5.7. Організація виконання процесів кладки

Для потокової організації процесу зведення кам'яної кладки його поділя­ють на прості процеси й операції (див. Рисунок 5.1 б) й встановлюють їх ритмічне й узгоджене виконання в просторі й часі. Для цього будівля по­ді­ля­ється на захватки, а кожна захватка — на яруси. В якості захваток приймають частину будівлі, що повторюється (в житловому будівництві — це одна секція в межах одного поверху). Захваток має бути не менше двох. В межах однієї захватки стіни поділяються на 2...3 яруси.

Процеси й операції мають бути організовані таким чином, що коли на одній із захваток виконують кладіння каменів, на другій — монтують збір­­­ні залізобетонні конструкції. Тривалість цих процесів на захватках повинна бути однаковою (див. Рисунок 5.14), або кратною. Муляри-мон­таж­ники утворюють ланки по 4...5 чоловік.

Двозахватна система найбільш поширена й застосовується при будівницт­ві дво-, три- та чотирисекційних будинків. Будинок розбивається на дві приблизно однакові по трудомісткості захватки й роботи організуються наступ­­ним чином: на (I) першій захватці ведется процес кладіння; на II захватці ведуться роботи по монтажу перегородок, перекрить тощо (див. Рисунок 5.15).

Тризахватна система організації праці використовується під час будівниц­т­ва п'яти- або шестисекційних будинків. Тоді будинок розбивається у плані на 3 рівні по трудомісткості захватки:

на I захватці ведеться кладіння;

на II захватці — тесляри встановлюють помости, а такелажники — вкла­­да­ють необхідні матеріали;

на III захватці монтажники ведуть вкладання збірних елементів.

Якщо число секцій будинку перевищує шість, організують дві дільниці по дво- або тризахватній системі. Кожну дільницю обслуговує один кран (див. Рисунок 5.16).

Таким чином кладку рекомендується виконувати по так званій потоково-розчленованому методу. Захватка розбивається на ділянки, які закріплю­ють­ся за ланками. Кількість ділянок приймається по кількості ланок в бри­гаді, їх чисельності та кваліфікації. При цьому виходять з того, що за одну зміну ланка має по всій довжині ділянки викласти стінку висотою на один ярус (110...120 см).

Розмір ділянки визначають за формулою:

(5.1)

де N — чисельний склад ланки (чол.);

t_зм — тривалість робочої зміни (год.);

Н_ч — норма часу на 1 м³ кладки (ч-год/м³);

К_в — коефіцієнт виконання норм (1.1...1.15).

Змінна продуктивність ланки:

(5.2)

є обсягом кладки, що виконує ланка за одну зміну. Звідси підраховується довжина ділянки, оскільки:

(5.3)

де b — товщина стіни, м;

h — висота ярусу, м.

Потоково-розчленованим методом роботи виконуються ланками «двій­ка», «трійка», «четвірка» та «п'ятірка» (дуже рідко — «шестірка»).

У всіх випадках кількісний та кваліфікаційний склад ланок повинен най­більш продуктивно використовувати труд висококваліфікованих муля­рів.­

Робочий в ланці повинен виконувати роботу, що відповідає рівню його кваліфікації. Кожен з робочих в перелічених вище ланках спеціалізується на виконанні однієї й тої ж операції, оволодіваючи досконало всі прийоми, тому що повторює їх багато разів.

Ланка «двійка» використовується, коли зводяться: цегляні стіни з вели­кою кількістю архітектурних деталей або великою кількістю отворів; стов­пи; стіни завтовшки 1...1 ¹/₂ цеглини або перегородки в ¹/₂ цеглини (в склад її входять муляри — V або VI розрядів та один — III розряду).

Ланка «трійка» веде кладіння стін завтовшки 2 цеглини, а при ланцю­говій системі — 1 ¹/₂ цеглини й більше. (До складу входять муляри V, VI розрядів — 1, 1 — IV р., 1 — III р.).

Ланка «четвірка» утворюється, якщо ведеться кладіння стін завтовшки не менше 2-х цеглин, та одночасне облицювання керамічною плиткою, або коли стіна має велику кількість складних архітектурних деталей. Склад: V...VIр. + III р. ­­— ведуть облицювання й викладають архітектурні деталі, IV р. + III р. — цегляну кладку.

Ланка «п'ятірка» — зводить стіни завтовшки більше ніж 2 цеглини з не­ве­ликою кількістю отворів без архітектурних деталей та облицювання. Склад: V...VI р. + IIIр. — ведуть зовнішню версту, IV...V р. + III р. — ведуть внутрішню версту, III р. — веде забутування.

Ланка «шестірка» використовується, якщо виникає необхідність викла­дати стіни завтовшки 3 й більше цеглини. Практично складається з трьох ланок «двійка», які послідовно виконують кладіння: зовнішньої версти, внут­ріш­ньої версти та забутовки.

Схеми роботи членів відповідних ланок приведені на Рисунку 5.17.

В ланці «двійка» послідовність виконання операцій така: робочий вищого розряду закріплює шнур для зовнішньої та внутрішньої версти, муляр нижчого розряду подає й розкладає цеглу та розстилає розчин для зовніш­ньої версти. При кладінні зовнішньої версти муляр вищої кваліфікації пере­міщується за муляром низької кваліфікації. Після завершення кладки версти на всю довжину муляр вищої кваліфікації переставляє шнур на наступну версту і, переміщуючись в зворотному напрямку, в такому ж порядку виконує внутрішню версту. В цей же час муляр нижчої кваліфі­кації крім розкладання цегли та розчину ще й веде кладіння забутовки.

Функціональні обов'язки кожного муляра ланки «трійка» представлені на Рисунку 5.17 б.

Ланка «четвірка» фактично розділяється на дві «двійки», в кожній з ве­ду­чим муляром та помічником. Муляр найвищої кваліфікації веде кладін­ня зовнішньої версти й облицювання (перша «двійка»), а другий ведучий веде кладіння внутрішньої версти й забутовки.

Ланка «п'ятірка» розчленовується на дві: «двійка» — веде зовнішню версту; «трійка» — веде внутрішню версту й забутовку.