Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
vidpovidi_do_kursu_morfemologiya_slovotvir.docx
Скачиваний:
269
Добавлен:
07.03.2016
Размер:
248 Кб
Скачать
☆

30. Словотворення прислівників в українській мові. Загальна характеристика

Похідні можуть бути утвор на твірній базі одного слова або ТБ кількох слів. Залежно від цього розрізняють похідні:

  1. афіксальні (і конфіксальні) – безафіксні;

  2. прості похідні – складні похідні.

Способи творення іменників:

  1. афіксальні:

- власне афіксальні:

  1. префіксальний :СФP+слово: віж-коли, за-швидко, аби-де

Прислівники дуже рідко утвор шляхом безпосереднього приєднання префікса до твірного прислівника. Найчастіше вони є лексикалізованими сполуками іменників у певній відмінковій формі з один(двома) прийменниками(на-двор′-і, в-вечер′-і)

  1. суфіксальний: ТО+СФS :

Суфіксальні прислівники, які перебирають значення твірного прикметника, можуть мати лише транспозиційні СЗ (весел-о, рад-о).

обмежений спосіб для творення прислівників

У суч мові відбулося переосмислення словотвірної похідності та словотвірної мотивації, а також морфемної структури таких слів. Сучасне розуміння прислівників і визнання необхідності розмежування синрх та діахронного словотворення уможливлює розгляд цих похідних як суфіксальних. Адвербалізація давніх прикметників на-о,-е стала підґрунтям для надзвичайно продуктивного в суч мові словотвірного типу ТОAdj+-o/-e :бездоганно, рівноцінно.

  1. постфіксальний

постфіксальні прислівники входять до непродуктивних СТ із закритими рядами слів, які в суч мові не поповнюються новотворами: де-с′, коли- с′, куди- с′

- конфіксальні:

  1. префіксально-суфіксальний:ТО+СФP-S

  1. в-дом-а, з-бок-у, до-низ-у-на твірній базі менників

  2. по-бат′ківс′к-ому, по-мой-ему, по-мал-у – на ТБ прикметників

  3. у-тр-ичі, у-дв-ох-на ТБ числівників

Суфіксальний компонент форманта визначає частиномовну належність слова і формує його загальне СЗ. Префіксальний компонент лише модифікує значення слова.

31. Актуальні процеси в українському словотворенні (девербативи, абревіатури, абстрактні іменники та ін.).

Активну роль у сучасній українській номінації відіграє словотворення, де потужним засобом творення нових слів слугують абревіатури, девербативи, складання; розширення семантичних полів відбувається за рахунок похідних композитів (так абстрактні іменники утворюються від прикметників із конотативним значенням).

  1. Девербатив – це особливий граматичний феномен, специфічна асиметрична мовна одиниця. Термін уживають на позначення віддієслівних утворень загалом та як синонім до терміна «віддієслівний іменник». ( споглядати –споглядання, зітхати – зітхання, наказувати – наказ, існувати - існування).Девербативи найчастіше поєднуються із прикметниками та інфінітивом (довголітнє товаришування, прагнення зробити).

  2. Абревіатури - це складноскорочені слова, які утворюються шляхом абревіації. Продуктивність абревіації в СУМ зумовлена тенденцією до економію мовних засобів. (ОБСЄ – Організація з безпеки і співробітництва). Виділяють буквенні (АТС, ТСН), буквенні іншомовні (НАТО,ЮНІСЕФ), звукові (ООН, НЕП), буквенно-звукові (ПАР’Є), умовно складові (Інтерпол, Кабмін).

  3. На позначення слів, утворених шляхом усічення використовують термн «контрактиви»: проф., комп, студ, зав.

  4. Від багатьох прикметників з конототивним ореолом утворюються абстрактні іменники, через творення яких розширюються семантичні межі: утрадиційненість, незбалансованість, краса.