8.2. Попит і пропозиція. Ринкова рівновага. Ринкова ціна: механізм формування і функції
На конкурентному ринку товарів саме покупець через систему цін визначає, що виробляти. Щоб зрозуміти, як це відбувається, розглянемо механізм взаємодії попиту і пропозиції на ринку товарів та послуг.
Попит – це платоспроможна потреба людей, тобто потреба, забезпечена грішми.
Величина попиту – це кількість товару чи послуги, яка буде придбана за певної ціни, за певний період часу.
Закон попиту: чим менша ціна товару, тим більшою є величина (обсяг) попиту, і навпаки, чим вища ціна, тим менше знайдеться покупців на даний товар. Залежність між ціною і обсягом попиту можна відобразити графічно. Якщо на абсцисі позначити кількість товару Q, який купується на ринку, а на ординаті – рух ціни Р, то отримаємо графік попиту (рис. 8.1.).
Крива D відображає зворотну залежність між ціною товару та обсягом попиту на нього.
Рис. 8.1. Крива попиту
Нецінові фактори попиту:
зміни в грошових доходах населення. Наприклад, зростання доходів збільшує попит на різні товари – меблі, побутову техніку, високоякісні продукти харчування – за всіх можливих цін на них;
зміни в структурі населення. Наприклад, старіння населення, збільшення кількості пенсіонерів збільшує попит на ліки, медичне обслуговування;
зміни цін на інші товари, особливо на товари – замінники (субститути). Наприклад, зростання цін на вершкове масло викличе підвищення попиту на маргарин;
економічна політика уряду. Грошові допомоги, які виплачує держава малозабезпеченим, збільшить попит на товари, які споживає ця група населення;
зміна уподобань споживачів під впливом реклами, моди та ін.
Зміна величини (обсягу) попиту – рух уздовж кривої попиту під дією зміни ціни і зміна самого попиту – зсув кривої під впливом нецінових факторів.
Рис. 8.2. Зміна попиту
Пропозиція – товари та послуги, які виробляються і продаються на ринку. Ринкова пропозиція визначається бажанням і здатністю продавців надавати товари для продажу.
Величина пропозиції – це та кількість товару, яка буде запропонована для продажу за даної ціни, за певний період часу. Залежність між ціною і величиною пропозиції вже не зворотня, а пряма.
Закон пропозиції передбачає, що в міру збільшення цін виробники пропонують до продажу більшу кількість товару, а в міру їх падіння – меншу.
Графічно дана залежність зображена на рис.8.3. (абсциса позначає кількість товару Q, доставленого на ринок; ордината – рух ціни Р). Криву S називають кривою пропозиції.
Тенденція до збільшення виробництва при підвищенні ціни пояснюється тим, що, з одного боку, збільшення ціни приваблює у дану галузь нових виробників. А з іншого – при зростанні цін підприємець отримує додатковий прибуток, завдяки якому має можливість найняти більше робітників, купити більше сировини і машин, розширити виробництво.
Відрізняють зміну величини (обсягу) пропозиції (рух вздовж кривої пропозиції під дією зміни ціни) і зміну самої пропозиції (зсув кривої під дією нецінових факторів).
Рис. 8.3. Крива пропозиції
Нецінові фактори пропозиції:
зміна витрат виробництва в результаті технічних нововведень, зміни джерел ресурсів, податкової політики тощо.
поява на ринку нових фірм;
зміна цін на інші товари, яка призводить до переливу ресурсів з цих галузей. Вихід фірм з галузі зменшить пропозицію.
природні катастрофи, політичні події, війни, руйнуючи економіку, викликають скорочення пропозиції.
Рис. 8.4. Крива пропонування
Якщо накласти один на один два графіки, які позначають попит і пропозицію однакового товару, отримаємо графік, який показує одночасну поведінку попиту і пропозиції цього товару. В якійсь точці дві криві перетинаються (див. рис. 8.5.)
Рис. 8.3. Ринкова рівновага
У точці зустрічі Е попит кількісно дорівнює пропозиції (Q1) і ціна Р1 виступає як врівноважена ціна, або ціна рівноваги.
За більш високої ціни Р2 виникає надлишок пропозиції над попитом (дорівнює по величині відрізку АВ). Цей надлишок у результаті конкуренції продавців буде сприяти зниженню ціни. За ціни нижчої, ніж рівноважна (Р3), попит перевищує пропозицію (відрізок CF). У цьому випадку надлишок попиту і конкуренція покупців будуть штовхати ціну вгору. Лише в точці Е досягається рівновага сил і стійка ціна, яка може зберігатися.
Важливо підкреслити, що за ціни рівноваги встановлюється рівність не покупок-продаж – така рівність існує за будь-якої ціни. За ціни рівноваги кількість продукції, у межах якої споживачі мають намір продовжувати закупки, буде відповідати тій кількості продукції, яку виробники мають намір постачати на ринок. Тільки за такої ціни відсутня тенденція до збільшення або зниження ціни.
У стані рівноваги попит і пропозиція збігаються. Саме тому в стані економічної рівноваги господарюючий суб’єкт – чи то окремий виробник, фірма чи покупець – не має стимулів до зміни своєї економічної поведінки. Тому в точці рівноваги економічний рух припиняється.
Для того, щоб він почався знову, повинні змінитися зовнішні умови – рівень цін, технологія, очікування і переваги виробників чи споживачів. Звичайно рівність попиту і пропозиції – це теоретична абстракція, оскільки в реальній господарській практиці таке співпадання буває дуже рідко. Але саме ця абстракція дозволяє виявити найважливіші закономірності функціонування ринкового механізму.