Хід роботи:

З цибулини цибулі, що містить антоціан, роблять зріз без м'якоті і занурюють його у чашечку з розчином 1М КNО₃, залишаючи на 40-60 хв. Потім на предметному склі лезом бритви роблять поперечний розріз через клітини, де настав плазмоліз (опуклий). На зріз наносять краплю 1М розчину КNО₃, покривають покривним склом, розглядають під мікроскопом при малому збільшенні. Препарувальною голкою стукають по покривному склу доти, доки тонопласт разом з клітинним соком не вийде із клітини.

Препарат замалювати.

Висновки:

Завдання 4. Прослідкувати за накопиченням фарби у вакуолях нижнього епідермісу цибулини цибулі.

Важлива здатність цитоплазми – вибіркова проникність. Жива цитоплазма пропускає окремі фарби у вакуолюі фарбує її. Вакуолі відмерлих клітин не зафарбовуються, зафарбовується тільки цитоплазма і ядро. Проникнення крізь всі три шари цитоплазми називається наскрізною проникністю. Якщо проникає нейтральний червоний (він є індикатором), то можгна визначити рН клітини. Цей індикатор здатен проникати в живі клітини і накопичуватися в них у великій кількості, при цьому цитоплазма живих клітин не відмирає, що можна перевірити за допомогою плазмолізу.

Об’єкт: цибулина цибулі без антоціану.

Матеріали та обладнання: мікроскоп, скальпель, пінцет, предметне та покривне скло, лезо, 0,002-0,005% розчин нейтрального червоного, 1 М розчин KNO₃, спиртівки, препарувальні голки.

Хід роботи:

Шматок епідермісу цибулі кладуть на предметне скло у краплю розчину нейтрального червоного. Під малим, а потім під великим збільшенням спостерігають за препаратом під мікроскопом. Через 10 хв. Фарбник накопичується у вакуолі і зафарбовує клітини у малиновий колір (вказує на слабкокислу реакцію). Фільтрувальним папером відсмоктують барвник з-під покривного скла і вводять KNO₃. Плазмоліз клітин і накопичення фарби малинового кольору свідчить про те, що клітини живі. Других шматок епідермісу в краплині води нагрівають на предметному склі до википання розчину, після чого повторюють дослід з нейтральним червоним. Якщо цитоплазма і ядро відмерлих клітин зафарбовується у жовтувато-червоний колір, це свідчить про лужний рН цитоплазми.

Препарати замалювати, зробити підписи.

Висновки:

Завдання 5. Дослідити вплив йонів кальцію і калію на в’язкість цитоплазми.

Йони, які підвищують ступінь гідратації колоїдів, збільшують проникність цитоплазми. Йони, що мають коагулюючу дію, викликають дегідратацію білку, зменшення пор мембран і зниження швидкості надходження речовин до клітини. Відтак, в’язкість цитоплазми відповідно зменшується або збільшується. Простежити це можна, порівнявши тип плазмолізу, що викликають одномолярні розчини різних солей, та час плазмолізу (проміжок від занурення тканини в розчин плазмолітика до настання опуклого плазмолізу).

Об’єкт: цибулина цибулі з антоціаном.

Матеріали та обладнання: мікроскоп, фарфорові чашки, лезо, препарувальна голка, предметні та покривні скельця, 1 М розчин KNO₃, Ca(NO₃)₂.