характеристика й класифікація
- •8.2. Підготовка поверхні під штукатурку
- •8.3. Нанесення штукатурного розчину на поверхню
- •8.4. Організація процесу тинькування
- •8.5. Улаштування декоративних штукатурок
- •8.6. Виконання процесу тинькування при негативних температурах
- •9. Процеси влаштування підлог
- •9.1. Загальні поняття та класифікація
- •9.2. Улаштування основ, підготовок та підстилаючого шару
- •9.3. Улаштування покрить суцільних монолітних
- •9.4. Улаштування покрить суцільних рулонних
- •9.5. Улаштування покрить із штучних матеріалів
- •9.6. Улаштування покрить з деревини або виробів на її основі
- •10. Технологічні процеси при виконанні малярних робіт
- •10.1. Основні положення та класифікація
- •10.2. Матеріали для малярних робіт
- •10.3. Інструменти та знаряддя
- •10.4. Технологія виконання підготовчих процесів
- •10.5. Процеси фарбування поверхонь
- •10.6. Опорядження пофарбованих поверхонь та їх оброблення під декоративні поверхні
- •11. Технологічні процеси при виконанні шпалерних робіт
- •11.1. Основні положення та класифікація
- •11.2. Підготування поверхні та шпалер
- •11.3. Технологічний процес наклеювання
- •Література
5.7. Організація виконання процесів кладки
Для потокової організації процесу зведення кам'яної кладки його поділяють на прості процеси й операції (див. Рисунок 5.1 б) й встановлюють їх ритмічне й узгоджене виконання в просторі й часі. Для цього будівля поділяється на захватки, а кожна захватка — на яруси. В якості захваток приймають частину будівлі, що повторюється (в житловому будівництві — це одна секція в межах одного поверху). Захваток має бути не менше двох. В межах однієї захватки стіни поділяються на 2...3 яруси.
Процеси й операції мають бути організовані таким чином, що коли на одній із захваток виконують кладіння каменів, на другій — монтують збірні залізобетонні конструкції. Тривалість цих процесів на захватках повинна бути однаковою (див. Рисунок 5.14), або кратною. Муляри-монтажники утворюють ланки по 4...5 чоловік.
Двозахватна система найбільш поширена й застосовується при будівництві дво-, три- та чотирисекційних будинків. Будинок розбивається на дві приблизно однакові по трудомісткості захватки й роботи організуються наступним чином: на (I) першій захватці ведется процес кладіння; на II захватці ведуться роботи по монтажу перегородок, перекрить тощо (див. Рисунок 5.15).
Тризахватна система організації праці використовується під час будівництва п'яти- або шестисекційних будинків. Тоді будинок розбивається у плані на 3 рівні по трудомісткості захватки:
на I захватці ведеться кладіння;
на II захватці — тесляри встановлюють помости, а такелажники — вкладають необхідні матеріали;
на III захватці монтажники ведуть вкладання збірних елементів.
Якщо число секцій будинку перевищує шість, організують дві дільниці по дво- або тризахватній системі. Кожну дільницю обслуговує один кран (див. Рисунок 5.16).
Таким чином кладку рекомендується виконувати по так званій потоково-розчленованому методу. Захватка розбивається на ділянки, які закріплюються за ланками. Кількість ділянок приймається по кількості ланок в бригаді, їх чисельності та кваліфікації. При цьому виходять з того, що за одну зміну ланка має по всій довжині ділянки викласти стінку висотою на один ярус (110...120 см).
Розмір ділянки визначають за формулою:
(5.1)
де N — чисельний склад ланки (чол.);
tзм — тривалість робочої зміни (год.);
Нч — норма часу на 1 м3 кладки (ч-год/м3);
Кв — коефіцієнт виконання норм (1.1...1.15).
Змінна продуктивність ланки:
(5.2)
є обсягом кладки, що виконує ланка за одну зміну. Звідси підраховується довжина ділянки, оскільки:
(5.3)
де b — товщина стіни, м;
h — висота ярусу, м.
Потоково-розчленованим методом роботи виконуються ланками «двійка», «трійка», «четвірка» та «п'ятірка» (дуже рідко — «шестірка»).
У всіх випадках кількісний та кваліфікаційний склад ланок повинен найбільш продуктивно використовувати труд висококваліфікованих мулярів.
Робочий в ланці повинен виконувати роботу, що відповідає рівню його кваліфікації. Кожен з робочих в перелічених вище ланках спеціалізується на виконанні однієї й тої ж операції, оволодіваючи досконало всі прийоми, тому що повторює їх багато разів.
Ланка «двійка» використовується, коли зводяться: цегляні стіни з великою кількістю архітектурних деталей або великою кількістю отворів; стовпи; стіни завтовшки 1...1 1/2 цеглини або перегородки в 1/2 цеглини (в склад її входять муляри — V або VI розрядів та один — III розряду).
Ланка «трійка» веде кладіння стін завтовшки 2 цеглини, а при ланцюговій системі — 1 1/2 цеглини й більше. (До складу входять муляри V, VI розрядів — 1, 1 — IV р., 1 — III р.).
Ланка «четвірка» утворюється, якщо ведеться кладіння стін завтовшки не менше 2-х цеглин, та одночасне облицювання керамічною плиткою, або коли стіна має велику кількість складних архітектурних деталей. Склад: V...VIр. + III р. — ведуть облицювання й викладають архітектурні деталі, IV р. + III р. — цегляну кладку.
Ланка «п'ятірка» — зводить стіни завтовшки більше ніж 2 цеглини з невеликою кількістю отворів без архітектурних деталей та облицювання. Склад: V...VI р. + IIIр. — ведуть зовнішню версту, IV...V р. + III р. — ведуть внутрішню версту, III р. — веде забутування.
Ланка «шестірка» використовується, якщо виникає необхідність викладати стіни завтовшки 3 й більше цеглини. Практично складається з трьох ланок «двійка», які послідовно виконують кладіння: зовнішньої версти, внутрішньої версти та забутовки.
Схеми роботи членів відповідних ланок приведені на Рисунку 5.17.
В ланці «двійка» послідовність виконання операцій така: робочий вищого розряду закріплює шнур для зовнішньої та внутрішньої версти, муляр нижчого розряду подає й розкладає цеглу та розстилає розчин для зовнішньої версти. При кладінні зовнішньої версти муляр вищої кваліфікації переміщується за муляром низької кваліфікації. Після завершення кладки версти на всю довжину муляр вищої кваліфікації переставляє шнур на наступну версту і, переміщуючись в зворотному напрямку, в такому ж порядку виконує внутрішню версту. В цей же час муляр нижчої кваліфікації крім розкладання цегли та розчину ще й веде кладіння забутовки.
Функціональні обов'язки кожного муляра ланки «трійка» представлені на Рисунку 5.17 б.
Ланка «четвірка» фактично розділяється на дві «двійки», в кожній з ведучим муляром та помічником. Муляр найвищої кваліфікації веде кладіння зовнішньої версти й облицювання (перша «двійка»), а другий ведучий веде кладіння внутрішньої версти й забутовки.
Ланка «п'ятірка» розчленовується на дві: «двійка» — веде зовнішню версту; «трійка» — веде внутрішню версту й забутовку.
