Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
vidpovidi_do_kursu_morfemologiya_slovotvir.docx
Скачиваний:
269
Добавлен:
07.03.2016
Размер:
248 Кб
Скачать
☆

25. Субстантивація як особливий різновид синхронного словотворення.

Субстантивація – перехід слів інших частин мови в іменник. Способом творення і виразником словотвірного значення субстантивів є зміна парадигми твірного слова (і частини мови).

Розрізняють субстантивацію п о в н у і н е п о в н у.

Н е п о в н а субстантивація. Звичайно перехід прикметників в іменники не приводить до зміни лексичного значення слова: Розумний не стратить надії. Найпоширенішим є синтаксичний ступінь субстантивації: уживання прикметника в невластивій для нього функції підмета чи додатка. У словниках такі іменники подані не як окремі лексеми; словник фіксує прикметник, ужитий у значені іменника в певних контекстах.

П о в н а субстантивація. Значно рідше відбувається повна субстантивація прикметника, коли він не лише синтаксично функціонує як іменник, а й набуває нового лексичного значення, закріпленого морфологічно, що й відображено в тлумачних словниках як окрема словникова стаття: Київ, Львів; молода; Задорожна, Русанівський (прізвище).

Субстантиви входять до таких продуктивних словотвірних типів:

  1. назви осіб: вартовий, молодий;

  2. назви місця(приміщення): набережна, варенична;

  3. назви абстрактних понять: майбутнє, минуле,прийдешнє;

  4. назви їжі та напоїв: перше, друге, спиртне;

  5. назви – біологічні терміни: бобові, двокрилі, колосові;

  6. назви документів: доповідна, накладна;

  7. назви грошових виплат: відпускні, добові, преміальні;

  8. географічні назви: Львів, Ніжин, Рахів;

  9. прізвища: Василевська, Котляревський, Головатий.

26.Особливості творення якісних прикметників української мови.

Прикметники, як і іменники, інтенсивно поповнюються новими словами і характеризуються розвиненою системою словотворчих засобів та способів словотворення. Основними способами творення прикметників є афіксація та основоскладання. 

Афіксальний спосіб базується на словотвірному форманті,за допомогою якого утворене похідне слово і який є основним засобом вираження словотвірного значення . Афіксальні словотвірні форманти поділяються на власне афіксальні та конфіксальні.

Афіксальний словотвірний формант встановлюється шляхом «віднімання» основ слів у мінімальній словотвірній парі ̶ віднімання від похідної основи (або словоформи) твірної основи(або словоформи):

не-спокійний

̶

спокійний

не-

В основі слова інколи є кілька афіксів,проте вони не всі можуть бути словотвірними. Деякі з них слугують для вираження граматичних значень і тому є словозмінними(формозмінними).У словоформі

весел'- іш-ий ̶ -іш- має значення вищого ступеня порівняння прикметника весел -ий.

Префіксальний спосіб творення прикметників є малопродуктивним. Творення похідних шляхом приєднання словотвірного форманта ̶ префікса ̶ до твірної бази :СФᵖ+слово.

Давні префікси: пре-хитрий, пра-давн'ій, су- противний.

Іншомовні: а-моральний, архі-важливий,ультра-модний

Спрефіксовані частки: не- вмілий,не-спокійний.

Суфіксальний спосіб творення похідного слова шляхом приєднання словотвірного форманта ̶ суфікса ̶ до твірної основи:ТО + Сф.

Похідне

Т в і р н а б а з а

дієслово

іменник

прикметник

прислівник,

числівник

Прикметник

збира-л'н-ий

схвал'-н-ий

Відносні прикметники

(у наступному білеті)

гарн-есен'к-ий

мал'-ус'ін'к-ий

зелен-уват-ий

чорн'-ав-ий

Відносні прикметники(у настопному білеті)

Суфікси є виразниками різних словотвірних значень ̶ мутаційних,модифікаційних, транспозиційних. Прикметники ̶ модифікаційні(зелен- ав-ий, зелен- аст-ий, зелен -уват-ий), мутаційний ̶ (сок-овит-ий),транспозиційний (відносні прикметники у наступному білеті).

Конфіксальний спосіб творення шляхом єдності двох або трьох морфем,які лише разом( як єдиний словотвірний засіб) утворюють нове слово.

Похідні

Т в і р н а б а з а

Іменник

Дієслово

Прикметник

без-вол'-н-ий

не-загой-н-ий

не-зр'івн'-анн-ий

Префіксально-суфіксальний спосіб ̶ творення похідного слова одночасним приєднанням двокомпонентного конфікса ̶ суфікса і префікса ̶ до твірної особи.

Складені прикметники – це переважно синонімічні,антонімічні,редупліковані єдності.

Як утворені словоскладанням можна вважати і похідні на твірній базі підрядного словосполучення,одним із компонентів якого є прислівник: високоосвічений(освічений високо),вічнозелений (зелений вічно),малознайомий(знайомий мало). Такі похідні історично утворені лексико-синтаксичним способом ̶ зрощенням компонентів вільного словосполучення в одне слово.

Основоскладання ̶ спосіб творення похідних шляхом обʼєднання в одну лексичну одиницю кілька основ.

чорн-о-ок- ᴓ-ий, вс-е-сил'-н-ий

Осново-словоскладання ̶ контамінований різновид складання похідних на твірниій базі сурядних і підрядних сполук слів шляхом обʼєднання в одну лексичну одиницю основи першого компонента і слова другого компонента.

син'-о-жовт-ий

кисл-о-солодк-ий

Необхідно також розрізняти словоскладання та осново складання, так, високосортний ̶ композит,утворений на базі підрядного словосполучення високий сорт шляхом осново складання(інтерфікс -о-) із суфіксацією(суфікс -н-). Натомість високоосвічений ̶ похідне,утворене словоскладанням на базі словосполучення високо освічений,з першим компонентом прислівником,у якому -о- суфікс.

Поповнення прикметників новими словами може також відбуватися морфологічно-синтаксичним і лексико-семантичним способами, але вони виявляють себе обмежено. Так, до складу прикметників можуть переходити дієприкметники (морфологічно-синтаксичне словотворення).Наприклад: битий, летючий, ламаний, стоячий, зрілий, спілий та ін. Перехід дієприкметників до прикметників відбувається за умови ізольованості від інших форм і постійного вживання їх із вузьким колом іменників (битий шлях., битий посуд, бите скло; висяча лампа, ламана лінія, стояча вода, летюча миша) або поступової спеціалізації для вираження постійної ознаки у зв’язках з різними іменниками {колючий дріт, погляд, сміх; спілий плід, овес, горіх). Лексико-семантичний спосіб виявляється у процесі переосмислення прикметників і появи термінологічних значень, наприклад глухий дід — глухий звук (лінгв.), тупий ніж — тупий кут (мат.), живий {мертвий) чоловік — жива {мертва) вода (хім.), вільний вхід — вільна боротьба (спорт.) Прикметникові деривати неморфологічних способів творення порівняно з новотворами афіксальних типів та основоскладання малопродуктивні.