3.3. Перелік необхідних умов для запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у навчальних закладах ііі-іу рівнів акредитації.

До цього переліку належать:

1. Наявність структурно-логічних схем підготовки фахівців за усіма напрямами та спеціальностями.

2. Запровадження модульної системи організації навчального процесу, системи тестування та рейтингового оцінювання знань студентів.

3. Організація навчального процесу на базі програм навчання, які формуються як набір залікових кредитів, що передбачає відхід від традиційної схеми: «навчальний семестр - навчальний рік - навчальний курс» для нас це поки що не є реалізованим.

4. Розроблення індивідуальних графіків навчального процесу з урахуванням особливостей кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

5. Наявність необхідного навчально-методичного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

6. Введення граничного терміну навчання за програмою, включаючи граничний термін бюджетного фінансування.

7. Формування програм навчання усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів на основі освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників та освітньо-професійних програм підготовки, які передбачають можливі зміни співвідношення обсягів кредитів освітньої та кваліфікаційної складових підготовки.

8. Дозвіл Міністерства освіти і науки України на частковий відхід від галузевих стандартів вищої освіти (для напрямів і спеціальностей, для яких вони затверджені).

9. Введення інституту викладачів-кураторів індивідуальних програм навчання.

10. Зарахування на навчання до вищого навчального закладу здійснюється тільки за напрямами підготовки.

3.4. Формування інноваційного освітнього середовища у внз у контексті вимог Болонського процесу

Мета вищої освіти сьогодні – це підготовка фахівців, здатних забезпечити перехід від індустріального до інформаційно-технологічного суспільства через новаторство у навчанні, вихованні та науково-методичній роботі. Сьогодні наголос все більше робиться на якості освіти, універсальності підготовки випускників та його адаптованості до ринку праці, на особистісній орієнтованості навчального процесу, його інформатизації, визначальній важливості освіти у забезпеченні сталого людського розвитку.

Основні принципи цих реформ полягають:

1. у підготовці висококваліфікованого фахівця як наскрізної, послідовної, цілісної системи: учень – студент – фахівець (бакалавр, магістр).

2. реалізація стандартів освіти сучасності в їх змістовому й організаційному вираженні здійснюється на таких позиціях:

базовий принцип: самостійність і творча активність студента і викладача, які навчаються та удосконалюють свій фаховий рівень протягом усього життя;

зміст: гуманність, фахова глибина і досконалість;

методи: інноваційні технології.

3. інтеграція освітньої діяльності в європейський і світовий інформаційний простір, що є вимогою як досягнутого рівня науки, так і її подальшого розвитку. Тому основним змістом діяльності вищого навчального закладу повинно стати формування інноваційного освітньо-виховного середовища, що передбачає: зміну в організації і змісту освіти з метою інтеграції у світовий освітній простір з урахуванням нових досягнень науки і їхній вплив на відповідну сферу знань; оптимізацію кадрового забезпечення; комплексне удосконалення професійної майстерності педагогів через опанування інноваційними і дослідно-експериментальними видами діяльності.

Сучасні підходи до формування змісту підготовки фахівців вимагають розробки відповідних структурно-логічних схем – організаційних алгоритмів реалізації освітньо-професійних програм, навчальних планів, навчальних і робочих навчальних програм дисциплін у їхній єдності та взаємо підпорядкованості. В основу їх покладено принципи випереджувального навчання, неперервності, послідовності та наступності навчання, навчання "впродовж життя". Такий навчальний процес має враховувати інваріанти, що дають можливість або продовжити освіту у будь-якому ВНЗ, в т.ч. за кордоном, або отримати відповідну кваліфікацію на основі певного закінченого циклу освіти, в т.ч. за кордоном.