4.4. Партнерські зв’язки в бізнесі

Будь-яке підприємство потребує ефективного партнерства в бізнесі. Це є головною умовою його успішної господарської діяльності.

Партнерство в бізнесі - це різновид економічних відносин, які ґрунтуються на спільних діях і зусиллях сторін, об’єднаних спільним інтересом, спрямованих для досягнення конкретних цілей, які чітко розуміються учасниками таких відносин.

В наш час надзвичайної важливості набувають схильність до співробітництва і постійний пошук найбільш ефективних партнерських зв’язків. Ця необхідність випливає із нового осмислення товарного виробництва, визначеного стандартами ISO 9000. Відповідно до них підприємство має дбати не про виробництво товару, а про організацію життєвого циклу товару. Реалізувати всі етапи життєвого циклу товару зусиллями одного підприємства неефективно, а часто просто неможливо.

Слово «партнер» асоціюється із такими поняттями як чесність, порядність, відповідальність. Партнер (англ. partner) є учасником будь-якої спільної діяльності, головним чином підприємницької. Партнерські зв’язки в бізнесі виступають не тільки важливою складовою підприємництва, але і необхідними умовами договірних відносин між контрагентами – сторонами договору в цивільних правовідносинах.

В Україні інститут бізнес-партнерства є достатньо молодим. Поки що відсутнє чітке розуміння сутності партнерських відносин в бізнесі, хоча термінологія партнерства широко використовується сьогодні в практиці бізнесу, наприклад; стратегічний партнер, виробничий, фінансовий, інвестиційний партнери, а також партнерство як форма організації бізнесу.

В залежності від змісту договору, партнерські відносини можуть виникнути в сфері виробництва, торгівлі, товарообміну, фінансів.

Відповідно до цього проведемо класифікацію партнерських відносин:

1. Партнерські відносини в сфері виробництва.

Виробнича кооперація – здійснення замкнутого виробничого циклу готового до споживання продукту; кожний з партнерів виконує свою частку робіт відповідно до договору.

Проектне фінансування – партнерство, при якому один з партнерів фінансує підприємницький проект, а інший його реалізує. Кредит повертається за рахунок виготовленої після реалізації бізнес-проекту продукції.

Управління за контрактом - передача одним підприємцем іншому «ноу-хау» управлінського характеру; це є експортом управлінських послуг.

Підрядне виробництво – здійснення цільового виробництва одним з партнерів за прямою вказівкою іншого.

Спільне підприємництво – функціонування організаційного утворення, статутний фонд якого формується за рахунок пайових внесків партнерів.

2. Партнерські відносини в сфері товарообміну.

Бартерні операції – обмін між партнерами в натуральній формі згідно з попередньо узгодженою номенклатурою товарів.

Зустрічна поставка – різновид бартеру: партнери визначають який товар має бути поставлений, а конкретний асортимент визначається згодом і оформляється у вигляді додатку до угоди.

Комерційна тріангуляція – бартерна операція, до якої залучається більше двох партнерів.

3. Партнерські відносини в сфері торгівлі.

Звичайна угода – це загальновизнана універсальна угода про купівлю-продаж, за якою партнерські взаємини оформляються у вигляді договору поставки певного товару чи послуги.

Форвардні угоди – документально оформлені договірні взаємовідносини, що потребують термінової практичної реалізації.

Угоди про передачу інформації у вигляді «Ноу-хау» реалізуються обов’язково за певну матеріальну нагороду, умови і розміри якої визначаються цією угодою.

Угоди про встановлення прямих зв’язків – партнерські зв’язки суб’єктів господарювання, що базуються на безпосередній співпраці в конкретній сфері діяльності.

Угоди про експорт - договірні відносини, спрямовані на поставку продукції конкретним споживачам і інші країни.

Угода про реекспорт – купівля певного товару за кордоном з метою наступної його поставки у треті країни.

Угода про імпорт – договір про завезення товару з іншої країни.

4. Партнерські відносини в фінансовій сфері.

Факторинг (фінансування під відступ права грошової вимоги) – договір, за якого одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Комерційний трансферт застосовується в системі міжбанківських зв’язків і міждержавних відносин. Він означає взаємне придбання партнерами капіталу в національній валюті у визначених розмірах за договірною ціною з наступним її зарахуванням на рахунок покупця в національному банку країни-продавця.