- •Заняття №1 організація наркологічної допомоги в україні
- •Історія наукового розвитку наркології
- •Наркологічна допомога в україні на сучасному етапі
- •Структура наркологічної допомоги
- •Функціональна структура наркологічного диспансеру
- •Організація амбулаторної допомоги хворим наркологічного профілю
- •Організація диспансерного спостереження за хворими наркологічного профілю
- •Профілактичні наркологічні огляди
- •Організація стаціонарного лікування хворих наркологічного профілю
- •Примусове лікування хворих наркологічного профілю
- •Заняття № 2 термінологія, класифікація та закономірності перебігу залежності від психоактивних речовин
- •Класифікація залежності від психоактивних речовин
- •Закономірності перебігу залежності від психоактивних речовин
- •Великий наркоманічний синдром
- •Психологія наркозалежних Аддиктивна поведінка.
- •Мотиви аддиктивної поведінки
- •Особистість наркозалежного
- •Механізми підсвідомого захисту особистості наркозалежних
- •Сім’я наркозалежних. Проблема співзалежності
- •Заняття № 4 вікові, статеві та соціальні особливості перебігу алкоголізму та наркоманій Алкоголізм у підлітковому віці
- •Підліткова наркозалежність
- •Алкоголізм у жінок
- •Алкоголізм у похилому віці
- •Наркоманії у похилому віці
- •Алкогольний синдром плода
- •Заняття № 5 психічні, поведінкові та соматоневрологічні розлади при вживанні опіатів Історичні дані
- •Отримання і застосування
- •Етіологія опійних наркоманій
- •Механізм дії та фармакодинаміка опіатів
- •Біохімічні особливості фізіологічної дії на організм
- •Клінічна картина опійної наркоманії
- •Заняття № 6 психічні, поведінкові та соматоневрологічні розлади при вживанні канабіноїдів
- •Історичні дані
- •Отримання і застосування
- •Механізм дії та фармакодинаміка канабіноїдів
- •Вплив канабіноїдів на організм людини
- •Психічні порушення при зловживанні канабіНоЇдами
- •Профілактика вживання препаратів коноплі
- •Заняття № 7 психічні, поведінкові та соматоневрологічні розлади при вживанні стимуляторів історичні дані.
- •Отримання і застосування
- •Етіологія вживання стимуляторів
- •Біохімічні особливості та фармакодинаміка стимуляторів
- •Основні ефекти стимуляторів та наслідки їх вживання.
- •Клінічна картина наркоманій, викликаних вживанням стимуляторів.
- •Перша допомога при інтоксикації стимуляторами
- •Психози при зЛовживанні стимуляторАми
- •Профілактика зловживання стимуляторами
- •Заняття № 8 психічні, поведінкові та соматоневрологічні розлади при вживанні галюциногенів
- •Історичні дані
- •Класифікація, отримання і застосування
- •Біохімічні особливості та фармакодинаміка
- •Основні ефекти впливу на організм та медичні наслідки вживання
- •Клінічна картина галюциногенових наркоманій
- •Психічні порушення при вживанні галюциногенів
- •Лікування і профілактика.
- •Заняття № 9 психічні, поведінкові та соматоневрологічні розлади при вживанні снодійних та транквілізаторів
- •Історичні дані.
- •Класифікація, отримання і застосування.
- •Біохімічні особливості та фармакодинаміка.
- •Медичні наслідки вживання снодійних та транквілізаторів.
- •Клінічна картина наркоманій при вживанні снодійних та транквілізаторів.
- •Профілактика розвитку залежності від снодійних та транквілізаторів.
- •Правила зменшення ризику розвитку залежності при призначенні бензодіазепінів (p. Baumann & с. Calanca)
- •Заняття № 10 психічні, поведінкові та соматоневрологічні розлади при зловживанні різними токсичними речовинами. Полінаркоманії та політоксикоманії
- •Токсикоманії, викликані зловживанням ненаркотичними аналгетиками.
- •Токсикоманії при зловживанНі антигістамінними засобами
- •Токсикоманії, викликані зловживанням антипаркінсонічними засобами
- •Інші види токсикоманій
- •Полінаркоманії та політоксикоманії
- •Діагностичні критерії.
- •Причини розвитку полінаркоманій та політоксикоманій
- •Заняття № 11
- •Психічні, поведінкові та соматоневрологічні розлади при вживанні нікотину та кофеїнмістких продуктів
- •Історичні відомості
- •Кофеїн та споріднені йому алкалоїди
- •Отримання і способи вживання
- •Механізм дії та фармакокінетика Кофеїн
- •Наслідки зловживання для організму людини
- •Таблиця 11.3. Наслідки тривалого зловживання тютюнопалінням.
- •Розвиток залежності від нікотину та кофеїнмістких продуктів
- •Заняття № 12
- •Таблиця 12.1. Засоби побутового призначення, які містять компоненти летких органічних сполук
- •Класифікація, біохімічні особливості та фармакодинаміка інгалянтів.
- •Класифікація летких розчинників, які можуть виступати предметом зловживання шляхом інгаляції:
- •Наслідки зловживання леткими розчинниками
- •Токсикоманії, при зловживанні інгалянтами
- •Наслідки хронічної інтоксикації інгалянтами
- •Заняття № 13
- •Загальні принципи лікування наркозалежних
- •Фармакологічне лікування окремих форм наркоманій
- •Заняття № 14
- •Завдання невідкладної допомоги
- •Невідкладна терапія при опійній наркоманії
- •Невідкладна допомога при наркоманії, викликаній зловживанням препаратами коноплі
- •Невідкладна допомога при наркоманіях, викликаних зловживанням стимуляторів
- •Невідкладна допомога при зловживанні снодійних препаратів і транквілізаторів
- •Невідкладна допомога при зловживанні галюциногенами
- •Заняття № 15 психотерапевтичні методи лікування наркоманій та токсикоманій
- •Невідкладна допомога при зловживанні леткими розчинниками
- •Невідкладна допомога при зловживанні іншими токсичними речовинами
- •Заняття № 16 соціальні та історично-культурні аспекти вживання спиртних напоїв. Етіопатогенез алкоголізму.
- •Заняття № 17 методи діагностики та первинне обстеження хворих на алкоголізм
- •Тест “Клінічний скринінг”
- •Заняття № 18 стадії розвитку алкоголізму
- •Заняття № 19 гостра алкогольна інтоксикація. Варіанти сп’яніння.
- •Заняття №20 класифікація алкогольних психозів. Гострі алкогольні психози
- •V. Патологічне сп’яніння:
- •Заняття № 21 хронічні алкогольні психози. Лікування алкогольних психозів
- •Заняття № 22 медичні наслідки алкоголізму
- •Заняття № 23 лікування хворих на алкоголізм.
- •Четвертий етап лікування хворих на алкоголізм
- •Заняття №24 методи експертизи наркотичного та алкогольного сп’яніння. Лікарська експертиза при хворобах залежності
- •Таблиця 24.1. Функціональна оцінка концентрації алкоголю в крові
- •Час, протягом якого визначаються пари алкоголю у видихуваному повітрі
- •3. Біохімічна діагностика.
- •Заняття № 25 профілактика алкоголізму, наркоманій та токсикоманій. Питання реабілітації наркозалежних
Невідкладна допомога при зловживанні снодійних препаратів і транквілізаторів
Передозування бензодіазепінами.
Інтенсивна терапія при передозуванні транквілізаторами бензодіазепінового ряду потребує комбінованого підходу, метою якого є послаблення впливу препарату на організм, попередження подальшого всмоктування препарату в шлунково-кишковому тракті і попередження можливих ускладнень.
Враховуючи вищесказане схема невідкладної терапії має наступний вигляд:
Етап І: ослаблення випливу транквілізатора на організм:
застосування специфічного антагоніста бензодіазепінів - флумазенілу, який добре протидіє ефектам транквілізаторів даної хімічної групи. Спочатку вводиться 0,2 мг препарату внутрішньовенно (на протязі 30 с), потім - 0,3 мг; в подальшому препарат вводиться з дозовим кроком в 0,5 мг (протягом 60 с) до досягення кумулятивної дози в 3,0 мг. Слід пам’ятати, що у пацієнтів з залежністю від транквілізаторів, введення флумазенілу може прискорити розвиток абстиненції.
при надзвичайно високому рівні вмісту препарату в сироватці крові та наявності важких синдромів розглядається можливість проведення діалізу або гемоперфузії через активоване вугілля або іонообмінні смоли. Цей тип втручання можна використати також, при важкій інтоксикації барбітуратами;
підтримуючі заходи при передозуванні транквілізаторами включають: забезпечення прохідності дихальних шляхів, механічну вентиляцію легень, корекцію кислотно-основних порушень, підлужування сечі до рН = 8, з метою покращення ниркового кліренсу препарату і підвищення діурезу за рахунок призначення фуросеміду 20-40 мг або маннітолу 12,5-25 г для підтримання сечопродукції на рівні 3-6 мл/кг/год.
Етап ІІ: попередження подальшого всмоктування препарату:
промивання шлунку у разі нещодавнього перорального вживання препарату. Призначення активованого вугілля. Якщо хворий знаходиться в непритомному стані - проводяться заходи, спрямовані на запобігання аспірації.
Етап ІІІ: попередження розвитку ускладнень при передозуванні:
моніторинг стану пацієнта з метою визначення дихальної недостатності, аспірації та набряку легень. У випадку аспірації можливе призначення антибіотиків, а при дихальній недостатності - бемегриду.
у випадку передозування з суіцидальною метою, хворий, після проведення заходів первинної екстреної допомоги, повинен бути госпіталізований у загальнопсихіатричний стаціонар для профілактики подальших спроб самогубства.
Передозування барбітуратами.
Застосування антидоту снодійних препаратів - бемегриду, промивання шлунку, а також використання діуретиків. Симптоматична терапія подібна до такої при передозуванні бензодіазепінами.
Невідкладна допомога при зловживанні галюциногенами
Передозування серотонінергічними галюциногенами.
Передозування галюциногенами перш за все потребує забезпечення надійного і заспокійливого оточення. Переконливі запевнення з боку медичного персоналу про те, що виразність симптомів, які викликані дією препарату з часом ослабне ("імперативна розмова" з пацієнтом) часто виявляються достатніми. Для тамування галюцинаторного синдрому або делірію, який триває більше 12 годин, застосовують внутрішньовенні вливання сибазону (седуксену, реланіуму, феназепаму), рідше внутрішньом’язові ін’єкції аміназіну. Бензодіазепіни також (особливо лоразепам -1-2 мг в/м, або діазепам 10-30 мг перорально) допомагають тамувати напади паніки та збудження.
Передозування фенциклідином або кетаміном.
При даному типі інтоксикації, навпаки, не допускається "імперативна розмова" з пацієнтом, яка може призвести лише до загострення ситуації. Пацієнтів слід помістити в тиху ізольовану кімнату і обмежити сенсорну стимуляцію. Призначають діазепам 10-30 мг перорально. У випадку розвитку психотичного стану - галоперідол (5 мг внутрішньом’язово 2 рази на день), потім дезіпрамін у дозі 50 мг щодобово, збільшуючи дозу до 200 мг з метою попередження розвитку депресивної реакції на абстинентний синдром.
Також проводяться заходи, спрямовані на підкислення сечі і полегшення екскреції (хлорід аммонію 2,75 Екв/кг в 60 мл фізіологічного розчину кожні 6 годин через зонд, або аскорбінова кислота 2 г в 500 мл фізіологічного розчину також через зонд кожні 6 год.).
Галюциногенний параноїд.
Невідкладна допомога проводиться із застосуванням психотропних засобів. Не слід поспішати призначати трифтазин (стелазин) або галоперидол. Протягом декількох днів краще намагатись обмежуватися безодіазепінами (сібазон, седуксен, реланіум), та призначенням тизерцину на ніч.