- •6.030503 – «Міжнародна економіка», 6.030508 – «Фінанси і кредит», 6.030509 – «Облік і аудит»
- •Тема 1. Предмет і метод політичної економії.
- •Предмет політичної економії.
- •Зародження і розвиток політичної економії, її напрями і школи.
- •Методи політичної економії.
- •Функції політичної економії.
- •Тема 2. Виробництво матеріальних благ і послуг. Продукт і характер праці.
- •Виробничі можливості суспільства і продукт виробництва
- •2.2. Виробничий потенціал і межа виробничих можливостей.
- •Тема 3. Економічні потреби та інтереси.
- •3.1. Економічні потреби суспільства. Закон зростання потреб.
- •3.2. Корисність продукту. Закон спадної граничної корисності.
- •3.3. Економічні інтереси, їх взаємозв’язок з потребами, споживанням і виробництвом.
- •Тема 4. Соціально-економічний устрій суспільства. Економічна система та закони її розвитку.
- •Економічна система: сутність, структурні елементи і критерії класифікації.
- •4.2. Економічні відносини як соціальна форма і спосіб організації економічної системи
- •4.3. Власність як економічна категорія. Історичні типи та форми власності.
- •Тема 5. Товарна форма організації суспільного виробництва. Товар і гроші.
- •5.2. Товарна форма організації суспільного виробництва
- •5.3. Товар і його властивості
- •Сутність грошей. Альтернативні теорії грошей. Функції грошей.
- •Закони грошового обігу. Інфляція та забезпечення стабільності купівельної спроможності грошової одиниці. Грошові реформи.
- •Тема 6. Капітал і наймана праця.
- •6.1. Капітал як економічна категорія
- •6.2. Капітал і праця
- •6.3. Заробітна плата: сутність, форми та організація. Види заробітної плати
- •Тема 7. Витрати виробництва і прибуток
- •7.1. Сутність та економічне значення витрат виробництва. Теорії витрат виробництва
- •7.2. Економічні та бухгалтерські витрати та їх структура
- •7.3. Валові, середні та граничні витрати
- •7.4. Прибуток як економічна категорія. Норма прибутку та чинники, що на нього впливають
- •Тема 8. Ринок, його суть та функції. Моделі ринку. Конкуренція і ціноутворення.
- •8.1. Ринкові відносини, їх суб’єкти і об’єкти. Умови формування і розвитку ринку. Види ринку та його функції
- •8.2. Попит і пропозиція. Ринкова рівновага. Ринкова ціна: механізм формування і функції
- •8.3. Конкуренція та її сутність. Функції та форми конкуренції
- •8.4. Конкуренція і моделі ринків. Особливості ринкових відносин в Україні
- •Характеристика ринкових моделей
- •8.5. Ринок засобів виробництва. Ринок праці. Ринок капіталу. Ринок нерухомості (срс).
- •Тема 9. Домогосподарство в системі економічних відносин
- •9.1. Домогосподарство як суб’єкт ринкових відносин.
- •9.2. Функції домогосподарств
- •9.3. Доходи та витрати домогосподарств
- •Тема 10. Підприємство як товаровиробник. Валовий дохід і прибуток.
- •10.1. Суть підприємництва, умови його існування. Функції підприємця.
- •10.2. Підприємство як суб’єкт ринкової економіки. Класифікація підприємств
- •10.3. Капітал підприємства і його кругообіг
- •Тема 11. Галузеві особливості виробництва і функціонування капіталу. Форми прибутку, процент і рента.
- •11.1. Аграрне виробництво – особлива сфера вкладення капіталу
- •Диференційна рента першого та другого виду
- •11.2. Капітал в сфері обігу. Торгівельний прибуток.
- •11.3. Позичковий капітал та позичковий відсоток.
- •Тема 12. Суспільне відтворення. Суспільний продукт і його основні форми
- •12.1. Суспільне відтворення: сутність та види. Просте та розширене відтворення.
- •12.2. Суспільний продукт і його форми. Методи обчислення суспільного продукту
- •Валовий внутрішній продукт. Чистий національний продукт і національний дохід
- •12.4. Національне багатство: його зміст і структура
- •Тема 13. Економічний розвиток. Зайнятість, відтворення робочої сили та їх регулювання державою
- •13.1. Економічний розвиток та економічне зростання
- •13.2. Економічні цикли: сутність, види. Економічні кризи
- •16.3. Зайнятість: сутність і форми. Зайнятість та відтворення сукупної робочої сили
- •16.4. Неповна зайнятість та рівень безробіття. Види і форми безробіття
- •16.5. Державне регулювання зайнятості в Україні (срс)
- •Тема 14. Господарський механізм у системі суспільного відтворення. Держава та її економічні функції
- •14.1. Господарський механізм, його сутність та елементи
- •16.2. Державне регулювання суспільного відтворення та його форми. Планування та програмування
- •16.3. Держава як суб’єкт економічних відносин. Економічні функції держави
- •Держава створює також юридично-інституціональні засади ринкової економіки.
- •Тема 15. Сучасні економічні системи. Особливості розвитку перехідних економік.
- •15.1 Економічна система сучасного капіталізму
- •15.2. Соціалістична економічна система та її еволюція
- •15.3. Закономірності та особливості розвитку перехідних економік
- •Тема 16. Суть і структура світового господарства. Форми міжнародних економічних відносин.
- •Світове господарство: його сутність та структура. Міжнародний поділ праці і спеціалізація
- •16.3 Міжнародні економічні відносини та їх форми. Міжнародна торгівля
- •Міжнародний рух капіталу
- •Міжнародні валютно-фінансові відносини
- •Міжнародна міграція робочої сили
- •Тема 17. Економічні аспекти глобальних проблем та їх вплив на економічний розвиток України
- •17.3 Міжнародне співробітництво у вирішенні глобальних проблем та розвитку світового господарства
Тема 11. Галузеві особливості виробництва і функціонування капіталу. Форми прибутку, процент і рента.
Аграрне виробництво – особлива сфера вкладення капіталу. Земельна рента та її форми. Ціна землі
Капітал в сфері обігу. Торгівельний прибуток
Позичковий капітал та позичковий відсоток
11.1. Аграрне виробництво – особлива сфера вкладення капіталу
Аграрна сфера має ряд особливостей для підприємницької діяльності, трудового процесу, місця землі та інших ресурсів природи у виробництві продукції. Особливості сільськогосподарського виробництва зумовлені тим, що:
процес виробництва в цій галузі залежить не лише від працівника (його кваліфікації, технічної озброєності), але й від природних умов.
до особливостей сільського господарства відноситься надзвичайна роль землі як чинника виробництва. В інших галузях виробництва земля не бере безпосередньої участі у створенні продукту. У сільському ж господарстві земля безпосередньо виступає як засіб виробництва. При цьому, якщо інші фактори виробництва можна виробляти, нагромаджувати та відтворювати, то земля, природні ресурси – невідтворювані в силу їх природного походження.
в сільському господарстві економічні відносини виникають між власниками землі (землевласниками), підприємцями (землекористувачами) та найманими працівниками. Землевласник здає свою землю в оренду підприємцю (фермеру), який організує на цій землі виробництво. При цьому між ними виникають відносини з приводу розподілу прибутку, тобто рентні відносини. Одна його частина – у вигляді нормального прибутку – дістається підприємцю, а іншу частину – у формі ренти – отримує землевласник. Рента як дохід на землю є частиною орендної плати, яка сплачується підприємцем власнику землі. Якщо землевласник здійснив попередні інвестиції в землю (наприклад, побудуав зрошувальну систему), крім ренти орендна плата міститиме також відсоток на цей вкладений капітал.
Звичайно сільськогосподарським виробництвом може займатись і сам землевласник. В цьому випадку економічні відносини спрощуються.
Земельна рента – це ціна, що сплачується за використання землі, кількість якої суворо обмежена. Саме унікальні умови пропозиції землі – її фіксована кількість – відрізняють рентні платежі від заробітної плати, відсотка та прибутку.
4) сільськогосподарське виробництва полягає у формуванні цін на продукцію аграрного сектору. Земля відрізняється за якістю (плодючістю та місцерозташуванням – віддаленістю від ринків збуту сільськогосподарської продукції). За цими ознаками вирізняють кращі, середні та гірші ділянки землі.
В силу сприятливіших умов на кращих і середніх за якістю ділянках собівартість одиниці продукції – нижча, ніж на гірших ділянках. Відповідно, індивідуальна ціна виробництва на них буде нижчою за ринкову (суспільну) ціну. Тому фермери, які господарюють на кращих і середніх ділянках, при продажу продукції за ринковою ціною отримують диференційований додатковий дохід – це різниця між суспільною ціною, яка відображає підвищені виробничі витрати на гірших ділянках, та індивідуальної ціною одиниці продукції, яка виробляється на кращих за якістю землях. Він буде тим більшим, чим кращою за родючістю чи місцем розташуванням є ділянка.
Земельний власник добре знає про якість землі, що йому належить. Тому диференційований додатковий дохід надходить йому від підприємця у вигляді диференціальної ренти І (першого виду). Іншими словами, чим краща земля, тим вищу орендну плату він встановлює.
У підприємця також є можливість отримувати ренту (принаймні до закінчення терміну орендної угоди). Це відбувається тоді, коли здійснивши певні агротехнічні заходи, він підвищив родючість орендованої ним землі, перевівши її наприклад з розряду середніх до розряду кращих ділянок. Диференційований додатковий доход, зумовлений підвищенням економічної родючості землі набуває форми диференціальної ренти ІІ (другого виду) і привласнюється самим підприємцем. Але коли закінчиться термін оренди, землевласник, піднявши орендну плату, присвоїть її собі. Тому орендарі завжди зацікавлені у орендних угодах на тривалий термін, а землевласники – навпаки. Відмінності між диференційованою рентою першого та другого виду представлені в таблиці 11.1.
Таблиця 11.1