- •Політика як соціальне явище
- •2. Основні концепції політики, її структура та функції
- •3. Співвідношення політики із іншими сферами суспільної життєдіяльності
- •4. Політологія як наука та навчальна дисципліна
- •5. Методи політичної науки
- •6. Поняття політичної системи суспільства
- •7. Структура та функції політичної системи
- •8. Типологія політичних систем
- •9. Поняття держави. Теорії виникнення держави
- •10. Основні ознаки та функції держави
- •11. Форми державного правління і національно-територіального устрою держави
- •12. Концепція правової держави
- •13. Концепція соціальної держави
- •14. Поняття та принципи громадянського суспільства
- •15. Природа політичної влади, еволюція поняття та його сучасна інтерпретація
- •16. Легітимність політичної влади, джерела та механізми її легітимації
- •17. Поняття і типи політичного режиму
- •18. Тоталітарний політичний режим(в 17)
- •19. Авторитарний політичний режим. Різновиди авторитаризму(в 17)
- •20. Основні принципи демократичного режиму. Теорії демократії
- •21. Парламент як інститут представницької влади
- •22. Походження і сутність політичних партій, їх функції, структура, типологія
- •23. Типологія партійних систем.
- •24. Багатопартійні системи та партійні коаліції
- •25. Поняття виборчих систем та їх різновиди
- •26. Мажоритарні виборчі системи, їх різновиди, переваги та недоліки(див.25)
- •27. Пропорційні виборчі системи, їх різновиди, переваги та недоліки(див.25)
- •28. Поняття політичної еліти, її структура
- •29. Циркуляція політичної еліти
- •30. Лідерство як політичний феномен, теорії політичного лідерства
- •31. Типологія та стилі політичного лідерства
- •32. Поняття і структура політичної культури
- •33. Типологія політичної культури
- •34. Поняття політичної соціалізації
- •35. Поняття, типологія та функції політичних конфліктів
- •36. Динаміка та управління політичними конфліктами
- •Правила розв’язання політичних конфліктів
- •37. Політичний розвиток та політична модернізація
- •38. Структурні теорії переходу до демократії
- •39. Процедурні теорії переходу до демократії
- •40. Теорія «третьої хвилі» демократизації
15. Природа політичної влади, еволюція поняття та його сучасна інтерпретація
Влада — це здатність та можливість здійснювати свою волю, спричинювати визначальний вплив на діяльність інших людей за допомогою певних засобів — авторитету, права, насильства.
Політичність влади означає, що панування, насильство як специфічні засоби влади монополізовані та зосереджені у спеціально створених суспільством інститутах, органах та установах, які у сукупності складають державу.
Основні ознаки політичної влади:
суверенність;
відображення загальних інтересів;
застосування примушення та насильства;
легітимність;
привселюдність;
джерело (у давній - род, у марксистів - клас, у демократії - народ).
Види влади:
Економічна влада - це контроль над економічними ресурсами, власність на різного роду матеріальні цінності.
Соціальна влада - передбачає розподіл положення у соціальній структурі.
Духовно-інформаційна влада - це влада над людьми, що здійснюється за допомогою наукових знань та інформації.
Примусова влада - спирається на силові ресурси та означає контроль за людьми за допомогою застосування фізичної сили.
В залежності від суб’єктів влади вона може розподіляться на державну, партійну, профспілкову, армійську, сімейну.
Влада складається з кількох компонентів:
суб’єкт;
об’єкт;
ресурси;
процес.
Влада ніколи не є властивістю або відносиною лише однієї дійової особи. Влада - завжди двостороннє, асиметричне, з перевагою волі властителя взаємодія її суб’єкта та об’єкта. Найважливішою соціальною причиною підлеглості одних людей іншим є нерівний розподіл ресурсів влади.
Політична влада виконує такі головні соціальні функції.
Інтегративна функція (одним з основних призначень влади є інтегрування зусиль різноманітних соціально-політичних сил, політичних партій та суспільних об'єднань на платформі загальнонародних інтересів)
Регулятивна функція (важливим призначенням влади є регулювання життєдіяльності суспільства)
Мотиваційна функція (однією з функцій влади є формування мотивів політичної діяльності, підпорядкування суспільне значущим мотивам усіх інших мотивів політичної діяльності різномих політичних сил та політико-організаційних структур)
Консолідуюча функція (важливим призначенням влади є консолідація всіх елементів політичної системи
Стабілізаційна функція (влада є важливою стабілізуючою силою організації суспільного й політичного життя).
На сьогоднішній день, враховуючи панівне становище демократичного режиму політична влада здебільшого забезпечується, не засобами примусу а ґрунтується на добровільній згоді мас підкорятися вимогам панівної еліти, виконувати закони і розпорядження. Отже, політична влада є засобом реалізації політичних і соціальних цілей. Політична влада – це відносини панування і підкорення, за яких політична еліта ухвалює і впроваджує в життя політичні рішення, використовуючи суспільні ресурси і виступаючи від імені всього народу, а народ (маси) підкорюється еліті і більшою чи меншою мірою контролює її. Ефективна політична влада покликана впорядковувати, стабілізувати, забезпечувати захист сус-ва і сприяти його поступальному розвитку.
Державна влада є лише однією з форм політичної влади – це спеціально організована система державних органів, організацій та установ, створена для управління усіма сферами суспільного життя, вона характеризується монопольним правом на прийняття законів і застосування примусу.
Поняття „політична влада” ширше від поняття „державна влада”. По-перше, політична влада виникла раніше від державної, ще в додержавну добу. По-друге, не кожна політична влада є владою державною (наприклад, влада партій, рухів, громадських організацій), хоча будь-яка державна влада — завжди політична. По-третє, державна влада специфічна: тільки вона володіє монополією на примус, правом видавати НПА тощо. Проте, окрім примусу вона послуговується іншими засобами впливу: переконанням, ідеологічними, економічними чинниками тощо.
