Перелік основної літератури для самопідготовки:

1. Мусієнко М.М. Фізіологія рослин. – К.: Вища школа, 1995. – 503 с.

2. Мусієнко М.М. Фізіологія рослин. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 392 с.

3. Брайон О.В, та ін. Фізіологія рослин. Практикум. К.: Вища школа, 1995.

4. Иванов В.П. и др.. Практикум по физиологии растений. – М.: АКАДЕМ, 2001.

5. Куперман Ф.М. Морфофизиология растений. – М.: Высшая школа, 1997. – 287 с.

6. Полевой В.В., Саламатова Т.С. Физиология роста и развития растений. – Л.: Изда тельство ЛГУ, 1991. – 238 с.

7. Полевой В.В. Физиология растений. – М.: Высшая школа, 1989. – 464 с.

8. Якушкина Н.И. Физиология растений. – М.: Просвещение, 1993. – 351 с.

Дихання рослин

Тема. Визначення дихального коефіцієнту (ДК) у різних рослин .

МЕТА: Оволодіти методикою визначення дихального ^:коефіцієнту та прослідкувати за різницею у його величини в залежності від характера дихального субстрату.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Що таке дихання рослин?

2. Назвати кількісні показники дихання?

3. Що таке дихальний коефіцієнт?

4. Від яких факторів залежить значення дихального коефіцієнту?

5. Чому вищі рослини не можуть тривалий час підтримувати своє життя в анаеробних умовах, хоча й не гинуть відразу при дефіциті О₂?

Завдання 1. Визначити дихальний коефіцієнт (ДК) у різних груп сільськогосподарських культур.

Дихальний коефіцієнт – це відношення об'єму виділеного при дихаиі С0₂ до об'єму поглиненого О₂. ДК залежить від дихального субстрату, тобто від тієї речовини, що окислюється. При окислені вуглеводів ДК дорівнює 1. При окислені жирів поглинаєтся більше кисню, ніж при окислені білків. При окислені органічних кислот ДК більше 1.

Об'єкт: проросле насіння пшениці, гороху та соняшника.

Матеріали та обладнання; прилад для визначення ДК (закріплена на металевому штативі біологічна пробірка з гумовою пробкою, через яку пропущена скляна трубка), пінцет, фільтрувальний папір, ножиці, смуга міліметрового паперу, піпетки, 20%-розчин КОН, розчин фуксину, гумова груша, олівець або стеклограф, пластилін.

Хід роботи

В біологічну пробірку до половини насипають проросле насіння, щільно закривають пробкою з газовідводною трубкою з поділами або прикріпленою смужкою міліметрового паперу. В трубку заздалегідь вносять невелику краплю розчину, зафарбовану фуксином. Відмічають нижній меніск краплі, коли вона почне рухатися (стеклографом на трубці або олівцем – на смузі міліметрового паперу). Через 5 хв. відмічають різницю відстані, яку пройшла крапля (в міліметрах). Це відповідає різниці поглинутого кисню і виділеного СО₂(коефіцієнт А). Тепер обережно відкривають пробірку над пророслим насінням, кладуть кільце фільтрувального паперу, змоченого розчином їдкого калію. Пробірку знову закривають і повторюють дослід. Другий показник відстані, пройденої краплиною за 5 хв. (коефіцієнт В) – це об'єм поглинутого кисню, оскільки СО₂ з'єднався з лугом. Об'єм СО₂ дорівнює різниці між В та А ( СО₂ = В - А).

Дослід повторюють з пророслим насінням кожної культури, вимірювання роблять в двох повторностях. Отримані результати записують в таблицю.

Об’єкт	Відстань, що пройдена краплею за 5 хв						Величина ДК (В – А)/В = V (СО2) / V (О2)
	Без лугу (А)			З лугом (В)
	1	2	середнє	1	2	середнє

Висновки:

Дата захисту_____________ Підпис викладача __________________________

Тема. ФЕРМЕНТИ РОСЛИН

МЕТА: Виявити спрямованність дії ферментів при проростанні насіння і вплив зовнішніх умов на активність ферментів.

ЛІТЕРАТУРА; Викторов Д.П., робота 48

Лебедєв С.І., С. 31 – 42.

Мусієнко М.М., С. 33 – 36.

Проценко Д.П., С. 16 – 25, 30 – 32, 96 – 146.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

І. Що собою являють ферменти?

2. Дати класифікацію ферментів.

3. Роль ферментів у рослинному організмі.

4. Вплив зовнішніх та внутрішніх умов на активність ферментів.

5. Спрямованість дії ферментів в онтогенезі рослин.

Завдання 1. Визначення наявність ферменту амілази у проростаючому насінні.

Ферменти (ензими) - спеціалізовані каталізатори рослин, за допомогою яких відбувається більшість біохімичних реакцій. Ферменти не витрачаються під час перетворення речовин. В клітині одночасно ідуть процеси синтезу і гідролізу. Ферменти, які за участю води розчиняють складні органічні речовини на більш прості, об'єднуються в групу гідролаз. До гідролаз відноситься амілаза (діастаза), яка розчиняє крохмаль на декстрини і мальтозу. При проростанні насіння синтезується амілаза.

Об’єкт: проросле насіння гороху, квасолі, пшениці, сухе насіння гороху, квасолі, пшениці.

Матеріали та обладнання: агар-крохмальні пластинки в чашках Петрі або густий крохмальний клейстер, залитий в чашки Петрі шаром близько 5 мм завтовшки, і охолоджений, свіжий розчин І в КІ, препарувальне скло, ланцети або леза, препарувальні голки, пінцети.