Хід роботи:

Пророщене насіння, як і сухе насіння, розрізають вздовж, змочують водою. Розрізаною поверхнею щільно кладуть на агар-крохмальну пластнику (на крохмальний клейстер) у чашку Петрі. Через 30-40 хвилин пінцетом знімають насіння, а пластинку заливають слабким розчином І в КІ. Ті місця, де лежало проросле насіння, не фарбується. Результати досліду замалювати.

Висновки:

Завдання 2. Одержати шкалу гідролізу крохмалю.

Крохмаль відноситься до поліцукрів, він не розчиняється у гарячій воді. Під дією фермента амілази крохмаль гідролізується до глюкози та фруктози через ряд проміжних продуктів – декстринів, які фарбуються йодом у різний колір: крохмаль у синій, амілодекстрин у фіолетовий, еритродекстрин у оранжевий, глюкоза та мальтоза йодом не фарбується.

Об'єкт: проросле насіння ячменю (солодовий витяг).

Матеріали та обладнання: солодовий витяг, розчин І в КІ, розчин крохмалю (1%), пробірки та штативи до них, вимірювальні циліндри на 10 мл, скляні вимірювальні піпетки з позначками (3 шт.), спиртівки, сірники, затискачі для пробірок (пробіркотримачі), водяна баня, нагріта до 60ºС.

Хід роботи:

У штатив ставлять 3 рядки по 8 пробірок з одинаковою кількістю води, куди додають по 3-4 краплини розчину І в КІ та перемішують.

У вільні три пробірки наливають по 2 мл солоду (настій підсушеного пророслого насіння ячменю).

У першу і другу пробірки додають по 5 мл розчину крохмалю, перемішують і залишають: першу при кімнатній температурі; другу на водяній бані при t 60°С. Третю пробірку (із солодом) кип'ятять на спиртівці, охолоджують, додають крохмаль і ставлять на водяну баню при t 60°С.

Через певний інтервал часу (що вказаний в таблиці) скляними піпетками відбирають проби з кожної пробірки з сумішшю крохмалю та солоду і вносять їх у відповідні пробірки з розчином І в КІ. Відзначають колір суміші, фіксують результат. Гідроліз крохмалю вважається завершеним, коли при черговому додаванні крохмалю в розчин І в КІ колір суміші не змінюється.

Результати досліду занести в таблицю.

Умовні позначки: "+++" - слабий гідроліз; '++" - середній гідроліз; "+" сильний гідроліз; " - " - гідроліз закінчено.

Умови досліду	Інтервал відбору проб, хв								Час гідролізу крохмалю, хв
	0	2	5	10	15	20	30	40
Кімнатна температура
Температура 60°С
Температура 100 °С
Висновки:

ЗАНЯТТЯ 2.

МЕТА: Виявити наявність оксидаз і порівняти активність їх у різних рослинних об'єктах і органах рослин.

ЛІТЕРАТУРА: Векірчик К.М., роботи 97, 99.

Лебедєв С.І., С. 42 – 46.

Мусієнко М.М., С. 33 – 36.

Третьяков Н.Н., робота 51.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

1. Який механізм дії оксидоредуктаз в рослинній клітині? .

2. Від чого залежить швидкість і напрямок ферментативних реакцій?

3. Яка роль фермента каталази в клітині?

4. Яка роль фермента пероксидази в клітині?

Завдання 1. Визначити активність каталази в різних рослинних об'єктах:

а) за допомогою мікроскопа;

б) за допомогою каталазника.

Оксидоредуктази – це ферменти, які каталізують окисно-відновні реакції. До них відносяться реакції, які супроводжуються відняттям водню від речовин. Такі реакції каталізують анаеробні дегідрогенази (НАД, НАДФ), флавінові ферменти. До оксидоредуктаз відносяться: поліфенолоксидаза, пероксидаза, каталаза. Каталаза розщеплює перекис водню.

Каталаза – двокомпонентний фермент, який складається з білка і простатичної групи, що містить залізо.

Об'єкт: елодея, бульби картоплі, листя пеларгонії, цибулина.

Матеріали та обладнання: мікроскоп, предметне скло, ступка з товкачиком, сірники, спиртівки, 3% розчин Н₂О₂, каталазники.