Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
політологія.docx
Скачиваний:
19
Добавлен:
21.04.2019
Размер:
147 Кб
Скачать
☆

15. Природа політичної влади, еволюція поняття та його сучасна інтерпретація

Влада — це здатність та можливість здійснювати свою волю, спричинювати визначальний вплив на діяльність інших людей за допомогою певних засобів — авторитету, права, насильства.

Політичність влади означає, що панування, насильство як специфічні засоби влади монополізовані та зосереджені у спеціально створених суспільством інститутах, органах та установах, які у сукупності складають державу.

Основні ознаки політичної влади:

  • суверенність;

  • відображення загальних інтересів;

  • застосування примушення та насильства;

  • легітимність;

  • привселюдність;

  • джерело (у давній - род, у марксистів - клас, у демократії - народ).

Види влади:

  • Економічна влада - це контроль над економічними ресурсами, власність на різного роду матеріальні цінності.

  • Соціальна влада - передбачає розподіл положення у соціальній структурі.

  • Духовно-інформаційна влада - це влада над людьми, що здійснюється за допомогою наукових знань та інформації.

  • Примусова влада - спирається на силові ресурси та означає контроль за людьми за допомогою застосування фізичної сили.

В залежності від суб’єктів влади вона може розподіляться на державну, партійну, профспілкову, армійську, сімейну.

Влада складається з кількох компонентів:

  • суб’єкт;

  • об’єкт;

  • ресурси;

  • процес.

Влада ніколи не є властивістю або відносиною лише однієї дійової особи. Влада - завжди двостороннє, асиметричне, з перевагою волі властителя взаємодія її суб’єкта та об’єкта. Найважливішою соціальною причиною підлеглості одних людей іншим є нерівний розподіл ресурсів влади.

Політична влада виконує такі головні соціальні функції.

  • Інтегративна функція (одним з основних призначень влади є інтегрування зусиль різноманітних соціально-політичних сил, політичних партій та суспільних об'єднань на платформі загальнонародних інтересів)

  • Регулятивна функція (важливим призначенням влади є регулювання життєдіяльності суспільства)

  • Мотиваційна функція (однією з функцій влади є формування мотивів політичної діяльності, підпорядкування суспільне значущим мотивам усіх інших мотивів політичної діяльності різномих політичних сил та політико-організаційних структур)

  • Консолідуюча функція (важливим призначенням влади є консолідація всіх елементів політичної системи

  • Стабілізаційна функція (влада є важливою стабілізуючою силою організації суспільного й політичного життя).

На сьогоднішній день, враховуючи панівне становище демократичного режиму політична влада здебільшого забезпечується, не засобами примусу а ґрунтується на добровільній згоді мас підкорятися вимогам панівної еліти, виконувати закони і розпорядження. Отже, політична влада є засобом реалізації політичних і соціальних цілей. Політична влада – це відносини панування і підкорення, за яких політична еліта ухвалює і впроваджує в життя політичні рішення, використовуючи суспільні ресурси і виступаючи від імені всього народу, а народ (маси) підкорюється еліті і більшою чи меншою мірою контролює її. Ефективна політична влада покликана впорядковувати, стабілізувати, забезпечувати захист сус-ва і сприяти його поступальному розвитку.

Державна влада є лише однією з форм політичної влади – це спеціально організована система державних органів, організацій та установ, створена для управління усіма сферами суспільного життя, вона характеризується монопольним правом на прийняття законів і застосування примусу.

Поняття „політична влада” ширше від поняття „державна влада”. По-перше, політична влада виникла раніше від державної, ще в додержавну добу. По-друге, не кожна політична влада є владою державною (наприклад, влада партій, рухів, громадських організацій), хоча будь-яка державна влада — завжди політична. По-третє, державна влада специфічна: тільки вона володіє монополією на примус, правом видавати НПА тощо. Проте, окрім примусу вона послуговується іншими засобами впливу: переконанням, ідеологічними, економічними чинниками тощо.