12. Піфагор та піфагорійський союз

Піфаго́р— давньогрецький філософ, релігійний та політичний діяч, засновник піфагореїзму.

Так, близько 532 р. до н.е. у Критоні виникає впливова релігійно-філософська група - Піфагорійський союз засновником якого був виходець з о. Самоса Піфагор .Слід зазначити, що серед членів цього союзу були й жінки, чого ми не спостерігаємо в інших філософських школах. Першоосновою для Піфагора є кількісне відношення - число, але слід зауважити, що число для нас - це величина арифметична і математична, а для еллінів - величина геометрична, що існує у вигляді геометричних співвідношень

Одним з принципових моментів Піфагорового вчення була віра у "переселення" душ після смерті людини з одного тіла в інше. Згідно з вченням Піфагора після смерті людська душа не може одразу звільнитися від гріхів своїх, тому повинна вселитись у інше тіло, в якому продовжує свій шлях до очищення і порятунку. І як тільки душа досягне бажаної чистоти, вона звільняється з кола нових народжень і закінчує земне існування. Шляхи очищення грішної душі різноманітні: - пост, вегетаріанство, релігійні обряди.

Усе своє життя та духовні зусилля Піфагор сконцентрував на пошуку гармонії. В бумові Всесвіту, в геометричних пропорціях, у суспільному житті, у стосунках між людьми, у всіх проявах буття і людського існування - скрізь відшукує він гармонію, яка привносить у все суще красу та благо. Гармонія космосу мислиться піфагорійцями як чисельно-кількісна упорядкованість світу, але справжньою, повною гармонією вона стає у поєднанні з такими характеристиками реальності, як справедливість, добро, зло, душа тощо. Гармонія є втіленням істинного буття - буття, обумовленого мірою. Міра міститься в самому бутті. Міра присутня в кожній речі, але не може бути виділена як частина, або елемент. Міра будь-якої речі, якою б малою вона не була, підпорядкована Всесвіту, є основою цілісності і порядку космосу.

Так, близько 532 р. до н.е. у Критоні виникає впливова релігійно-філософська група - Піфагорійський союз засновником якого був виходець з о. Самоса Піфагор .Слід зазначити, що серед членів цього союзу були й жінки, чого ми не спостерігаємо в інших філософських школах Це ще раз підкреслює ширший сенс союзу, чим коло людей, об'єднаних філософськими заняттями. Багатогранність і глибина згуртованості членів Піфагорійського союзу не випадкові. Вони прямо витікають з особливостей Пифагорова навчання, про які буде сказано нижче.

Піфагорійський союз уперше представляє інше значення філософської школи. Тут школа - це круг послідовників мислителя, що визнають його своїм наставником, вчаться у нього і становлять своєрідну філософську общину. Безліч таких філософських співтовариств ми зустрінемо в наступній історії. Саме у формі подібних шкіл, що існували часом упродовж багатьох віків, по перевазі жила і розвивалася антична філософія.

благоговінням до свого пророка і що беззаперечно покоряється йому; і в той же час - об'єднання соціальних реформаторів, що прагнули поліпшити устрій людського життя і правителів, що пізніше стали колегією, в створеному ними суспільстві.