- •Контрольні запитання до змістового модуля №1 «Сучасна українська мова. Морфемологія»
- •1.Морфеміка як підсистема мови
- •2. Морфемологія як розділ морфології. Об*єкт, предмет та завдання морфемології.
- •3. Зв’язок морфемології з іншими дисциплінами (фонетикою, словотвором, лараднгмологією, лексикологією, синтаксисом, стилістикою).
- •4. Теоретичне і практичне значення морфології.
- •6. Поняття інваріантності / варіантності. Морфема як інваріантна одиниця мови.
- •7. Морфема і слово: спільні та відмінні ознаки.
- •8. Концепції морфеми в сучасному мовознавстві. Морфема за і. О. Бодуеном де Куртене.
- •10. Морфи, аломорфи та варіоморфи: їх дистрибутивні особливості.
- •9.Принципи виокремлення морфів та зведення їх у морфему.
- •11. Морфема і морф. Спільні та відмінні ознаки.
- •12. Структурно-семантична характеристика кореневих морфем
- •13. Структурно-семантична та функціональна характеристика афіксальних морфем.
- •14. Структурно-семантична та функціональна характеристика префіксів
- •15. Структурно-семантична та функціональна характеристика суфіксів
- •16. Структурно-семантична та функціональна характеристика закінчення
- •17. Структурно-семантична та функціональна характеристика постфіксів та інфіксів.
- •18. Функціональна характеристика афіксів. Словотвірні, формозмінні та словозмінні морфеми української мови.
- •20. Поняття конфікса. Види та структурно-семантична роль конфіксів в ум.
- •21.Проблема інтерфіксів. Різні погляди на правомірність їх виділення.
- •22. Афіксоїди як морфеми перехідного типу. Види афіксоїдів.
- •23. Явища асиметрії в морфемі. Омонімія, синонімія, антонімія коренів, префіксів, суфіксів, постфіксів.
- •24. Морфонологія як підрозділ морфемології. Завдання морфонології
- •25.Явище морфемного шва. Можливість не єдиної інтерпретації явищ морфемного шва.
- •27.Поняття морфонеми. Приголосні морфонеми укр. Словотворення.
- •28. Усічення та накладання морфів як характерні явища українського словотворення
- •29. Інтерфіксація як морфонологічне явище. Види інтерфіксів. Умови їх виникнення.
- •Інтерфікси
- •30.Морфемні та інверсійні словники. Принципи укладання.
- •Контрольні запитання до змістового модуля №2 «Сучасна українська мова. Словотвір»
- •1. Словотвір як підсистема мови та як розділ морфології. Завдання словотвору
- •2. Зв’язок словотвору з іншими лінгвістичними дисциплінами.
- •3. Діахронний та синхронний аспекти словотворення.
- •4. Похідне слово. Критерій г.О. Винокура для визначення синхронних відношень похідності між словами.
- •5. Твірна і похідна основи. Словотвірний формант. Види словотвірних формантів.
- •6.Твірні бази і морфонологічні засоби
- •8. Словотвірна структура похідного слова.
- •9.Словотвірне гніздо як комплексна одиниця системи словотворення. Структура і типологія словотвірних гнізд української мови
- •10.Словотвірна парадигма
- •11. Словотвірний тип. Класифікація словотвірних типів: а) за ознакою «синтаксична/лексична деривація»; б) за ознакою «мутаційні/модифікаційні»
- •V →n (віддієсл. Іменники) боро-ти-ø-с’а – борот’-б-а. Adj→n мужн’-ій – мужн’-іст’-ø.
- •12. Словотвірне значення похідного слова; методика його визначення
- •13. Словотвірне значення. Види словотвірних значень. Засоби його вираження.
- •14. Словотвірна категорія. Типові словотвірні категорії укр. Мови.
- •16. Афіксальні способи творення похідних української мови.
- •17. Безафіксні способи творення похідних української мови.
- •18. Способи творення складних і складених слів
- •19. Способи творення іменників. Загальна характеристика (способи словотворення, твірні бази, словотвірні значення).
- •20. Словотворення прикметників. Загальна характеристика (способи словотворення, твірні бази, словотвірні значення).
- •21. Афіксальне словотворення в українському іменнику
- •22.Безафіксні способи творення іменників
- •23. Іменники-композити: способи творення, твірні бази, словотвірні типи
- •24. Абревіація як спосіб творення похідних. Види абревіатур.
- •25. Субстантивація як особливий різновид синхронного словотворення.
- •26.Особливості творення якісних прикметників української мови.
- •27. Особливості творення відносних прикметників української мови.
- •28. Прикметники-композити:способи словотворення,твірні бази,словотвірні бази.
- •30. Словотворення прислівників в українській мові. Загальна характеристика
- •31. Актуальні процеси в українському словотворенні (девербативи, абревіатури, абстрактні іменники та ін.).
- •32.Словотвірні словники. Принципи укладання.
25. Субстантивація як особливий різновид синхронного словотворення.
Субстантивація – перехід слів інших частин мови в іменник. Способом творення і виразником словотвірного значення субстантивів є зміна парадигми твірного слова (і частини мови).
Розрізняють субстантивацію п о в н у і н е п о в н у.
Н е п о в н а субстантивація. Звичайно перехід прикметників в іменники не приводить до зміни лексичного значення слова: Розумний не стратить надії. Найпоширенішим є синтаксичний ступінь субстантивації: уживання прикметника в невластивій для нього функції підмета чи додатка. У словниках такі іменники подані не як окремі лексеми; словник фіксує прикметник, ужитий у значені іменника в певних контекстах.
П о в н а субстантивація. Значно рідше відбувається повна субстантивація прикметника, коли він не лише синтаксично функціонує як іменник, а й набуває нового лексичного значення, закріпленого морфологічно, що й відображено в тлумачних словниках як окрема словникова стаття: Київ, Львів; молода; Задорожна, Русанівський (прізвище).
Субстантиви входять до таких продуктивних словотвірних типів:
назви осіб: вартовий, молодий;
назви місця(приміщення): набережна, варенична;
назви абстрактних понять: майбутнє, минуле,прийдешнє;
назви їжі та напоїв: перше, друге, спиртне;
назви – біологічні терміни: бобові, двокрилі, колосові;
назви документів: доповідна, накладна;
назви грошових виплат: відпускні, добові, преміальні;
географічні назви: Львів, Ніжин, Рахів;
прізвища: Василевська, Котляревський, Головатий.
26.Особливості творення якісних прикметників української мови.
Прикметники, як і іменники, інтенсивно поповнюються новими словами і характеризуються розвиненою системою словотворчих засобів та способів словотворення. Основними способами творення прикметників є афіксація та основоскладання.
Афіксальний спосіб базується на словотвірному форманті,за допомогою якого утворене похідне слово і який є основним засобом вираження словотвірного значення . Афіксальні словотвірні форманти поділяються на власне афіксальні та конфіксальні.
Афіксальний словотвірний формант встановлюється шляхом «віднімання» основ слів у мінімальній словотвірній парі ̶ віднімання від похідної основи (або словоформи) твірної основи(або словоформи):
не-спокійний
̶
спокійний
не-
В основі слова інколи є кілька афіксів,проте вони не всі можуть бути словотвірними. Деякі з них слугують для вираження граматичних значень і тому є словозмінними(формозмінними).У словоформі
весел'- іш-ий ̶ -іш- має значення вищого ступеня порівняння прикметника весел -ий.
Префіксальний спосіб творення прикметників є малопродуктивним. Творення похідних шляхом приєднання словотвірного форманта ̶ префікса ̶ до твірної бази :СФᵖ+слово.
Давні префікси: пре-хитрий, пра-давн'ій, су- противний.
Іншомовні: а-моральний, архі-важливий,ультра-модний
Спрефіксовані частки: не- вмілий,не-спокійний.
Суфіксальний спосіб творення похідного слова шляхом приєднання словотвірного форманта ̶ суфікса ̶ до твірної основи:ТО + Сф.
|
Похідне |
Т в і р н а б а з а | |||
|
дієслово |
іменник |
прикметник |
прислівник, числівник | |
|
Прикметник |
збира-л'н-ий схвал'-н-ий |
Відносні прикметники (у наступному білеті) |
гарн-есен'к-ий мал'-ус'ін'к-ий зелен-уват-ий чорн'-ав-ий |
Відносні прикметники(у настопному білеті) |
Суфікси є виразниками різних словотвірних значень ̶ мутаційних,модифікаційних, транспозиційних. Прикметники ̶ модифікаційні(зелен- ав-ий, зелен- аст-ий, зелен -уват-ий), мутаційний ̶ (сок-овит-ий),транспозиційний (відносні прикметники у наступному білеті).
Конфіксальний спосіб творення шляхом єдності двох або трьох морфем,які лише разом( як єдиний словотвірний засіб) утворюють нове слово.
|
Похідні |
Т в і р н а б а з а | |
|
Іменник |
Дієслово | |
|
Прикметник |
без-вол'-н-ий |
не-загой-н-ий не-зр'івн'-анн-ий |
Складені прикметники – це переважно синонімічні,антонімічні,редупліковані єдності.
Як утворені словоскладанням можна вважати і похідні на твірній базі підрядного словосполучення,одним із компонентів якого є прислівник: високоосвічений(освічений високо),вічнозелений (зелений вічно),малознайомий(знайомий мало). Такі похідні історично утворені лексико-синтаксичним способом ̶ зрощенням компонентів вільного словосполучення в одне слово.
Основоскладання ̶ спосіб творення похідних шляхом обʼєднання в одну лексичну одиницю кілька основ.
чорн-о-ок- ᴓ-ий, вс-е-сил'-н-ий
Осново-словоскладання ̶ контамінований різновид складання похідних на твірниій базі сурядних і підрядних сполук слів шляхом обʼєднання в одну лексичну одиницю основи першого компонента і слова другого компонента.
син'-о-жовт-ий
кисл-о-солодк-ий
Необхідно також розрізняти словоскладання та осново складання, так, високосортний ̶ композит,утворений на базі підрядного словосполучення високий сорт шляхом осново складання(інтерфікс -о-) із суфіксацією(суфікс -н-). Натомість високоосвічений ̶ похідне,утворене словоскладанням на базі словосполучення високо освічений,з першим компонентом прислівником,у якому -о- суфікс.
Поповнення прикметників новими словами може також відбуватися морфологічно-синтаксичним і лексико-семантичним способами, але вони виявляють себе обмежено. Так, до складу прикметників можуть переходити дієприкметники (морфологічно-синтаксичне словотворення).Наприклад: битий, летючий, ламаний, стоячий, зрілий, спілий та ін. Перехід дієприкметників до прикметників відбувається за умови ізольованості від інших форм і постійного вживання їх із вузьким колом іменників (битий шлях., битий посуд, бите скло; висяча лампа, ламана лінія, стояча вода, летюча миша) або поступової спеціалізації для вираження постійної ознаки у зв’язках з різними іменниками {колючий дріт, погляд, сміх; спілий плід, овес, горіх). Лексико-семантичний спосіб виявляється у процесі переосмислення прикметників і появи термінологічних значень, наприклад глухий дід — глухий звук (лінгв.), тупий ніж — тупий кут (мат.), живий {мертвий) чоловік — жива {мертва) вода (хім.), вільний вхід — вільна боротьба (спорт.) Прикметникові деривати неморфологічних способів творення порівняно з новотворами афіксальних типів та основоскладання малопродуктивні.
