Алкоголізм у похилому віці

Свої особливостi має алкоголiзм, що розвивається у пiзньому вiцi - пiсля 45-50 рокiв. До цього часу зазвичай анамнез хворого обтяжений рядом соматичних захворювань (атероклерозом, серцево-судинною недостатнiстю, порушенням обмiну речовин, послабленням дiяльностi залоз внутрiшньої секрецiї) і це посилює токсичний вплив етанолу.

У більшості випадків хвороба розпочинається набагато раніше, а її стімкий прогрес у пізньому віці обумовлений загальним ослабленням організму. Тоді стадiї алкоголiзму формуються швидкими темпами. За 3-4 роки розвивається абстинентний синдром, знижується толерантнiсть, відбуваються глибокі змiни особистостi по алкогольному типу. Цi змiни можуть супроводжуватись атеросклерозом судин, черепно-мозковими травмами, порушеннями психiки iнволюцiйного вiку.

У людей похилого вiку при зловживанні алкоголем дуже часто виникають судомнi напади і алкогольні психози. Підсумовуючи, можна сказати, що перебiг алкоголiзму у цьому вiцi бiльш злоякiсний з високим темпом розвитку i несприятливим прогнозом.

Наркоманії у похилому віці

Початковим мотивом вживання наркотиків в пізньому віці переважно є потреба поліпшити психічний стан, усунути неприємні тілесні відчуття. У більшості випадків достатньо тривалий термін психоактивні речовини вживаються нерегулярно, корелюючи з коливаннями психофізичного стану. Але через деякий час прийом може набувати систематичного характеру. Після розвитку ейфоричної дії спостерігається надання переваги окремому виду наркотичної або токсичної речовини (так звана "пошукова аддиктивна поведінка похилого віку").

Особливості перебігу наркоманій, які почалися в похилому віці, складаються зі сповільненого початкового етапу звикання і тривалої І стадії. Після розвитку ІІ стадії захворювання процес набуває високої прогредієнтності, і тут же, на ІІ стадії, формується синдром наслідків хронічної інтоксикації у вигляді важких соматичних і неврологічних ускладнень.

Виключенням є хворі, які в минулому страждали на алкоголізм. У них перебіг є високопрогредієнтним від самого початку наркотизації, а медичні наслідки розвиваються дуже швидко. Практично у всіх випадках психічні розлади розвиваються у вигляді психоорганічного синдрому: виснаженість, гнівлива роздратованість, огрубіння емоційної сфери з переважанням нижчих емоцій, інтелектуальні порушення різного ступеню. Пацієнти справляють вигляд соматоневрологічно або психічно хворих. Спонтанні ремісії при цьому майже не спостерігаються.

Алкогольний синдром плода

Алкогольний синдром плода (fetal alcohol syndrome) - комплекс різноманітних морфологічних та поведінкових відхилень у новонародженого, що є наслідком вживання алкоголю його матір’ю під час вагітності. Зустрічається ця патологія у 1-3 випадках на 1000 новонароджених, але у осіб, які зловживають алкоголем, цей показник складає 25 випадків на 1000 новонароджених.

У давнину греки забороняли вживання алкоголю пiд час весiлля. Вони справедливо вважали, що подружжя напiдпитку може зачати неповноцiнних дiтей. Вiтчизнянi вченi дослiджували перебiг вагiтностi i пологiв у жiнок з алкогольним анамнезом. За їх даними, у цих стадiях токсикоз вагiтних склав 26%, складнi патологiчнi пологи - 10,5%, родовi травми - 8%. Недоношенi дiти народжувалися у 34,5% випадків, новонародженi з асфiксiєю у 12,5%, фiзично слабкi у 19%, з фiзичними вадами у 3%, у 25,5% випадків спостерігається мертвонародженість.

У вагітних жінок, які вживали щоденну дозу спиртних напоїв, яка еквівалентна близько 150 мл чистого спирту це призвело до діагностування алкогольного синдрому плода у третині випадків, а ще у третині – відставання новонароджених у психофізичному розвитку. Таким чином, факт шкiдливого впливу алкоголю на дитину незаперечний.

Основні механізми токсичного впливу алкоголю на ембріон до кінця не з’ясовані, але потрібно пам’ятати про наступне:

• навіть одноразово вжитий етанол накопичується в амніотичній рідині і присутній там навіть тоді, коли він уже відсутній у крові матері;

• вживання майбутньою матір’ю алкоголю у першому триместрі вагітності з високою імовірністю призводить пізніше до проблем у навчанні та поведінкових відхилень народженої на світ дитини;

• вживання спиртних напоїв у поєднанні з нікотином, кофеїном та транквілізуючими препаратами потенціює патологічний вплив алкоголю на когнитивні (пізнавальні) здібності дитини.

Клінічні межі синдрому досі чітко не окреслені, але на сьогодні пропонуються наступні критерії його діагностики:

• наявність пре- та постнатальної ретардації (затримки росту і розвитку);

• характерний набір черепно-лицьових аномалій

• випуклий епікантус з вузькими очними щілинами;

• пласка білящелепна ділянка;

• згладжений губний рівчачок;

• недорозвинена верхня губа з тонкою червоною каймою;

• у подальшому видовжене обличчя з низьким переніссям і коротким (підсмикнутим) носом;

• порушення функціонування ЦНС

• ранні розлади (збудливість, судоми, ознаки мозочкової дисфункції);

• віддалені ускладнення (порушення уваги, моторної активності, погана реакція, зниження інтелекту і пам’яті, комунікативні та адаптивні проблеми);

• морфологічні дефекти органів (мікроцефалія, аномалії суглобів і статевих органів, дефекти кінцівок, вади серця, фіброз печінки);

Якщо ці ознаки виражені недостатньо, говорять про очікувану дію алкоголю на плід (suspected fetal alcohol effects). Переважно у клінічній практиці зустрічаються пацієнти з наслідками зловживання алкоголем батьків без вираженого алкогольного синдрому плода. У них виявляється затримка розумового розвитку аж до олігофренії, ознаки інфантилізму, зниження опірності організму та порушення функцій ЦНС, що може проявлятись: нічним та денним нетриманням сечі (енурезом), звичним неврогенним блюванням, затинанням, нервовим сіпанням, істерією, епілептиформними нападами та іншими ознаками.

Іноді ускладнення, викликані алкоголізмом матері, не вдається виявити в ранній період після народження дитини. Ці відхилення можуть проявитись пізніше, протягом життя у вигляді поганої комунікації з оточуючим світом та порушення концентрації уваги. Така спадкова обтяженість може також сприяти розвитку аномальної поведінки, пов’язаної із вживанням спиртних напоїв. У такому випадку говорять про спадкову схильність до алкоголізму.

Нарешті, і постнатальні зовнішні умови теж впливають на прояви внутрішньоутробного токсичного ураження. Це буває, коли вживання матір’ю спиртних напоїв призводить до ситуації хаосу у вихованні дитини.