Запитання і завдання

1. Дайте визначення поняттю “стиль”.

2. Чим зумовлена стилістична диференціація мови?

3. Які функціональні стилі традиційно виокремлюються у мовознавстві?

4. Охарактеризуйте лексичні, фразеологічні, морфологічні, синтаксичні особливості функціональних стилів.

5. Які існують суб’єктивні стилі? Чим вони відрізняються?

Завдання 1. Обґрунтувати вибір варіанта слова

• (Призером, призеркою) змагань, стала Бабич Надія.

• Я повинен проконсультувати зараз (дипломника, дипломницю) Василишину.

• Моя донька мріяла стати (вчителем, вчителькою).

• Особливо запам’ятався нам виступ (бандуристів, бандуриста) Гончаренко і Журавської.

• (Лаборант, лаборантка) Ольшанська Н В. отримала доручення на одержання друкарської машинки.

• (Мій, моя) (класний керівник, класна керівничка) викладала математику.

• Усіх здивувало, що (адміністратором, адміністраторшою) призначили Чижову.

• На пленарному засіданні (виступив, виступила) (професор, професорка) Ігнатишина Н. О.

• Довідка видана Давидовій Т. І. про те, що вона дійсно працює на посаді (бібліотекаря, бібліотекар­ки) у середній школі № 2 м. Києва.

Завдання 2. З'ясувати значеннєву співвідносність і стиліс­тичні особливості наведених назв осіб жіночого і чоловічого роду

Секретар – секретарка, секретарша; співець, співак – співачка; староста – старостиха; моделіст – моделіст­ка; сторож – сторожиха; поляк – полька, полячка; майстер, майстерник – майстриня, майстриха, майс­терниця, майстерка, майстрова; професор – професорка, професорша; рибак, рибник, рибалка – рибачиха, рибачка, рибалчиха, рибниця; прислужник – прислужниця, прислуга; прем’єр – прем’єрша, прем’єрка; фельдшер – фельдшериця, фельдшерка; ткач – ткачиха.

Завдання 3. Визначити, чи відповідають літературній нормі виділені назви осіб (приклади взято із рубрики “Страшне перо не в гусака” журналу “Перець”). Відредагувати речення

• Завсклад скрізь на мішках ставив своє прізвище. Це значить, що в його тітки продовольча програма для свиней буде виконана (з листа).

• Голові колгоспу. Негайно направити в міліцію шофера, щоб забрав п’яного молоковоза, який валяється в коптьорці у відділенні міліції (з телефонограми).

• Довідка видана правлінням колгоспу “Мир” с. Високе колгоспнику Кирилюк Любі Миколаївні, що він дійсно працює в колгоспі у відпустці по догляду за дитиною.

• Можу прийняти на квартиру двох заочних жінок (з оголо­шення).

• Сумській торгово-закупочній базі Обкоопторгу терміново потрібні на роботу механік-холодильник та машиністи холодильних установок (з газетного оголошення).

• Для підвищення врожайності огірків про­хаємо правління колгоспу перекинути двох пасічників і зоотехнічку по бджільництву на декілька днів з гречки в теплицю (з телефонограми).

• Райфінвідділу терміново потрібна секретар-машиністка, яка вміє працювати російським і українським язиком.

Завдання 4. Відредагувати речення і обґрунтувати зроблені виправлення

• Засідання проводив заступник голови правління ЖБК Павлова Т. С. Куняєва Алла Іванівна працює вихователькою в дитячому садку № 5 з окладом 560 гривень.

• Я дуже вдячний моїй науковій керівничці за допомогу в роботі.

• На засіданні виступив майстер цеху Нілова І. П. з пропозицією схвалити зразки художнього оформлення.

• Касирка Дрягіна В. В. взяла відпустку за власний рахунок з 2 по 17 жовтня.

• У дитинстві я мріяла стати білетеркою в кінотеатрі.

• Заяву треба писати на ім’я директриси.

• Новий поштар – дуже привітна жінка.

• Старший інженер з техніки безпеки підготувала висновок про причини аварії.

• Контроль за виконанням наказу доручений заступниці директора Лісній О. О.

• Комарову М. І. переведено на посаду старшої наукової співробітниці відділу наукової інформації.

• Петрова Н. І. працює технологом у цеху № 7 з 1980 року.

• За час роботи на заводі вона виявила себе як великий трудяга і чуйна людина.

• Моя тітка вже десять років працює інструкторкою-методистом у спортивній школі.

• Ці до­кументи віднесіть вченій секретарці.

• Вікторія має цікаву спеціальність – художниця-конструкторка.

Завдання 5. Зробити семантико-стилістичний аналіз передсмертного листа М. Хвильового до пасербиці

Золотий мій Любисток,

пробач мене, моя голубонька сизокрила за все. Свій нескінченний роман, між іншим, вчора я знищив не тому, що не хотів, щоб він був надрукований, а тому, що треба було себе переконати: знищив – значить уже знайшов у собі силу волі зробити те, що я сьогодні роблю.

Прощай, мій золотий Любисток.

13 травня 1933 р. Твій батько

Харків М. Хвильовий

Завдання 6. Визначити стиль та підстиль поданого тексту. Створити тексти про троянду у художньому, публіцистичному і розмовному стилях. Обґрунтувати вибір мовних засобів

Троянда – культурна форма рослин роду роза родини трояндових (дикорослі – див. шипшина), кущі до 2 м заввишки.

Відомо близько 6 000 ґатунків, що їх одержано внаслідок гібридизації й відбору. Троянди є дуже цінні у декоративному садівництві, їх також розводять і для одержання етерової олії; з пелюстків деяких троянд варять конфітюри і готують напій. Троянди розводять майже у всіх країнах. В Україні велику колекцію троянд зібрано в Нікітському (Ялта) й Одеському ботанічних садах та в Ботанічному саду АН України (Київ).

В Україні поширені декоративні сорти троянд: ремонтантні (Нікітська рожева, Українка, Катерина, Фрау Карл Дружкі, Ульріх Бруннер), чайно-гібридні (Веснянка, Наталка, Червона Україна, Фрейбурґ 2), пернеціянські (Вільгельм Кордес, Кабардинка, Віль де Парі), поліянтові (Зоя Космодем’янська, Ґлорія Мунді, Кучерява), чайні (Артек, Маруся, Переможець, Батьківщина), виткі (Рубін, Ексцельза, Нью-Давн, Біла Дороті) та ін.

Етероолійна (з високим вмістом ефірних олій) троянда, представлена двома видами: трояндою дамаською і трояндою французькою. Урожайність квіток троянд 50 центнерів з га, площа насаджень в Україні близько 2 000 га, здебільшого в Кримській, Запорізькій і Одеській областях.

Завдання 7. Порівняти наведені тексти. Визначити стиль кожного з них. З’ясувати, яким завданням підпорядковується добір мовних засобів

1. Тополя чорна, осокір (Populus nigra L.) місцеві назви – осокор, сокорина, чорнотополя тощо. Дерево родини вербових (Salicaceae) (15-25 м заввишки) з широкою кроною, товстим стовбуром, темно-сірою тріщинуватою корою. Листки широкоовально-трикутні, при основі ширококлиноподібні, дрібнопилчасті, зверху темно-зелені, шкірясті, черешки сплюснуті, майже дорівнюють довжині пластинки. Квітки одностатеві, рослина дводомна. Тичинкові сережки (45 см завдовжки) з 8-45 тичинок, пиляки пурпурові; маточкові сережки 6-8 см завдовжки, квітки їх з широкояйцеподібною зав’яззю і жовтуватими приймочками. Плід – дрібногорбочкувата коробочка (4-6 мм завдовжки). Насіння має чубок із сріблястих волосків. Осокір росте по долинах і берегах річок, у заплавах, по берегах стариць і озер, утворюючи нерідко чисті осокорові лісостани. Світлолюбна рослина. Цвіте у березні-квітні. Тополя чорна поширена звичайно по всій Україні, крім Карпат. Часто вирощують уздовж доріг, у парках, Райони заготівель – Чернігівська, Київська, Полтавська, Черкаська, Дніпропетровська, Харківська, Донецька, Луганська області. Запаси сировини великі

2. Тополя – символ дерева життя; оберіг українців; символ рідної землі, свободи, України; дівочої та жіночої краси, стрункості, гнучкості, смутку, самотності; результат міфічного перетворення дівчини, жінки в дерево. Тополя може символізувати воду й вогонь, місяць і сонце, адже листя має різні відтінки зеленого: знизу світлозелений (вода, місяць), зверху темнозелений (вогонь, сонце). В Україні найпоширеніша тополя пірамідальна. Відомі народні порівняння дівчини, жінки з тополею: “Струнка, як тополя”, “Висока, як тополя” (часом із негативною подальшою характеристикою: “…а дурна, як бараболя, варіант – квасоля”), “Тонка, як тополя”, “Гнучка, як тополя”, “Самотня, як тополя”.

У давнину весняно-літні обряди (в деяких місцевостях на Великдень, Зелені свята, Купайла) через ігровий образ дівчини-тополі розкривали смисли майбутнього дорослого життя, вони були своєрідною ініціацією для молоді, можливістю краще пізнати одне одного, знайти пару. Звичай “водити тополю” описав М. Костомаров у магістерській дисертації “Про історичне значення руської народної поезії” (1843). Дівчата обирали з-поміж себе одну представницю, до рук, піднесених угору, прив’язували палицю, квітчали її, водили й співали: “Стояла тополя край чистого поля. Стій, тополенько, не розвивайсь, буйному вітру не піддавайсь!”.

3.

По діброві вітер виє,

Гуляє по полю,

Край дороги гне тополю

До самого долу.

Стан високий, лист широкий

Марне зеленіє.

Кругом поле, як те море

Широке, синіє.

Чумак іде, подивиться

Та й голову схилить,

Чабан вранці з сопілкою

Сяде на могилі,

Подивиться – серце ниє:

Кругом ні билини.

Одна, одна, як сирота

На чужині, гине!

Т. Шевченко

Завдання 8. Визначити стиль, сферу використання, призначення тексту. Аргументувати свою відповідь

Українська кухня створювалась упродовж багатьох століть. Вона відображає не тільки історичний розвиток українського народу, його звичаї і смаки, а й соціальні, природні та кліматичні умови. Завдяки географічним умовам населення України має змогу вживати продукцію як рослинного, так і тваринного походження.

Українська кухня значною мірою регіональна. Так, західноукраїнська кухня помітно відрізняється від східноукраїнської. Найбільшою різноманітністю характеризується кухня Центральної України, особливо областей центру Правобережжя.

У давнину основою харчування населення України були круп’яно-бобові вироби. Найдавніші страви із зернових продуктів – каші, які прості у приготуванні і дуже калорійні. Для каш використовували пшоно, ячмінь, гречку, кукурудзу. З круп готували також крупники, мамалигу, гойданки, гречані биточки, кулеші, малай, кукурудзянку, пшеничні бабки з яблуками. На межі ХІХ – ХХ ст. були дуже поширені лемішка і мамалига.

Рідку їжу готували із додаванням багатьох ароматичних приправ і овочів, називали її варивом із зіллям. Крім того, були поширені різні м’ясні та рибні відвари, відомі під назвою „юха”. Юху, яку з часом почали називати “юшкою”, готували у вигляді будь-якого відвару з додаванням інших продуктів – гороху, круп, м’яса, риби тощо. Проте найпоширенішою з рідких варених страв був і залишається борщ.