- •Тема 1. Конфліктологія, як наука
- •I. Відображення конфлікту у філософії, релігії та мистецтві
- •II. Характеристика етапів розвитку конфліктології
- •Висновки.
- •1. Від чого залежить матеріальне забезпечення соціальної спільноти, що об’єднана в рамках держави? Як це впливає на конфліктність середовища?
- •2. Від чого залежить збільшення кількості роботи, що може виконати постійна кількість людей, в результаті розподілу праці? Як це впливає на конфліктність середовища?
- •3. Що є основою мотивації співпраці різних людей в суспільстві? Як це впливає на конфліктність середовища?
- •4. Що є причиною відмінності природної здатності людей у суспільстві? Як це впливає на конфліктність середовища?
- •5. Чим обмежується розподіл праці у соціальній спільноті? Як це впливає на конфліктність середовища?
- •6. Який зв'язок між споживчою та міновою цінністю товару? Як цей зв'язок вливає на розшпрування і конфліктність середовища?
- •7. Чим визначається багатство людини? Як прагнення підтримати та розвинути багатство впливає на конфліктність середовища?
- •Тема 2. Об’єкт, предмет, мета та завдання конфліктології
- •I. Поняття конфлікту, об'єкт і предмет конфліктології
- •Іі. Ціль і завдання управлінської конфліктології
- •Iiі. Проблема еволюції конфлікту
- •Iу. Конфлікт, як тип важкої ситуації
- •Тема 3. Типологія конфліктів. Причини виникнення та структура конфлікту
- •1.Класифікація конфліктів
- •Базисна класифікація конфлікту
- •Класифікація конфліктів
- •Класифікація причин конфлікту
- •Психологічні причини конфліктів
- •III.Теорії механізмів виникнення конфліктів
- •IV.Структура конфлікту
- •Об’єктивні складові конфлікту
- •Суб’єктивні складові конфлікту
- •Тема 4. Функції та етапи конфлікту
- •1. Функції конфлікту
- •Вплив конфлікту на макро- і мікросередовище
- •2. Періоди та етапи в розвитку конфлікту
- •Тема 5. Внутріособистісні конфлікти
- •Загальна характеристика внутріособистісних конфліктів
- •Сфери та прояв внутріособистісного конфлікту:
- •Види внутріособистісного конфлікту
- •Наслідки внутріособистісних конфліктів
- •3. Психологічні умови вирішення внутріособистісних конфліктів
- •Рішення внутріособистісних конфліктів
- •Механізми рішення внутріособистісних конфліктів.
- •“Не помічай цього”
- •“Скасуй це”
- •“Знайди оправдання цьому»
- •“Переверни це на протилежне”
- •“Придбай це”
- •1. Міжособистісні конфлікти.
- •2. Групові конфлікти. Поняття та класифікація
- •Класифікація міжособистісних конфліктів
- •Класифікація конфліктів «особа-група»
- •3.Міжгрупові конфлікти
- •4. Міжнародні конфлікти
- •5.Конфлікти по вертикалі
- •Причини конфліктів у ланці “керівник-підлеглий”.
- •6.Інноваційні конфлікти
- •7. Сімейні конфлікти
- •Керувапння конфліктом
- •І. Прогнозування і профілактика конфліктів
- •Екстраверсія-інтроверсія
- •Стосунки між типами: Дуальні стосунки
- •Напівдуальні стосунки
- •Міражні стосунки
- •Характеристика соціонічних психотипів.
- •Управлінські рішення, як умова попередження конфлікту
- •Оцінка результатів діяльності, як умова попередження конфліктів
- •Лекція 8 . Конструктивне вирішення конфлікту
- •Форми завершення конфліктів
- •2.Умови та фактори конструктивного рішення конфлікту
- •3. Стратегії та способи вирішення конфлікту
- •Стратегія переговорів та стратегічні цілі
- •4. Процес переговорів при розв’язанні міжособистісного конфлікту
- •Приклади відповіді на маніпуляції, які базуються на «правилах пристойності» та «справедливості»
- •Тема 9. Врегулювання конфліктів за участю третьої сторони
- •1.Поняття про медіації
- •Порівняння медіації та фасилітації
- •2. Результати участі медіатора у рішенні конфліктів
- •3.Етапи медіації
- •Завдання на контрольну роботу
- •2. Сформулюйте висновки на предмет застосування знань курсу «Конфліктологія» з метою попередження деструктивних конфліктів у власній діловій та життєвій практиці.
- •3. Контрольні питання:
- •1. Хотілось якнайкраще, а вийшло … 1
- •2. До чого призведе компанію така "політика стимулювання"?2
- •3. Стимулювання та оцінка роботи перекладача3
- •4. Випадок у компанії "Дешмен"
Стосунки між типами: Дуальні стосунки
Це - найбільш сприятливе сполучення психотипів. Це стосунки повного доповнення. Вони утворюють пари і четвірки.
|
Дюма і Дон Кіхот Робесп’єр і Гюго |
Наполеон і Бальзак Драйзер і Джек |
|
Єсенін і Жуков Гамлет і Максим |
Габен і Гекслі Штірліц і Достоєвський |
Напівдуальні стосунки
Все йде прекрасно, поки люди знайомлять, будують плани, домовляються про справи. Але коли вони починають здійснювати задумане, виявляється, що в обох є та сама сфера, де одна та друга сторона не є сильними. Тому, в цих функціях вони не можуть ефективно допомагати один одному. При достатньому зближенні може виникнути розчарування.
-
Робесп’єр і Гамлет
-
Дон Кіхот і Габен
-
Єсенін і Наполеон
-
Джек і Достоєвський
Міражні стосунки
Партнери ладять один з другим, але їм легше підтримувати зв'язки у справах не дуже серйозних, - наприклад, де-небудь на спільному відпочинку. У цілому, ці стосунки бувають приємними, але не більше того.
-
Дон Кіхот та Єсенін
-
Штірлиц і Робесп’єр
-
Гекслі та Бальзак
Стосунки повної протилежності
У партнерів немає ні однієї значної сфери, у якій було б досягнуте взаєморозуміння та були присутні однакові погляди на проблему. Там, де один приділяє увагу зовнішнім процесам інший орієнтується на внутрішній стан і навпаки. У результаті партнерам важко зрозуміти один одного та домовитися.
Трапляється, що при знайомстві такі партнери притягують один одного своєю «загадковістю», але їх союзи недовговічні.
-
Єсенін і Гекслі
-
Гюго й Драйзер
-
Дон Кіхот і Бальзак
-
Наполеон і Дюма
-
Джек і Робесп’єр
Дзеркальні стосунки
У цих стосунках партнери досить схожі по всіх ознаках, але один - інтроверт, а інший - екстраверт. Те, що говорить один, з легкістю реалізує інший. Їм є чому повчитися один у другого. Правда іноді це призводить до спокуси повчати партнера.
-
Робесп’єр і Дон Кіхот
-
Достоєвський і Гекслі
-
Дюма й Гюго
-
Жуков і Максим
Конфліктні стосунки
Партнери, що перебувають у таких відносинах, можуть симпатизувати оди одному тільки тоді, коли перебувають на значній відстані. Кожного залучає сильна функція партнера, оскільки він сам, у сфері дії цієї функції, найбільше ранимий і невпевнений у собі. Але, при зближенні партнери рано або пізно відчувають тиск на свої слабкі точки, і щоб уникнути дискомфорту, збільшують дистанцію.
-
Максим і Гекслі
-
Дюма й Джек
-
Єсенін і Штірліц
-
Наполеон і Робесп’єр
-
Достоєвський і Жуков
Стосунки ревізії
У цьому випадку функції партнерів розташовані так, що найдужча функція одного (ревізор) давить на саму слабку функцію іншого (ревізуємий). Але у свою чергу ревізуємий не має виходу на слабку функцію ревізора. Особливість стсоунків такого роду у їх асимметричності, та у тім, що ревізор, не відчуваючи тиску на себе, може наближатися до ревізуємого на небезпечно близьку відстань. Звичайно, він би навряд чи зважився б на це, якби перебував з ним у стані конфлікту.
У спілкуванні людей виходять так називані кільця ревізії:




У цьому випадку ситуація характеризується тим, що саме необразливе слово ревізора ревізуємий сприйме за образу і неодмінно відбудеться сварка.
Стосунки тотожності
Тут партнерами виявляються люди однакового соціонічного типу. У їхніх інформаційних каналах діють взаємно ідентичні функції. Тому, інформація легко передається від одного партнера до іншого.
Такі стосунки винятково продуктивні в контактах «вчитель-учень». Ніхто не може навчити швидше, ніж «тотожники» Але, як тільки знання вирівнюються, люди стають нецікаві один одному, тому що нічого не спроможні один одному повідомити. На однаковий подразник у них та сама реакція. Обоє сильні та обоє слабкі в тих самих сферах, і тому не можуть очікувати підтримки один від другого у своїх слабких функціях. Інколи, їм між собою просто нема про що розмовляти.
Стосунки суперего
Може виявитися так, що один партнер допомагає іншому там, де другий почуває себе непевно. У цілому ці стсоунки цілком комфортні, але може бути нанесений раптовий сильний удар по слабких точках партнера.
-
Робесп’єр і Драйзер
-
Габен та Єсенін
-
Дон Кіхот і Наполеон
-
Достоєвський і Максим
Ділові стосунки
Стосунки можуть бути стабільними тільки в сфері спільної діяльності. У всіх інших життєвих ситуаціях є ризик непорозуміння та взаємної втоми один від другого.
-
Робесп’єр і Достоєвський
-
Дон Кіхот і Жуков
-
Єсенін і Дюма
Стосунки активації
Втома один від другого може наступити і у зв'язку з різними темпами життя, оскільки один партнер раціональний, інший ірраціональний.
-
Єсенін і Максим
-
Гекслі та Штірліц
Стосунки квазітотожності
Їх поєднує спільність інтересів. Але кожному із них здається, що інший в чомусь уступає, і вони цим потай пишаються. Конфлікти в цих стосунках є рідкими. Якщо надалі у співробітництві відсутня доцільність, то партнери легко розстаються. Якщо є зміст - так само легко знаходять контакт.
-
Бальзак і Робесп’єр
-
Гекслі та Гамлет
Стосунки соціального замовлення
Ці відносини асиметричні. Гарного зворотнього зв'язку тут немає. Цим і визначається характер стосунків: усе, що говорить і робить «підрядник», замовникові здається не надто важливим і значимим. Замовник навпаки сприймається підрядником, як досить значима фігура.
Тут також можна побудувати «кільце соціального партнерства»:



Таблиця
