1. Сутність поділу речей на головну та приналежність

1.1. Поділ речей на головну річ і приналежність закріплено у ст. 186 ЦК України. Слід мати на увазі, що головна річ і приналежність у фізичному сенсі – це самостійні речі. Саме тому їх не можна розглядати як складну річ, а приналежність не може вважатися складовою частиною головної речі. Так, за влучним зауваженням Д.М. Генкіна, рукав піджака буде не приналежністю піджака, а лише його складовою частиною⁸¹.

1.2. Водночас оскільки головна річ і приналежність пов’язані спільним призначенням, з юридичної точки зору приналежністю є річчю, що покликана обслуговувати іншу річ, яка вважається головною. Така «підпорядкованість» стосується, наприклад, футляра для музичного інструмента і самого музичного інструмента, рами для картини і самої картини тощо.

1.3. Призначення цієї класифікації речей полягає в тому, що за загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 186 ЦК України юридична доля приналежності обумовлена долею головної речі. Але оскільки ця норма є диспозитивною, загальне правило, закріплене в ній, діє, якщо інше не встановлено договором або законом. Практично це означає, що при продажу скрипки продавець зобов’язаний передати покупцеві як скрипку, так і футляр до неї. Це положення не буде діяти, якщо сторони при укладанні договору домовилися, що предметом купівлі-продажу буде лише скрипка.

1.4. Правові наслідки невиконання продавцем обов’язку передати покупцеві приналежності товару та документів, що стосуються товару, передбачені ст. 666 ЦК України.

Сутність цих наслідків полягає в тому, що по-перше, покупець має право встановити продавцеві розумний строк для передання йому приналежності товару та документів, що стосуються товару. По-друге, у разі, якщо приналежності товару або вказані документи не будуть передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

2. Квартира та допоміжні приміщення у багатоквартирному житловому будинку

Правила ст. 186 ЦК України щодо поділу речей на головну річ і приналежність застосовуються до житлових квартир в багатоквартирних будинках та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.).

Цей висновок обумовлюється тлумаченням легального визначення приватизації державного житлового фонду, що міститься в ч. 1 ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», оскільки приватизація – це відчуження квартир та належних до них зазначених господарських споруд і приміщень. Головною річчю при цьому виступає квартира в багатоквартирному будинку, а її приналежністю є господарські споруди і приміщення.

Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирного будинку є співвласниками допоміжних приміщень будинку. Слід підкреслити, що зазначені правила поширюються як на ті багатоквартирні будинки, де не всі квартири приватизовані, так і на ті будинки, в яких усі квартири приватизовані повністю.

Під власниками квартир багатоквартирного будинку слід розуміти як фізичних осіб – громадян, що приватизували квартири, так і юридичних осіб, що є власниками неприватизованих квартир, відносно яких вони є наймодавцями.

Оскільки практика застосування положень ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» як органами державної влади, у тому числі й судами, так і органами місцевого самоврядування була неоднозначною, Конституційний Суд України в своєму Рішенні (Справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) від 02.03.2004 р. надав таке офіційне тлумачення ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (спвіввласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

Увага! Квартира в багатоквартирному будинку є головною річчю, а допоміжні приміщення в багатоквартирному будинку є приналежністю, оскільки вони призначені для обслуговування головної речі і пов’язані з нею спільним призначенням. Ось чому в разі продажу власником квартири до набувача переходить і право спільної власності на допоміжні приміщення в багатоквартирному будинку.

Стаття 187. Складові частини речі

1. Складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлено від речі без її пошкодження або істотного знецінення

2. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.