3. Стратегії та способи вирішення конфлікту

Рішення конфлікту - багатоетапний процес, що має свою логіку, яка може мати наступну послідовність:

1. Аналітичний етап - збір й оцінка інформації з наступних проблем: об'єкт конфлікту; опонент; власна позиція; причини та безпосередній привід; соціальне середовище;вторинна рефлексія.

2. Прогнозування варіанту вирішення: найбільш сприятливий; найменш сприятливий; що буде, якщо просто припинити дії.

3. Дії щодо реалізації наміченого плану.

4. Корекція плану.

5. Контроль ефективності дій.

6. Оцінка результатів конфлікту.

Стратегії вирішення конфлікту - основні лінії дії опонентів щодо виходу із конфлікту. Поняття стратегії у даному контексті має три істотних моменти, які варто враховувати при аналізі конфліктів і виборі адекватних дій.

По-перше, у стратегії закладені загальні установки і орієнтири на результат конфлікту. Очевидно, що формально-логічний зміст таких орієнтирів зводиться до чотирьох варіантів: однобічна перемога; однобічна поразка; взаємна поразка; взаємна перемога.

Дані варіанти знайшли відображення у конкретних стратегіях переговорів: перемога-перемога; поразка-перемога; поразка-поразка; перемога-перемога;

По друге, установки та орієнтири на результат у тій або іншій стратегії формуються суб'єктами взаємодії на основі аналізу співвідношення інтересів, а також можливостей, сил і засобів. При цьому важливо враховувати фактори, що впливають на аналіз:

0. особистісні якості конфліктуючого, його мислення, досвід, характер, темперамент,

1. інформація, яка створює уяву про себе та свого супротивника. Коли людина отримує перший конфліктний удар у свою адресу, величезне значення має приписуваний опонентові намір. Розвиток конфлікту суттєво залежить від змісту намірів, які приписує людина нападнику Наприклад: а) делікатна, завжди ввічлива людина наступила Вам на ногу; б) Вам на ногу наступила людина, про яку Вам відомо, що вона нехтує оточенням і Вами зокрема. Можна з величезною ймовірністю припустити, що друга ситуація викличе у Вас агресивну реакцію, тоді як ввічливій людині Ви пробачите її поведінку.

2. інші суб'єкти соціальної взаємодії, що перебувають у зоні конфлікту;

3. зміст предмету конфлікту, конфліктної ситуації, а також мотивів суб'єктів конфлікту.

По-третє, стратегія конфлікту також залежить від обраної стратегії переговорного процесу (Таблиця ).

Таблиця

Стратегія переговорів та стратегічні цілі

Тип стратегії	Стратегічні цілі	Фактори стратегії
Перемога-поразка	Перемога за рахунок поразки опонента	Предмет конфлікту: завищений образ конфліктної ситуації; підтримка конфліктанта у формі підбурювання з боку учасників соціальної взаємодії; конфліктна особистість.
Поразка-перемога.	Відхід від конфлікту, поступка опонентові.	Предмет конфлікту: занижений образ конфліктної ситуації; залякування у формі погроз, блефу й т.п.; низькі вольові якості, особистість конформістського типу.
Програш-програш.	Самопожертва в ім'я загибелі су-противника.	Предмет конфлікту: неадекватний образ конфліктної ситуації; особистість конфліктуючих характеризується природною або ситуативною агресивністю; відсутність бачення інших варіантів рішення проблем.
Виграш-виграш	Досягнення взаємовигідних угод	Предмет конфлікту; адекватний образ конфліктної ситуації; наявність сприятливих умов для конструктивного рішення проблеми

Як бачимо, що зазначені стратегії, в принципі, відповідають стратегіям поведінки у конфлікті. Це не дивно, адже вони є продовженням останніх. Мова йде про стратегії суперництва, компромісу, поступок та співробітництва. У випадку застосування стратегії уникнення ми не можемо досягти остаточного рішення конфлікту.

Стратегії у своєму поєднанні дають породжують способи вирішення конфлікту.  

Стратегія першої сторони	Стратегія другої сторони	Способи рішення конфлікту
Суперництво	Поступка	Поступка
Компроміс	Компроміс	Компроміс
Компроміс	Співробітництво	а) симетричний
Компроміс	Поступка
Компроміс	Суперництво	б) асиметричний
Співробітництво	Співробітництво	Співробітництво

Найбільш ймовірним, що використання компромісу хоча б однією зі сторін конфлікту, це крок до його розв'язання, а цінність компромісу полягає в тім, що його можливо досягти навіть при виборі сторонами конфлікту різних стратегій.

В основі компромісу лежить технологія поступок зближення, торгів. Компроміс має також і свої недоліки:

• обмеженість домовленостей;

• підґрунтя для перекручувань;

• погіршення стосунків.

Максимально ефективний для повного рішення конфлікту є спосіб співробітництва. Він передбачає дотримання наступних умов:

• відокремлення людей від проблеми;

• увага інтересам, а не позиціям;

• пропонуйте взаємовигідні варіанти

• використовуйте об'єктивні критерії.

Крім зазначених вище, існують також інші способи вирішення кожного із типів конфлікту.