- •Контрольні запитання до змістового модуля №1 «Сучасна українська мова. Морфемологія»
- •1.Морфеміка як підсистема мови
- •2. Морфемологія як розділ морфології. Об*єкт, предмет та завдання морфемології.
- •3. Зв’язок морфемології з іншими дисциплінами (фонетикою, словотвором, лараднгмологією, лексикологією, синтаксисом, стилістикою).
- •4. Теоретичне і практичне значення морфології.
- •6. Поняття інваріантності / варіантності. Морфема як інваріантна одиниця мови.
- •7. Морфема і слово: спільні та відмінні ознаки.
- •8. Концепції морфеми в сучасному мовознавстві. Морфема за і. О. Бодуеном де Куртене.
- •10. Морфи, аломорфи та варіоморфи: їх дистрибутивні особливості.
- •9.Принципи виокремлення морфів та зведення їх у морфему.
- •11. Морфема і морф. Спільні та відмінні ознаки.
- •12. Структурно-семантична характеристика кореневих морфем
- •13. Структурно-семантична та функціональна характеристика афіксальних морфем.
- •14. Структурно-семантична та функціональна характеристика префіксів
- •15. Структурно-семантична та функціональна характеристика суфіксів
- •16. Структурно-семантична та функціональна характеристика закінчення
- •17. Структурно-семантична та функціональна характеристика постфіксів та інфіксів.
- •18. Функціональна характеристика афіксів. Словотвірні, формозмінні та словозмінні морфеми української мови.
- •20. Поняття конфікса. Види та структурно-семантична роль конфіксів в ум.
- •21.Проблема інтерфіксів. Різні погляди на правомірність їх виділення.
- •22. Афіксоїди як морфеми перехідного типу. Види афіксоїдів.
- •23. Явища асиметрії в морфемі. Омонімія, синонімія, антонімія коренів, префіксів, суфіксів, постфіксів.
- •24. Морфонологія як підрозділ морфемології. Завдання морфонології
- •25.Явище морфемного шва. Можливість не єдиної інтерпретації явищ морфемного шва.
- •27.Поняття морфонеми. Приголосні морфонеми укр. Словотворення.
- •28. Усічення та накладання морфів як характерні явища українського словотворення
- •29. Інтерфіксація як морфонологічне явище. Види інтерфіксів. Умови їх виникнення.
- •Інтерфікси
- •30.Морфемні та інверсійні словники. Принципи укладання.
- •Контрольні запитання до змістового модуля №2 «Сучасна українська мова. Словотвір»
- •1. Словотвір як підсистема мови та як розділ морфології. Завдання словотвору
- •2. Зв’язок словотвору з іншими лінгвістичними дисциплінами.
- •3. Діахронний та синхронний аспекти словотворення.
- •4. Похідне слово. Критерій г.О. Винокура для визначення синхронних відношень похідності між словами.
- •5. Твірна і похідна основи. Словотвірний формант. Види словотвірних формантів.
- •6.Твірні бази і морфонологічні засоби
- •8. Словотвірна структура похідного слова.
- •9.Словотвірне гніздо як комплексна одиниця системи словотворення. Структура і типологія словотвірних гнізд української мови
- •10.Словотвірна парадигма
- •11. Словотвірний тип. Класифікація словотвірних типів: а) за ознакою «синтаксична/лексична деривація»; б) за ознакою «мутаційні/модифікаційні»
- •V →n (віддієсл. Іменники) боро-ти-ø-с’а – борот’-б-а. Adj→n мужн’-ій – мужн’-іст’-ø.
- •12. Словотвірне значення похідного слова; методика його визначення
- •13. Словотвірне значення. Види словотвірних значень. Засоби його вираження.
- •14. Словотвірна категорія. Типові словотвірні категорії укр. Мови.
- •16. Афіксальні способи творення похідних української мови.
- •17. Безафіксні способи творення похідних української мови.
- •18. Способи творення складних і складених слів
- •19. Способи творення іменників. Загальна характеристика (способи словотворення, твірні бази, словотвірні значення).
- •20. Словотворення прикметників. Загальна характеристика (способи словотворення, твірні бази, словотвірні значення).
- •21. Афіксальне словотворення в українському іменнику
- •22.Безафіксні способи творення іменників
- •23. Іменники-композити: способи творення, твірні бази, словотвірні типи
- •24. Абревіація як спосіб творення похідних. Види абревіатур.
- •25. Субстантивація як особливий різновид синхронного словотворення.
- •26.Особливості творення якісних прикметників української мови.
- •27. Особливості творення відносних прикметників української мови.
- •28. Прикметники-композити:способи словотворення,твірні бази,словотвірні бази.
- •30. Словотворення прислівників в українській мові. Загальна характеристика
- •31. Актуальні процеси в українському словотворенні (девербативи, абревіатури, абстрактні іменники та ін.).
- •32.Словотвірні словники. Принципи укладання.
30. Словотворення прислівників в українській мові. Загальна характеристика
Похідні можуть бути утвор на твірній базі одного слова або ТБ кількох слів. Залежно від цього розрізняють похідні:
афіксальні (і конфіксальні) – безафіксні;
прості похідні – складні похідні.
Способи творення іменників:
афіксальні:
- власне афіксальні:
префіксальний :СФP+слово: віж-коли, за-швидко, аби-де
Прислівники дуже рідко утвор шляхом безпосереднього приєднання префікса до твірного прислівника. Найчастіше вони є лексикалізованими сполуками іменників у певній відмінковій формі з один(двома) прийменниками(на-двор′-і, в-вечер′-і)
суфіксальний: ТО+СФS :
Суфіксальні прислівники, які перебирають значення твірного прикметника, можуть мати лише транспозиційні СЗ (весел-о, рад-о).
обмежений спосіб для творення прислівників

У суч мові відбулося переосмислення словотвірної похідності та словотвірної мотивації, а також морфемної структури таких слів. Сучасне розуміння прислівників і визнання необхідності розмежування синрх та діахронного словотворення уможливлює розгляд цих похідних як суфіксальних. Адвербалізація давніх прикметників на-о,-е стала підґрунтям для надзвичайно продуктивного в суч мові словотвірного типу ТОAdj+-o/-e :бездоганно, рівноцінно.
постфіксальний
постфіксальні прислівники входять до непродуктивних СТ із закритими рядами слів, які в суч мові не поповнюються новотворами: де-с′, коли- с′, куди- с′
- конфіксальні:
префіксально-суфіксальний:ТО+СФP-S
в-дом-а, з-бок-у, до-низ-у-на твірній базі менників
по-бат′ківс′к-ому, по-мой-ему, по-мал-у – на ТБ прикметників
у-тр-ичі, у-дв-ох-на ТБ числівників
Суфіксальний компонент форманта визначає частиномовну належність слова і формує його загальне СЗ. Префіксальний компонент лише модифікує значення слова.
31. Актуальні процеси в українському словотворенні (девербативи, абревіатури, абстрактні іменники та ін.).
Активну роль у сучасній українській номінації відіграє словотворення, де потужним засобом творення нових слів слугують абревіатури, девербативи, складання; розширення семантичних полів відбувається за рахунок похідних композитів (так абстрактні іменники утворюються від прикметників із конотативним значенням).
Девербатив – це особливий граматичний феномен, специфічна асиметрична мовна одиниця. Термін уживають на позначення віддієслівних утворень загалом та як синонім до терміна «віддієслівний іменник». ( споглядати –споглядання, зітхати – зітхання, наказувати – наказ, існувати - існування).Девербативи найчастіше поєднуються із прикметниками та інфінітивом (довголітнє товаришування, прагнення зробити).
Абревіатури - це складноскорочені слова, які утворюються шляхом абревіації. Продуктивність абревіації в СУМ зумовлена тенденцією до економію мовних засобів. (ОБСЄ – Організація з безпеки і співробітництва). Виділяють буквенні (АТС, ТСН), буквенні іншомовні (НАТО,ЮНІСЕФ), звукові (ООН, НЕП), буквенно-звукові (ПАР’Є), умовно складові (Інтерпол, Кабмін).
На позначення слів, утворених шляхом усічення використовують термн «контрактиви»: проф., комп, студ, зав.
Від багатьох прикметників з конототивним ореолом утворюються абстрактні іменники, через творення яких розширюються семантичні межі: утрадиційненість, незбалансованість, краса.
