2. Адстрат (термін н. Бартолі) – сукупність рис мовної системи, які з’явилися внаслідок впливу однієї мови на іншу в умовах тривалого співіснування і контактів сусідніх народів.

Активна лексика – частовживані (вони ж і загальновживані) слова.

Актуальне членування речення – членування речення за змістом на дві частини: предмет мовлення і те, що про нього говориться.

Аналіз – мислене або практичне розчленування цілого на частини.

Антоніми – слова з протилежним значенням.

Артикуляційно-акустичні прийоми мають місце при вивченні звуків у аспекті фізіологічному (артикуляція – місце і спосіб творення звуків) і фізичному (участь голосу і шуму, тембр, тон тощо.)

Асиміляція – уподібнення одного звука до іншого в тому самому слові.

Афазія – пошкодження певних центрів мозку, пов’язаних з мовленнєвою діяльністю, призводить до мовленнєвих розладів.

Завдання 5. Виписати терміни з тексту, скласти за допомогою словника глосарій

Вплив вмісту пилу на рослини

Серед речовин, що забруднюють атмосферу, особливе місце належить пилу. Під цією назвою об’єднують різні за походженням, розміром та хімічними властивостями частки, що надходять у повітря в результаті природних та технологічних процесів. Присутність в атмосфері великої кількості пилу суттєво погіршує умови існування всіх живих організмів: знижується величина інсоляції та ультрафіолетового випромінювання, що досягає поверхні землі, пригнічується фотосинтез, транспірація рослин, страждають дихальна та інші системи. Хімічні речовини, що входять до складу пилу, можуть вступити в різноманітні реакції, пошкоджуючи тканини рослин.

Розглядаючи питання про вплив на рослини вмісту пилу в повітрі, не можна оминути увагою два аспекти. Перший з них – пилостійкість рослин, їх здатність виживати в умовах насиченості навколишнього повітря пилом різних типів.

Властивість рослин витримувати антропогенне навантаження в високі концентрації забруднюючих речовин залежить від чутливості рослинного організму до окремих токсичних речовин і від його регенераційної здатності. Під регенераційної здатністю розуміють розмір та швидкість, з якою рослина здатна відновлювати свої початкові функції та органи, у тісному зв’язку з безпосередньою індивідуальною чутливістю рослин до тих чи інших інтоксикантів. Вплив на рослину шкідливих речовин буде більшим у тому випадку, якщо вона росте на не плодючих ґрунтах або одночасно страждає від шкідників. Окрім того, рослина сильніше піддається дії забруднень повітря, якщо росте у неприйнятних з точки зору орографії місцевостях.

Тема 8. Робота редактора над текстом, що містить терміни

Видавнича якість матеріалів масової інформації, робота над ними при підготовці до друку набули у наші дні першорядного значення. Змістовність авторського тексту та його досконалість за формою – поняття нерозривні. Одне із найважливіших завдань редакторсько-видавничої справи, яка трактується як галузь суспільної діяльності, – допомогти авторові досягти такої досконалості.

За своєю суттю редакторсько-видавнича робота – це фахове опрацювання текстів різних стилів, зокрема це і редагування наукових видань, де зустрічається значна кількість термінів. До редактора тут висувається, крім спеціальних, ще й особливі вимоги:

• наявність базових знань з тієї галузі знань, якій присвячена подана для редагування робота;

• вільна орієнтація в сучасному ринку літератури з наявної проблеми.

Таким чином, оцінити авторський матеріал, і тим більше належним чином виправити його редактор зможе лише тоді, коли він достатньою мірою володіє термінологічними поняттями з окремої галузі (науки, техніки, культури) і власними редакційно-видавничими (фаховими) термінами.

Мабуть, у жодній галузі суспільної діяльності не співпрацює одночасно стільки фахівців найрізноманітніших сфер виробництва і надання послуг, як у видавничо-поліграфічній справі. До виходу в світ друковане видання готують автор, літературний чи технічний редактор, технологи поліграфічного виробництва, науковці. Досконалий зміст і висока якість виконання видання залежить від рівня їх кваліфікації та ефективності співпраці. Кожен із згаданих спеціалістів повинен мати як комплексну підготовку із загальноосвітніх і прикладних дисциплін, зі своєї спеціальності, так і певні знання про специфіку роботи інших фахівців. Наукова і технічна термінологія повинна бути зрозуміла і виробнику, і працівнику, і освітянину. Редактор видавництва, який слідкує за поліграфічним виконанням на кожному етапі технологічного процесу, мусить не лише правильно оцінити якість роботи, але й зрозуміло і грамотно висловити свої зауваження та дати вказівки щодо виправлення виявлених недоліків.

У фаховому мовленні побутують професіоналізми, жаргонізми, які не завжди зрозумілі навіть колегам по роботі і вилучити їх з обігу не допоможуть жодні нормативи. У цьому випадку допускається специфічне використання термінів для внутрішнього вживання. Довільне тлумачення термінів спеціалістами широкого профілю особливо у фаховій літературі, може викликати серйозні труднощі у роботі.

Боротьба за чистоту й високу мовну культуру – це боротьба за культуру взагалі. Дбати за очищення мови від усякого засмічення й за дальше піднесення її куль­турного рівня – це обов'язок усього суспіль­ства, не кажучи вже про тих людей, що безпосередньо працюють над мовою – вчених-мовознавців, письменни­ків, журналістів, дикторів, редакторів, викладачів рідної мови. Адже без мови наших підручників, газет, науково-популярної й художньої літерату­ри багато залежить, чи мова мільйонів читачів удоско­налюватиметься й збагачуватиметься, чи, на жаль, засмічуватиметься. Редакторові треба мати на своєму робочому столі різноманітну довідкову літературу.

Важливим завданням у процесі редакторського опрацювання тексту є аналіз його у аспекті перенасиченості термінами. Часто автори зловживають використанням спеціальних термінів, що робить текст занадто складним і подекуди незрозумілим.