- •1.1. Європейський вибір України – невід’ємна складова її подальшого розвитку
- •1.2. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес
- •1.3. Входження освіти і науки України в європейське інформаційне та освітнє поле як вагомий чинник економічного, соціального, інтелектуального, інноваційного-технологічного та культурного розвитку
- •1.3.1. Розширення доступу до вищої освіти
- •1.3.2. Забезпечення та гарантія якості вищої освіти
- •1.4. Загальні принципи формування систем вищої освіти європейських країн.
- •2.1. Основні документи Болонського процесу
- •2.2. Основні завдання, принципи, підходи та етапи формування простору європейської вищої освіти
- •2.3.1. Загальні компетенції
- •2.3. Принципи формування змісту кваліфікацій і структур ступенів. Компетентнісний підхід.
- •2.3.2. Спеціальні компетенції.
- •2.3.3. Система рівневих індикаторів і система опису курсів за типами.
- •2.4. Управління якістю підготовки фахівців у внз.
- •2.5. Взаємовизнання дипломів як чинник інтеграції освіти.
- •4.1. Характерні особливості ects
- •4.2. Кредити ects
- •4.3. Загальна характеристика основних документів ects
- •4.3.1. Інформаційний пакет
- •Перелік елементів інформаційного пакету та пояснення до його складання
- •4.3.2. Анкета-заява студента та угода про навчання
- •4.4. Оцінювання в системі ects Шкала оцінювання ects
- •3.1. Тенденції розвитку вищої освіти України на сучасному етапі
- •3.2. Передумови входження вищої освіти України до Болонського процесу
- •3.3. Перелік необхідних умов для запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у навчальних закладах ііі-іу рівнів акредитації.
- •3.4. Формування інноваційного освітнього середовища у внз у контексті вимог Болонського процесу
- •3.5. Студент у Болонській системі організації вищої освіти
- •3.5.1. Студентське самоврядування
- •3.5.2. Наукова діяльність студентів як один із шляхів адаптації європейської та української систем вищої освіти
- •3.6. Подальші дії для досягнення шести цілей Болонського процесу
- •5.1. Педагогічний експеримент щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у внз України
- •5.2. Принципи запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу
- •5.3. Науково-методичні засади запровадження кмсонп у вищу освіту України
- •5.3.1. Основні терміни, поняття та їхнє визначення.
- •5.3.3. Структура і вимоги до складання основних компонентів кмсонп.
- •Форми організації навчання
- •Організаційно-методичне забезпечення
- •Структура навчальної діяльності студента
- •5.3.4. Загальні вимоги до організації навчання студентів Індивідуальна та самостійна робота студента
- •Індивідуальна робота студента
- •Види індивідуальних занять
- •Самостійна робота студента
- •Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання
- •Контроль за індивідуальним навчальним планом студента
3.5.2. Наукова діяльність студентів як один із шляхів адаптації європейської та української систем вищої освіти
Науково-дослідна робота в університеті має статус пріоритетної у діяльності викладачів і студентів. Вона спрямовується на розв'язання таких завдань:
-
забезпечення теоретико-концептуальних, психолого-педагогічних і науково-методичних засад навчального процесу і приведення підготовки фахівців у відповідність з сучасними вимогами та найновішими досягненнями вітчизняної і зарубіжної науки та техніки;
-
дослідження актуальних науково-дослідних тем з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки;
-
підготовка науково-педагогічних і наукових кадрів;
-
інтенсифікація наукових досліджень на факультетах, кафедрах, у наукових школах, науково-дослідних центрах і лабораторіях, а також забезпечення їх високої якості та збільшення числа наукової продукції;
-
розширення та зміцнення науково-інформаційної бази наукової діяльності університету;
-
зміцнення зв'язків університетської науки з науково-дослідною роботою провідних ВНЗ і наукових установ України та інших країн.
3.6. Подальші дії для досягнення шести цілей Болонського процесу
До них відносять:
- прийняття системи легкозрозумілих і адекватних ступенів;
- прийняття системи двоциклової освіти;
- упровадження системи кредитів – системи накопичення кредитів або інших сумісних з нею систем, які здатні забезпечити як диференційно-розрізнювальну функцію, так і функції накопичення;
- сприяння мобільності студентів і викладачів (усунення перешкод вільному пересуванню студентів і викладачів);
- забезпечення високоякісних стандартів вищої освіти;
- сприяння європейському підходу до вищої освіти (впровадження програм, курсів, модулів з «європейським» змістом);
- навчання протягом всього життя;
- спільна праця вищих навчальних закладів і студентів як компетентних, активних і конструктивних партнерів у формуванні Європейського простору вищої освіти.
Лекція 5. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) у ВНЗ України
Мета: вивчення принципів та сутності КМСОНП у ВНЗ України.
План:
-
Педагогічний експеримент щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації.
-
Принципи запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
-
Науково-методичні засади запровадження КМСОНП у вищу освіту України.
-
Основні терміни, поняття та їхнє визначення.
-
Структура і вимоги до складання основних компонентів КМСОНП.
-
Загальні вимоги до організації навчання студентів.
5.1. Педагогічний експеримент щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у внз України
На виконання основних завдань колегії Міністерства освіти і науки від 28 лютого 2003 р., що спрямовані на реалізацію національної доктрини розвитку освіти України, департаментом вищої освіти разом з вищими навчальними закладами проведено аналіз стану можливих шляхів реформування навчального процесу у ВНЗ. Проведений аналіз показав, що система підготовки фахівців з вищою освітою має певні недоліки: відсутність систематичної роботи студентів протягом навчального семестру, низький рівень активності студентів, можливість необ’єктивного оцінювання знань, значні затрати бюджету часу на проведення екзаменаційної сесії, низька мобільність студентів щодо зміни напрямів підготовки тощо.
Для подолання недоліків існуючої системи підготовки фахівців може бути впроваджено кредитно-модульну систему, яка передбачає вирішення завдань: відходу від традиційної схеми «навчальний семестр – навчальний рік, навчальний курс»; раціонального поділу навчального матеріалу дисципліни на модулі і перевірки якості засвоєння матеріалу кожного модуля; використання більш широкої шкали оцінки знань; вирішального впливу суми балів, одержаних протягом семестру, на підсумкову оцінку; стимулювання систематичної самостійної роботи студента протягом семестру і підвищення якості їхніх знань; упровадження здорової конкуренції тощо. До Міністерства освіти і науки звернулися ректори провідних вищих навчальних закладів України з пропозицією провести педагогічний експеримент щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації, який і був започаткований з 2003-2004 навчального року.
Метою впровадження КМСОНП є підвищення якості вищої освіти фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників і престижу української вищої освіти у світовому освітньому просторі.
Основними завданнями КМСОНП є:
-
адаптація ідей ECTS до системи вищої освіти України для забезпечення мобільності студентів у процесі навчання та гнучкості підготовки фахівців, враховуючи швидкозмінні вимоги національного та міжнародного ринків праці;
-
забезпечення студентові можливості навчання за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми, що сформована за вимогами замовників та побажаннями студента і сприяє його саморозвитку і відповідно підготовці до життя у вільному демократичному суспільстві;
-
стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти;
-
унормування порядку надання студенту можливості отримання професійних кваліфікацій відповідно до ринку праці.
