- •1.1. Європейський вибір України – невід’ємна складова її подальшого розвитку
- •1.2. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес
- •1.3. Входження освіти і науки України в європейське інформаційне та освітнє поле як вагомий чинник економічного, соціального, інтелектуального, інноваційного-технологічного та культурного розвитку
- •1.3.1. Розширення доступу до вищої освіти
- •1.3.2. Забезпечення та гарантія якості вищої освіти
- •1.4. Загальні принципи формування систем вищої освіти європейських країн.
- •2.1. Основні документи Болонського процесу
- •2.2. Основні завдання, принципи, підходи та етапи формування простору європейської вищої освіти
- •2.3.1. Загальні компетенції
- •2.3. Принципи формування змісту кваліфікацій і структур ступенів. Компетентнісний підхід.
- •2.3.2. Спеціальні компетенції.
- •2.3.3. Система рівневих індикаторів і система опису курсів за типами.
- •2.4. Управління якістю підготовки фахівців у внз.
- •2.5. Взаємовизнання дипломів як чинник інтеграції освіти.
- •4.1. Характерні особливості ects
- •4.2. Кредити ects
- •4.3. Загальна характеристика основних документів ects
- •4.3.1. Інформаційний пакет
- •Перелік елементів інформаційного пакету та пояснення до його складання
- •4.3.2. Анкета-заява студента та угода про навчання
- •4.4. Оцінювання в системі ects Шкала оцінювання ects
- •3.1. Тенденції розвитку вищої освіти України на сучасному етапі
- •3.2. Передумови входження вищої освіти України до Болонського процесу
- •3.3. Перелік необхідних умов для запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у навчальних закладах ііі-іу рівнів акредитації.
- •3.4. Формування інноваційного освітнього середовища у внз у контексті вимог Болонського процесу
- •3.5. Студент у Болонській системі організації вищої освіти
- •3.5.1. Студентське самоврядування
- •3.5.2. Наукова діяльність студентів як один із шляхів адаптації європейської та української систем вищої освіти
- •3.6. Подальші дії для досягнення шести цілей Болонського процесу
- •5.1. Педагогічний експеримент щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у внз України
- •5.2. Принципи запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу
- •5.3. Науково-методичні засади запровадження кмсонп у вищу освіту України
- •5.3.1. Основні терміни, поняття та їхнє визначення.
- •5.3.3. Структура і вимоги до складання основних компонентів кмсонп.
- •Форми організації навчання
- •Організаційно-методичне забезпечення
- •Структура навчальної діяльності студента
- •5.3.4. Загальні вимоги до організації навчання студентів Індивідуальна та самостійна робота студента
- •Індивідуальна робота студента
- •Види індивідуальних занять
- •Самостійна робота студента
- •Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання
- •Контроль за індивідуальним навчальним планом студента
5.2. Принципи запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу
Для запровадження КМСОНП слід дотримуватися таких принципів:
Принцип порівняльної трудомісткості кредитів, яка полягає в досягненні кожним студентом встановлених ЕСТS норм, що забезпечують академічну мобільність студентів, державне та міжнародне визнання результатів освіти на конкретних етапах виконання студентом індивідуального навчального плану.
Принцип кредитності - суть її у розподілі змісту дисципліни на відносно єдині і самостійні за навчальним навантаженням студентів частки, які забезпечують:
а) на рівні індивідуального навчального плану – набір кредитів, які відповідають розрахунковій нормі виконання студентом навчального навантаження;
б) на рівні вивчення навчальної дисципліни - набір кредитів, що включають у себе виконання необхідних видів діяльності, передбачених програмою вивчення навчальної дисципліни.
Принцип модульності – організація оволодіння студентом дисципліною через специфічну для модульного навчання організацію методів і прийомів навчально-виховних заходів.
Принцип методичного консультування - полягає в науковому та інформаційно-методичному забезпеченні діяльності учасників освітнього процесу.
Принцип організаційної динамічності - суть її у забезпеченні можливостей зміни змісту навчання з урахуванням динаміки соціального замовлення і потреб ринку праці.
Принцип гнучкості та партнерства - у побудові системи освіти таким чином, щоб зміст навчання й шляхи досягнення цілей освіти та професійної підготовки відповідали індивідуальним потребам і можливостям студента.
Принцип пріоритетності змістової та організаційної самостійності і зворотного зв'язку - полягає у створенні умов організації навчання, що вимірюється та оцінюється результатами самостійної пізнавальної діяльності студентів.
Принцип науковості та прогностичності - у побудові (встановленні) стійких зв'язків змісту освіти з науковими дослідженнями.
Принцип технологічності та інноваційності - суть її у використанні ефективних педагогічних та інформаційних технологій, що сприяє якісній підготовці фахівців з вищою освітою та входженню до єдиного інформаційного та освітнього простору.
Принцип усвідомленої перспективи - полягає в забезпеченні умов для глибокого розуміння студентом цілей освіти та професійної підготовки, а також можливості їх успішного досягнення.
Принцип діагностичності - у забезпеченні можливості оцінювання рівня досягнення та ефективності, сформульованих і реалізованих у системі, цілей освіти та професійної підготовки.
5.3. Науково-методичні засади запровадження кмсонп у вищу освіту України
5.3.1. Основні терміни, поняття та їхнє визначення.
кредитно-модульна система організації навчального процесу (далі - КМСОНП) - це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів);
заліковий кредит - це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів;
модуль - це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу;
змістовий модуль - це система навчальних елементів, поєднаних за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові, тобто дисципліна.
бакалавр – освітньо-кваліфікаційний рівень що присвоюється особі, яка засвоїла програму базової вищої освіти і успішно пройшла підсумкову атестацію. Дає право на продовження навчання з отриманням ступеня магістра.
магістр - освітньо-кваліфікаційний рівень, що отримують особи з дипломом бакалавра в результаті засвоєння основної освітньої програми вищої освіти.
кредитно-модульна технологія навчання – це цілісний алгоритм повного засвоєння знань та умінь майбутніми фахівцями за структурно інтегрованими освітньо-професійними програмами в кредитних вимірах, свідомим самостійним вибором студентами навчальних дисциплін з метою прикладання максимальних інтелектуальних зусиль для їх вчасного засвоєння та модульним принципом з дотриманням психолого-педагогічних та кібернетичних вимог до навчального процесу в межах модуля, навчальної дисципліни, міждисциплінарного курсу і ступеня підготовки загалом.
компетенція – сукупність знань, умінь і навичок, набутих упродовж навчання і необхідних для виконання певного виду професійної діяльності.
