- •1.Предмет та завдання філософії
- •2. Філософія та світогляд. Загальне й відмінне у філософії та інших типах світогляду.
- •3. Духовні, економічні, соціальні та політичні передумови виникнення філософії (Філософія та інші види духовної діяльності людини. Філософія в системі культури.)
- •4. Структура та функції філософії.
- •5.Загальна характеристика античної філософської думки, її всесвітньо-історичне значення.
- •8. Філософія епохи еллінізму:епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм.
- •Співвідношення зах. Та Сх. Способів філософування
- •10. Неоплатонізм – остання філософська течія античності.
- •11. Етичні вчення давньогрецьких мислителів.
- •14. Вихідні ідеї середньовічної схоластики. Філософія Фоми (Томи) Аквінського.
- •16. Зміст та значення принципу «бритви Оккама»
- •17.Особливості розвитку західної та східної патристики (на основі західного та східного способів філософування).
- •18.Передумови виникнення та особливості розвитку філософії епохи Відродження та Реформації.
- •19. Особливості духовних процесів в європейській культурі Нового часу та
- •20.Французький матеріалізм і Просвітництво 18 ст
- •21. Емпіризм ф. Бекона та раціоналізм р. Декарта як провідні тенденції розвитку філософії Нового часу.Вчення Бекона про методи шляхи пізнання
- •23.Паскаль про місце та роль людини у світі.
- •24. Критицизм Канта- засновника німецької класичної філософії
- •26. Еволюція філософських поглядів ф. Шеллінга . Натурфілософія ф.Шеллінга.
- •28.Оцінка німецької класичної філософії сучасністю
- •29.Становлення філософської думки в Київській Русі
- •32. Університетська філ.-я України 19 ст
- •33.Особливості розвитку української філософії 20ст
- •34.Загальна характеристика та особливості сучасної філософії, її напрямки
- •35. «Філософія життя» ф.Ніцше
- •42. Еволюція проблеми буття в філософії
- •36. Фрейдизм та неофрейдизм (з. Фрейд, к.Юнг, е.Фромм)
- •41.Сутність метафізичних проблем.
- •37.Екзистенціалізм
- •43Соціальний простір та соціальний час, їх специфіка.
- •44. Уявлення філософів про буття як субстанцію та як становлення в історичній ретроспективі.
- •45. Проблема буття в ххі ст. Та її зв'язок з новітніми теоріями фізики.
- •47. Філософи про можливості пізнання світу: скептицизм, агностицизм та гносеологічний оптимізм.
- •48. Форми, методи та рівні пізнання.
- •49. Специфіка наукового пізнання.
- •51. Проблема істини. Істина та правда.
- •52. Цінність науки та її значення для сучасної людини та суспільства.
- •53.Філософська антропологія як інтеграція знань про людину.
- •54.Зміст та співвідношення понять «людина», «особистість», «індивід», «індивідуальність».
- •55.Природне, соціальне та духовне в людині.
- •56.Людина як соціальний суб’єкт та суб’єкт економічних відносин.
- •57. Визначте «цінності». Покажіть роль цінності в житті людини.
- •58.Переосмислення концепту людини в контексті сучасних цивілізаційних зрушень.
- •59.Поняття суспільства та його особливості
- •60. Основні сфери суспільного життя,їх зв'язок та взаємодія.
- •61. Проблема спрямованості розвитку суспільства.
- •62. Науково-технічна революція та її роль в розвитку людства.
- •63.Глобалізація та інформаційна революція як чинники трансформації сучасного суспільства.
- •64. Розкрийте сутність глобальних проблем сучасної цивілізації. Покажіть їхній вплив та шляхи їх вирішення
60. Основні сфери суспільного життя,їх зв'язок та взаємодія.
На сьогодні ми можемо сказати: розвинене суспільство має певну, більш-менш усталену, стуктуру. У її основі лежить необхідність забезпечення основних життєвих потреб та виявлень людини. Сучасний стан суспільства вимагає нормального функціонування у ньому принаймні наступних основних елементів: сфера духовного життя;сфера ідеології;Сфера соціальних відносин; сфера політичного життя; сфера побуту та сімейних відносин;ииекономічна діяльність; матеріально-виробнича діяльність. Названа сукупність елементів суспільного життя :-забезпечує задоволення усіх життєвих потреб людини;-утворює цілісність суспільного «організма»;-створює умови для історичного процесування суспільства;- дає змогу зясувати, що саме та з якими особливостями змінюється у суспільній сфері. З усіх сфер суспільного життя найскладнішою виявляється духовне життя суспільства. Духовне життя суспільства функціоную як складна саморегульована система із її внутрішніми тенденціями і чинниками. До основних елементів духовного життя відносять усю ту сукупність думок, норм , ідей, та принципів, які пов’язані із функціонуванням найважливіших сфер суспільного життя. Тут фігурують : економічна, правова, моральна свідомість, мистецтво, релігійна свідомість, архетипи колективного не свідомого. В духовному життя розрізняють також такі його рівні: -рівень масової свідомості, та рівень суспільної ідеології. Між всіма названими структурними одиницями духовного життя спостерігається взаємні впливи:наприклад, успіхи науки або великі досягнення мистецтва можуть привести до змін у станах духовного життя, а останні можуть стимулювати розвиток певних напрямів духовних процесів.
61. Проблема спрямованості розвитку суспільства.
Для його дослідження використовувалися різні підходи: цивілізаційний, формаційний, соціокультурний, функціональний та інші.Е. Дюркгейм, наприклад, вважав, що еволюція суспільства проходить від механічної до органічної солідарності. Ним було сформульоване телеологічне розуміння розвитку, згідно з яким суспільство рухається шляхом ускладнення цінностей. Соціальна солідарність, на думку вченого, ґрунтується на спільності моральних цінностей. Традиційне суспільство, зокрема, об'єднує "механічна солідарність" та одні й ті самі священні цінності. В сучасному суспільстві, де існує безліч різноманітних інтересів та цінностей, але бракує ресурсів, розвивається конкуренція між індивідами, виникають складні суспільні структури. Тут, як вважає Дюркгейм, необхідна органічна солідарність, яка в такому складному світі може бути сформована лише системою освіти та виховання. Основним інститутом політичної соціалізації та досягнення суспільної згоди виступає школа, завданням якої є формування моралі нації, розвиток колективної свідомості та підтримання таким чином органічної солідарності. ..Дещо інше трактування проблеми соціально-політичного розвитку пропонував П. Сорокін. Він взагалі відкидав ідею цілеспрямованого поступу цивілізації та обґрунтовував ідею циклічності соціальної динаміки. В культурі людства Сорокін вбачав багато різноманітних за обсягом культурних систем: мову, філософію, релігію, мистецтво, етику, право. Вплив цих систем, на його думку, знаходить конкретне відображення в поведінці та способі життя конкретних народів, конкретних сфер суспільства. Типи політичного устрою, зокрема, не є постійними та не розвиваються лінійно, а безперервно коливаються між полюсами тоталітаризму та свободи і демократії. Перехід до нового інтегрального циклу культури має забезпечити подолання основної суперечності сучасного суспільного розвитку - між небаченим розквітом науки, технологій, освіти та загостренням протиріч - війнами, конфліктами, терором та знеціненням людського життя.
Теоретики світ-системного аналізуТ. Хопкінс та І. Валлерстайн за результатами власних досліджень роблять висновок про поширення глобального системного хаосу суспільства. З цього хаосу, на їхню думку, має сформуватися новий світовий порядок, риси якого сьогодні ще тільки починають виявляти себе державах. На думку прибічників світ-системного аналізу, сучасний світ зазнає радикальних перетворень, які полягають у переході від капіталістичної світ-системи до якісно нової..
