27. Особливості творення відносних прикметників української мови.

Прикметники, як і іменники, інтенсивно поповнюються новими словами і характеризуються розвиненою системою словотворчих засобів та способів словотворення. Основними способами творення прикметників є афіксація та основоскладання. 

Афіксальний спосіб базується на словотвірному форманті,за допомогою якого утворене похідне слово і який є основним засобом вираження словотвірного значення . Афіксальні словотвірні форманти поділяються на власне афіксальні та конфіксальні.

Афіксальний словотвірний формант встановлюється шляхом «віднімання» основ слів у мінімальній словотвірній парі ̶ віднімання від похідної основи (або словоформи) твірної основи(або словоформи).

Префіксальний спосіб творення прикметників є малопродуктивним. Творення похідних шляхом приєднання словотвірного форманта ̶ префікса ̶ до твірної бази.

кваз'і- науковий

пан-американс'кий

Суфіксальний спосіб творення похідного слова шляхом приєднання словотвірного форманта ̶ суфікса ̶ до твірної основи.

Похідне	Т в і р н а б а з а
	дієслово	іменник	прикметник	прислівник, числівник
Прикметник		с'т'ін-н-ий тон-ал'/н-ий кушч-уват-ий виш-ів/с'к-ий		дома-ш/н'-ій тут-еш/н'-ій шчор'іч-н-ий друг- ᴓ-ий

Суфікси є виразниками різних словотвірних значень ̶ мутаційних,модифікаційних, транспозиційних. Прикметники ̶ модифікаційні(якісні прикметики), мутаційний ̶ (кушч-уват-ий),транспозиційний (степ-ов-ий,театр-ал'н-ий,черн'ігів-с'к-ий).

Конфіксальний спосіб творення шляхом єдності двох або трьох морфем,які лише разом( як єдиний словотвірний засіб) утворюють нове слово.

Похідні	Т в і р н а б а з а
	Іменник	Дієслово
Прикметник	без-вітр'-ан-ий без-голов- ᴓ-ий до-жовтн-ев-ий за-карпат-с'к-ий	Якісні прикметники

Складені прикметники – це переважно синонімічні,антонімічні,редупліковані єдності.

Як утворені словоскладанням можна вважати і похідні на твірній базі підрядного словосполучення,одним із компонентів якого є прислівник: нижчепідписаний(підписаний нижче). Такі похідні історично утворені лексико-синтаксичним способом ̶ зрощенням компонентів вільного словосполучення в одне слово.

Основоскладання ̶ спосіб творення похідних шляхом обʼєднання в одну лексичну одиницю кілька основ.

метал-о-звар'ува-л'н-ий,гриб-о-подіб-н-ий,бол-е-заспокій-лив-ий,сам-о-закохан-ий.

Осново-словоскладання ̶ контамінований різновид складання похідних на твірниій базі сурядних і підрядних сполук слів шляхом обʼєднання в одну лексичну одиницю основи першого компонента і слова другого компонента.

історик-о-філологічн-ий,науков-о-практичн-ий.

28. Прикметники-композити:способи словотворення,твірні бази,словотвірні бази.

У результаті осново складання утворюються складні слова ̶ композити (лат. «складний,складений із частин»):

чорн-о-ок- ᴓ -ий

чорн-о-ок- ᴓ- ого

чорн-о-ок- ᴓ-ому

чорн-о-ок- ᴓ- ого

чорн-о-ок- ᴓ- им

чорн-о-ок- ᴓ- ому

Основоскладання ̶ спосіб творення похідних шляхом об'єднання в одну лексичну одиницю кількох основ. Основоскладання відбувається на твірній базі сурядних і підрядних сполук слів за допомогою інтерфікса та супроводжується втратою одним зі словотвірних компонентів словозмінної здатності. Основоскладання обов’язково поєднується із суфіксацією (суфікс може бути нульовий),іноді префіксацією(дуже рідко).

Інтерфікс робить незмінною першу основу та слугує показником осново складання.В українській мові словотвірну синтагматичну функцію виконують такі інтерфікси:

-о- ̶ після ім. та прикм. Основ на тверду приголосну: гриб-о-подібний, інш-о-мов-н-ий,коротк-о-метраж-н-ий.

-е- ̶ після ім. основ на м'яку приголосну: бол-е-заспокій-лив-ий.

- и-,-ох- ̶ після числівикових основ: пйат-и-поверх-ов-ий,

-е-,-о- ̶ вс-е-сил'-н-ий, сам-о-закоханий.

Словотвірне значення в таких похідних передається композицією твірних частин ̶ твірних основ,поєднаних за допомогою інтерфікса та суфікса(іноді префікса). Словотвірними засобами також є: сталий порядок словотвірних компонентів, єдиний основний наголос. Словотвірний формант ̶ інтерфікс ̶ у складних словах має сигматичне словотвірне значення.

Основоскладання надзвичайно продуктивний спосіб творення похідних прикметників(біл-о-кор- ᴓ-ий, л'ів-о-береж-н-ий, сем-и-доб-ов-ий).

29.Загальна характеристика словотворення дієслів (способи словотворення, твірні бази, словотвірні значення).

Дієслова можуть бути утворені як афіксальними, конфіксальними так і безафіксними способами на твірній базі одного слова.

Афіксальні способи базуються на словотвірному форманті який утворює похідне слово і який є основним виразником СЗ. Афіксальні форманти формально тотожні морфемі (суфіксу, постфіксу, префіксу).

Найпродуктивніший у системі дієслів – префіксальний спосіб творення (префікс приєднується до вихідної словоформи), де дієслова творять:

7. префікси прийменникового походження (за-, від-, під-, до-, пере-робити);

8. іншомовного походження (де-мобілізувати, дис-гармоніювати)

Суфіксальний спосіб менш продуктивний для дієслів; до ТО приєднується СФ – суфікс, який може бути і фонемно вираженим і нульовим. (стук-ну-ти- ᴓ, білʹ-і-ти, малʹ-ува-ти, чорн-и-ти). Деякі суфікси можуть виражати ГЗ тому вони є словозмінними (формозмінними) – (розби- ᴓ-ти- ᴓ - розби-ва-ти- ᴓ - ГЗ виду). Такі суфікси виконують формозмінну ф-ю і становлять видові пари (зароб-и-ти- ᴓ - зароблʹ-а-ти-ᴓ,).

Постфіксальний спосіб полягає в тому, що постфікс приєднується до інфінітива словоформи; постфікс у дієслові не змінює його загального ЛЗ; форм-ся зворотні дієслова.

При конфіксальному способі творення дієслів беруть участь декілька морфем (2-3 афікси).

Преф-суф спосіб полягає в тому, що до твірної основи приєднується P-S Сф (роз-роблʹ-ува-ти, роз-крʹіпач-ува-ти (на основі твірної бази ім.-ка), пере-білʹш-и-ти- ᴓ (на осн твірної базим прик-ка).

Преф-постфіксальний спосіб характерний лише для похідних дієслів (Сф приєдн-ся до інфін). Префікс найчастіше репрезентує «інтенсивність дії», а постфікс – «зворотність, неперехідність» (на-працʹувати- ᴓ-сʹа).

Суф-постфіксальний – творення похідного дієслова шляхом приєднання Сф до твірної основи ім.-ка чи при-ка (лʹін-ува-ти-сʹа, тел.-и-ти-сʹа, брат-а-ти-сʹа).

Преф-суф-постфікс – до твірних основ імен-ка та прик-ка приєднується трикомпонентний формант (в укр. мові приблизно 50 таких слів) (роз-погод-и-ти- ᴓ-сʹа, на-смʹіл-и-ти- ᴓ-сʹа).

При безафіксному способі, а саме лексико-семантичному творяться небагато дієслів, розвиваючи нові ЛСваріанти і формуючи омоніми (пропускати – давати пройти, пропускати – пари).

Складання, а саме осново-словоскладання не продуктивний спосіб для творення дієслів. Лише нечисленні дієслова давнього походження (кол-о-бродити- ᴓ, бог-о-творити- ᴓ. Верх-о-водити- ᴓ). У СУМ дієслова таким шляхом не утв-ся.